270623 09

22 червня 2023 року при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися публічні консультації щодо окремих аспектів здійснення соціального діалогу в Україні. Під час заходу, зокрема,  було обговорено проблемні питання зміни підходів до визначення критеріїв репрезентативності профспілок або організацій роботодавців.

 

Управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання підготували матеріали для ознайомлення профспілкового середовища із зарубіжним досвідом визначення критеріїв репрезентативності, а також окреслили питання для подальшої дискусії щодо оновлення критеріїв оцінки репрезентативності в Україні.

Репрезентативність – це…..

Репрезентативність профспілки або організації роботодавців – поняття, яке засвідчує визнання державою повноважень організацій профспілок та роботодавців для регулювання трудових, соціальних, економічних відносин працівників та вирішення проблемних питань шляхом соціального діалогу.

З точки зору міжнародних норм

Не існує заздалегідь встановленої універсальної моделі репрезентативності. МОП не вказує в своїх нормах її визначення, не вказує й критеріїв репрезентативності. Водночас, у пункті 5 статті 3 Статуту МОП говориться про призначення недержавних делегатів і радників на Генеральну конференцію МОП за згодою із найбільш репрезентативними професійними організаціями роботодавців і працівників. Стаття 1 Конвенції МОП № 144 про тристоронні консультації визначає поняття «репрезентативні організації» як найбільш представницькі організації роботодавців і працівників, наділені правом на свободу об’єднання.

Рекомендація МОП щодо сприяння колективним переговорам № 163 визначає, що у країнах, де компетентні органи застосовують процедуру визначення організацій, котрі мають право на ведення колективних переговорів, таке визначення має ґрунтуватися на заздалегідь встановлених і об'єктивних критеріях представництва цих організацій, визначених після консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників.

Репрезентативність може бути врегульована:

- на рівні закону. Це може бути закон, який регулює весь спектр колективних трудових відносин. У такому випадку відповідне місце для репрезентативності може бути в загальній частині закону, серед принципів колективних трудових відносин.

- на рівні домовленості соціальних партнерів, а саме: в генеральній тристоронній угоді (профспілки – організації роботодавців – уряд), або двосторонній угоді – укладеній лише окремими сторонами соціального діалогу. Таке регулювання репрезентативності має перевагу, оскільки її можна легше актуалізувати, якщо цього вимагатимуть зміни в профспілковому русі і організаціях роботодавців.

Рішення щодо репрезентативності має опрацьовуватися на національному рівні, виходячи з умов соціально-економічних відносин через консультації із сторонами соціального діалогу та відповідати положенням основоположних конвенцій, зокрема, Конвенції № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію та Конвенції № 98 про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів, а також принципам, розробленим контрольними органами МОП (Комітет експертів з питань застосування конвенцій та рекомендацій (CEACR) та Комітет із свободи асоціацій (CFA).

Загалом критерії репрезентативності не розглядаються контрольними органами МОП як несумісні з принципами свободи асоціацій, якщо були дотримані такі умови:

- визначення репрезентативності організації здійснюється на основі заздалегідь встановлених, точних та об’єктивних критеріїв для запобігання будь-якої можливості упередженого ставлення чи зловживання, тобто критерії мають бути визначені у прозорий спосіб після тристоронніх консультацій і у жодному разі не мають встановлюватися на розсуд уряду;

- критерії можуть мати не лише кількісну природу, критерії якісного типу, такі як незалежність та здатність мобілізувати працівників або роботодавців, галузеве та географічне охоплення діяльністю, та інші також можуть застосовуватися для оцінки репрезентативності. Зазначимо, що рішенням Міжнародного суду ООН у 1970 році було визначено, що кількість членів не може вважатися єдиним критерієм визначення репрезентативних організацій, навіть якщо ця кількість є великою;

- застосування критеріїв репрезентативності має здійснюватися для конкретних цілей, таких як колективні переговори, консультації з органами влади або призначення делегатів до міжнародних організацій;

- критерії не мають порушувати права на недоторканість приватного життя і гарантій конфіденційності особистих даних громадян;

- нерепрезентативні організації не повинні бути позбавлені права на захист трудових інтересів своїх членів, організацію своєї діяльності, заходів та формулювання своїх програм, як передбачено Конвенцією МОП № 87;

- перевірка репрезентативності сторін має апріорі проводитися незалежним і неупередженим органом, який користується довірою останніх;

- рішення державних органів щодо надання статусу репрезентативності не повинні призводити до загрози свободі вибору працівників  або здійснення незаконного впливу на вибір організації працівників.

Критерії, що застосовуються для визначення репрезентативних організацій, мають бути об'єктивними, не повинні надавати жодної можливості для зловживань і не повинні обмежувати основних прав і гарантій менш представницьких організацій. Профспілки, які не вважаються найбільш представницькими, яким відмовлено в праві ведення колективних переговорів, повинні мати можливість здійснювати свою діяльність і, як мінімум, виступати від імені своїх членів і представляти їх у разі подання індивідуальних скарг.

Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) у своєму висновку стосовно Білої книги з питань європейського управління сформував 9 критеріїв репрезентативності, яким повинна відповідати будь-яка європейська організація, щоб на законних підставах виражати думки громадян ЄС при проведенні консультаційних процедур:

  • постійно існувати на рівні Співтовариства;
  • забезпечувати прямий доступ до своїх членів і, отже, проведення швидких та конструктивних консультацій;
  • представляти загальні інтереси, які збігаються з інтересами європейського суспільства;
  • складатися з органів, які визнані на рівні держав-членів як представники певних інтересів;
  • мати організації-члени в більшості держав-членів ЄС;
  • бути підзвітною своїм членам;
  • мати повноваження представляти і діяти на європейському рівні;
  • бути незалежною і не пов'язаною вказівками зовнішніх органів;
  • бути прозорою, особливо у фінансовому відношенні, а також у структурі ухвалення рішень.

Критерії, що визначають найбільш репрезентативні організації в окремих країнах

Італія

https://www.uil.it/documents/Rappresentanza_TestoUnicoConfindustria_10gennaio2014.pdf

Репрезентативність профоб’єднань:

- дотримання принципів Рамкової угоди щодо репрезентативності і колективних переговорів, укладеної в січні 2014 року між трьома найбільшими профоб’єднаннями та найбільш впливовим об’єднанням роботодавців.

- кількість членів  - не менше 5% від середньої загальної кількості членів профспілок/голосів на виборах.

Бельгія

Репрезентативність профоб’єднань/об’єднань роботодавців на національному рівні:

1. Бути національною та міжгалузевою (міжгалузевою/міжпрофесійною) організацією, а також організацією, представленою в двох національних двосторонніх (роботодавці та профспілки) радах соціального діалогу - Центральній економічній раді (ЦЕР) та Національній раді праці (НРП). Слід зазначити, що в минулому також вимагалося мінімум 50 000 членів, але цей поріг було скасовано, оскільки для того, щоб бути представленою в НРП, необхідно мати 125 000 членів.

Членство в Національній раді праці:

Організації, які відповідають усім наступним критеріям, вважаються найбільш репрезентативними для працівників

1° вони повинні бути створені на національному рівні та діяти на міжпрофесійній основі

2° вони представляють абсолютну більшість секторів та категорій персоналу в приватному та державному секторах, за умови, що більшість працівників також представлені

3° протягом чотирьох років, що передували призначенням, передбаченим статтею 5, мали в середньому щонайменше 125 000 членів, які сплачували членські внески, включно з членами афілійованих або асоційованих організацій

4° мають своєю статутною метою захист інтересів трудящих.

Галузевий рівень

2. Бути галузевою організацією, афілійованою з міжпрофесійною організацією, зазначеною в пункті 1, або частиною такої організації. Це стосується галузевих федерацій та центральних організацій, що представляють один або декілька секторів і є афілійованими або входять до складу міжпрофесійної організації.

3. Бути галузевою організацією роботодавців, яка визнана Урядом (і після консультацій з НГС) репрезентативною для певної галузі діяльності.

https://cnt-nar.be/sites/default/files/documents/fr/Wet-Loi-29.05.1952.pdf

Іспанія

Найбільш репрезентативними є ті профспілки, які на національному рівні мають щонайменше 10% обраних представників працівників. Наразі цій вимозі відповідають лише UGT та CC.OO. Найбільш репрезентативними профспілками на рівні автономних співтовариств також вважаються ті профспілки, які мають 15% делегатів, обраних у їхньому регіоні, і які мають понад 1 500 делегатів, обраних у їхньому регіоні. Цій вимозі відповідають ELA STV в Країні Басків та CIGA в Галісії. 

На рівні компанії представництво працівників обирається працівниками в цілому та пропорційно до кількості голосів, поданих за кожного кандидата. Форма представництва є унітарною - виробнича рада, а ті кандидати, які набрали більше 10% голосів, можуть діяти як профспілкові секції.

У сфері роботодавців найбільш репрезентативними на національному рівні вважаються ті об'єднання, які представляють понад 10% працівників, зайнятих на національному рівні. В Іспанії цій вимозі відповідають CEPYME та CEOE.

У галузевих колективних договорах, будь-то на провінційному, регіональному чи національному рівні, переговори завжди ведуть профспілки, які отримали щонайменше 10% голосів на всіх виборах компаній у відповідній галузі. З боку роботодавців за стіл переговорів сідають ті компанії або об'єднання роботодавців, які мають щонайменше 10% працівників, зайнятих на відповідній території.

Для того, щоб угода була дійсною у сфері профспілкового представництва, за столом переговорів повинні бути присутніми всі профспілки, що мають більше 10% представників, а для того, щоб угода була укладена, вона повинна бути досягнута за участю більше 51% профспілкового представництва за столом переговорів, яке, в свою чергу, представляє більше 51% працівників у відповідній галузі.

На рівні підприємства діють такі ж умови.

Литва

Стаття з трудового кодексу про Тристоронню раду Республіки Литва

2. Профспілкові організації та організації роботодавців, які бажають делегувати свого представника до Тристоронньої ради, повинні відповідати наступним критеріям:

1) мати статус юридичної особи

2) мати щонайменше п'ять працівників, які працюють за трудовими договорами

3) здійснювати діяльність не менше трьох років безперервно

4) вони повинні бути членами міжнародної профспілки або організації роботодавців

5) проти них не повинно бути судимості, що набрала законної сили

6) проти них не може бути винесено ухвалу про банкрутство або розпочато позасудову процедуру банкрутства, а також не повинно бути наміру вдаватися до процедури примусової ліквідації або домовленості з кредиторами;

7) не мати податкової заборгованості перед державним бюджетом Литовської Республіки, бюджетами самоуправлінь або фондами, які адмініструє Державна податкова інспекція (за винятком випадків, коли сплата податків, пені або штрафів була відстрочена або триває податковий спір щодо несплачених податків, пені або штрафів), а також не мати заборгованості перед бюджетом Фонду державного соціального страхування;

8) бути профспілковою організацією, яка об'єднує щонайменше 0,5 відсотка осіб, які працюють на території Литовської Республіки за трудовим договором або на підставі інших правовідносин, прирівняних до трудових, як зазначено в Законі Литовської Республіки "Про зайнятість", або організацією роботодавців, члени якої (роботодавці) працевлаштовують щонайменше 3 відсотки осіб, які працюють на території Литовської Республіки за трудовим договором або на підставі інших правовідносин, прирівняних до трудових, як зазначено в Законі Литовської Республіки "Про зайнятість";

9) структурні підрозділи організації повинні представляти працівників з різних секторів економічної діяльності, або члени організації повинні здійснювати діяльність на території щонайменше двох третин повітів Литовської Республіки.

Польща

Закон від 24 липня 2015 року "Про Раду соціального діалогу та інші інститути соціального діалогу" (далі - Закон про РСД):

Принципи представництва та критерії репрезентативності профспілкових організацій

Стаття 23 про РСД

(2) Репрезентативними профспілковими організаціями вважаються всепольські профспілкові організації, всепольські об'єднання (федерації) профспілок та всепольські міжпрофспілкові організації (конфедерації), які відповідають разом наступним критеріям

1) налічують понад 300 000 членів, які є особами, що виконують оплачувану роботу, як зазначено в статті 1¹ пункту 1 Закону від 23 травня 1991 року "Про професійні спілки

(2) діють в суб'єктах національної економіки, основна діяльність яких визначена в більш ніж половині розділів Польської класифікації видів діяльності (PKD), зазначених у положеннях про державну статистику.

(3) При визначенні критерію чисельності, зазначеного в абзаці (2) ч. 1), враховується не більше 100 000 членів профспілкової організації, які є особами, що виконують оплачувану роботу, зайняті в суб'єктах національної економіки, основний вид діяльності яких визначений в одному розділі польської класифікації видів діяльності (PKD), зазначеному в положеннях про державну статистику. Профспілкова організація, яка подає заяву про визнання її репрезентативною профспілковою організацією, при визначенні кількості осіб, які виконують оплачувану роботу, зазначену в підпункті 2 (1), не враховує осіб, які виконують оплачувану роботу, пов'язаних з тими членськими організаціями, які є або протягом одного року до подання заяви про визнання репрезентативності були пов'язані з репрезентативною профспілковою організацією, що має представників у Раді.

Принципи та критерії репрезентативності організацій роботодавців

Стаття 24 Закону про РСД

(2) Загальнонаціональні надгалузеві організації роботодавців, що діють на підставі Закону від 23 травня 1991 року про організації роботодавців або Закону від 22 березня 1989 року про ремесла, які разом відповідають наступним критеріям, вважаються репрезентативними організаціями роботодавців

1) об'єднують роботодавців у яких працює щонайменше 300 000 осіб, які виконують оплачувану роботу, за умови дотримання пункту 3

2) мають серед своїх членів роботодавців, які здійснюють свою основну економічну діяльність принаймні в половині розділів Польської класифікації видів діяльності (PKD), зазначених у положеннях про державну статистику, за умови дотримання частини 4;

3) мають серед своїх членів регіональні організації роботодавців міжгалузевого характеру, які мають представництва щонайменше у половині воєводств.

(3) При визначенні критерію розміру, згаданого в частині (2)(1):

1) у випадку роботодавця, який здійснює діяльність в рамках одного розділу польської класифікації видів діяльності, всі особи, які виконують оплачувану роботу, повинні бути віднесені до цього розділу, або

(2) у випадку роботодавця, який здійснює діяльність у більш ніж одному розділі ПКД, всі особи, зайняті оплачуваною працею, повинні бути віднесені до розділу, що охоплює основну діяльність відповідного суб'єкта господарювання

- при цьому враховується не більше 100 000 осіб, які виконують оплачувану роботу в даному розділі ПКД.

(4) При визначенні кількості секцій, зазначених у підпункті 2 (2), беруться до уваги секції, в яких працює щонайменше 3 000 осіб, зайнятих оплачуваною працею.

Декларація про репрезентативність залишається дійсною протягом 4 років.

Зарубіжний досвід локальної репрезентативність

Як роботодавці, так і профспілки повинні вести переговори добросовісно і докладати всіх зусиль для досягнення угоди; реальні й конструктивні переговори є необхідним компонентом для встановлення і підтримки відносин довіри між сторонами.

Однак існування свободи об'єднання не обов'язково означає автоматичне визнання профспілок для ведення переговорів. Особливо в системах, де є багато профспілок, існує потреба в заздалегідь визначених об'єктивних критеріях, що діють в рамках системи трудових відносин, для прийняття рішення про те, коли і як профспілка має бути визнана для ведення колективних переговорів.

Особливості колективно-договірної роботи та визначення репрезентативності на локальному рівні розглянуто на прикладі досвіду зарубіжних країн.

Країна

Особливості локальної репрезентативності

Окремі особливості колективно-договірної роботи

Болгарія

На практиці, основна увага при веденні переговорів приділяється на рівні компанії. Це пов'язано з тим, що багато компаній, особливо великих, неохоче беруть участь у галузевих угодах.

На рівні компанії роботодавець веде переговори з профспілками, присутніми на робочому місці, незалежно від того, чи є вони членами репрезентативної профспілки, чи ні. Якщо в компанії є кілька профспілок, законодавство заохочує їх до подання спільної вимоги. Якщо це неможливо, законодавство передбачає, що роботодавець повинен досягти угоди з профспілкою або групою профспілок, чиї вимоги були схвалені більшістю працівників на загальних зборах, або більшістю тих, хто був обраний як делегат від своїх колег, якщо неможливо організувати загальні збори всіх працівників.

Згідно з болгарським законодавством, якщо профспілкової організації не існує, роботодавець не може укладати колективний договір з будь-яким іншим органом, обраним працівниками.

Процедура укладення колдоговору на підприємстві складається з підготовки проекту колдоговору профспілковою організацією, а за наявності на підприємстві більше однієї профспілкової організації вони подають спільний проект. Якщо профспілки не можуть дійти згоди щодо спільного проекту, загальні збори працівників (або збори уповноважених) приймають проект однієї з профспілок простою більшістю голосів.

Звіт за 2017 рік показує, що на кінець року налічувався 1 981 чинний колективний договір (тобто без урахування тих, термін дії яких закінчився). З них 1 812 - на рівні підприємств, 150 - на рівні муніципалітетів і лише 19 - галузеві угоди.

Лише чотири з 1 812 угод у 2017 році були підписані не профспілковими органами, і в більшості випадків вони були підписані або однією профспілкою (70%), або двома профспілками (24%), хоча в перерахунку на кількість працівників різниця між кількістю, охопленою однією профспілкою-підписантом (38%), і кількістю, охопленою двома профспілками-підписантами (39%), була незначною

Польща

Законодавство передбачає, що якщо на підприємстві існує більше однієї профспілкової організації, то профспілкові організації повинні вести переговори спільно. Це часто відбувається на практиці, оскільки відносини між членами різних профспілкових конфедерацій часто є кращими на робочому місці, ніж на національному рівні.

Угода повинна бути досягнута з усіма профспілками на робочому місці або принаймні з усіма "репрезентативними" профспілками на робочому місці - вони визначаються як такі, що мають у своєму складі щонайменше 15% працівників - або 8%, якщо відповідна профспілкова організація належить до однієї з трьох національних репрезентативних профспілкових організацій: NSZZ "Солідарність", OPZZ і FZZ. Якщо жодна профспілка не представляє щонайменше 10% працівників, то угода має бути підписана з найбільшою профспілкою в компанії.

Профспілки були зобов'язані надавати роботодавцю інформацію про кількість своїх членів, а законодавство 2019 року вимагає від профспілок надавати таку інформацію частіше і надає роботодавцям та іншим профспілкам право звертатися до суду з проханням перевірити ці цифри.

Хорватія

Право укладати колективні договори варіюються залежно від кількості залучених профспілок та ступеня, до якого вони можуть досягти згоди між собою.

За наявності лише однієї профспілки на рівні робочого місця (можливо) або на рівні галузі (малоймовірно) ця профспілка автоматично вважається репрезентативною - жодних подальших перевірок не проводиться.

Ситуація відрізняється, коли є кілька профспілок, і вони не узгодили спільну позицію. У цьому випадку лише "репрезентативні" профспілки можуть вести переговори і підписувати угоду. Профспілка є репрезентативною, якщо її членами є щонайменше 20% працівників, на яких поширюватиметься дія угоди, як в одній компанії/організації, так і в галузі. Рівень членства визначається зовнішнім органом, тією ж комісією, яка також займається питаннями репрезентативності профспілок на національному рівні. Цей репрезентативний статус триває стільки, скільки триває підписаний колективний договір.

За три місяці після запровадження законодавства 2012 року 250 профспілок були офіційно зареєстровані як такі, що є єдиними на рівні робочого місця (можливо) або на рівні галузі (малоймовірно).

Профспілки мають 30 днів для узгодження складу комітету з переговорів, але якщо вони цього не роблять, то кожна репрезентативна профспілка має право мати одного представника. Комітет з ведення переговорів сам розробляє свої правила процедури та процеси прийняття рішень. Профспілки, які не є репрезентативними, не можуть входити до складу комітету з ведення переговорів. Однак вони мають право представляти свої погляди під час переговорів.

Бельгія

На рівні компаній профспілкові делегації разом з місцевими профспілковими організаціями ведуть переговори з окремими роботодавцями. Однак угоди є дійсними лише тоді, коли їх підписує профспілковий представник, який працює ззовні підприємства.

У деяких галузях, таких як будівництво, транспорт та готельно-ресторанний бізнес, вирішальне значення має галузевий рівень, а переговори на рівні компанії відбуваються лише в кількох дуже великих компаніях.

Німеччина

у Німеччині не існує конкретних правил щодо репрезентативності профспілок, але для того, щоб бути стороною угоди, профспілка повинна мати можливості вести переговори (бути "tariffähig"). Окрім виконання більш формальних умов, таких як наявність статуту, що дозволяє вести переговори, профспілки також повинні продемонструвати, що вони можуть бути ефективними і чинити тиск на іншу сторону, про що свідчать кількість членів та організаційна сила.

Греція

Колективна угода чи договір підписується найбільш репрезентативною профспілкою в компанії або галузі, яка визначається як профспілка з найбільшою кількістю членів, що мають право голосу.

Угорщина

За Трудовим кодексом профспілки мають право на ведення переговорів. Тепер саме кількість членів в профспілці, а не підтримка на виборах до виробничих рад, є ключем до представництва. Профспілки тепер можуть укладати колективні договори на рівні підприємства, якщо їхнє членство перевищує 10% від загальної кількості працюючих на підприємстві. За наявності кількох профспілок, що об'єднують щонайменше 10% членів, вони повинні співпрацювати для досягнення єдиної угоди.

Те саме правило 10% застосовується і до галузевих угод, де профспілки повинні налічувати 10% зайнятих у галузі, щоб мати можливість укласти угоду.

Ірландія

Профспілки та організації роботодавців повинні бути зареєстровані в Реєстрі дружніх товариств і потребують ліцензії на ведення переговорів. Ця система має на меті виключити дуже малі або фінансово нежиттєздатні організації.

Італія

Поріг "репрезентативності" базується на поєднанні членства (відсоток членів профспілки в галузі, які належать до цієї конкретної профспілки) та ширшої підтримки (відсоток голосів, відданих за цю профспілку на виборах до об’єднаних профспілкових комітетів на робочому місці, які відомі як RSU). Дані про членство в профспілках надаються компаніями в рамках існуючих декларацій до органу соціального забезпечення INPS, а результати виборів збираються INPS та трудовою інспекцією. Рівень репрезентативності - показник репрезентативності - визначається INPS як середнє значення цих двох відсотків.

Згідно з цими правилами, профспілка може брати участь у переговорах, якщо у відповідній галузі вона має показник репрезентативності щонайменше 5%, а угода є дійсною, якщо її підписали профспілки з показником репрезентативності щонайменше 50% плюс одна профспілка у відповідній галузі. Крім того, угода має бути ратифікована простою більшістю залучених працівників за правилами, викладеними у відповідній угоді. Після ратифікації угода стає обов'язковою як для профспілок, так і для роботодавців.

Литва

На рівні компанії або робочого місця переговори ведуться між роботодавцем і профспілкою, що діє в цьому роботодавця або на цьому робочому місці, або з об'єднаним профспілковим представництвом, якщо є кілька профспілок. Якщо у роботодавця немає представництва профспілки, працівники можуть на загальних зборах уповноважити профспілку вести переговори від їхнього імені.

Узагальнимо, що у деяких зарубіжних країнах критерії репрезентативності визначаються на основі того, що профспілкова організація повинна мати у своєму складі не менше певного відсотка працівників підприємства. Рішення про підтвердження репрезентативності може бути прийняте на робочому місці або зовнішнім органом, що засвідчує членство.

Актуалізація критеріїв оцінки репрезентативності в Україні

Сторонами соціального діалогу неодноразово порушувалося питання оновлення визначених Законом України «Про соціальний діалог в Україні» критеріїв, які використовуються на національному, галузевому та територіальному рівнях для підтвердження репрезентативності профспілок, їхніх організацій та об’єднань, організацій роботодавців та їхніх об’єднань.

Основними причинами, якими аргументується необхідність оновлення зазначених критеріїв, є:

- різке падіння чисельності працездатного населення;

- економічні кризи, пандемія COVID-19 та воєнний стан суттєво впливають на ринок праці і країну загалом;

- на територіальному рівні кількісний критерій для суб’єктів профспілкової сторони і сторони роботодавців встановлено у відсотках до зайнятого населення, однак немає аналогічних даних на рівні районів та об’єднаних територіальних громад;

- значний сегмент підприємств середнього і малого бізнесу залишається поза соціальним діалогом;

- до процесів соціального діалогу нерідко залучаються маловідомі представники інститутів громадянського суспільства замість повноважних представників репрезентативних організацій (об’єднань) профспілок і організацій роботодавців;

- спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості колективних договорів. Серед основних причин неукладання колективних договорів вже традиційно, зокрема, є: спад економіки, проведення адміністративно-територіальної реформи,  незацікавленість та відмова роботодавців, процедура санації, банкрутства, неприбутковість підприємств, відсутність профорганізацій, відсутність галузевих (міжгалузевих) угод. Крім того, через воєнну агресію росії проти України, відсутність державного фінансування та договірних робіт ряд підприємств зупинили свою фінансово-господарську діяльність. На підприємствах, на період воєнного стану, з працівниками призупинені трудові договори, частина підприємств знаходяться на простої. У зв’язку з цим, у них не проводились заходи з підбиття підсумків виконання положень колективних договорів та укладання колективних договорів на наступний термін.

Досі точаться дискусії щодо органу, який здійснює оцінку критеріїв репрезентативності суб’єктів профспілкової сторони і сторони роботодавців (станом на 2023 рік оцінку здійснює НСПП). Як зазначає Комітет зі свободи об’єднання, перевірка репрезентативності профспілки має апріорі проводитися незалежним і неупередженим органом.

Цілі встановлення критеріїв репрезентативності. Критерії репрезентативності мають застосовуватися для конкретних цілей. В Україні це участь у колективних переговорах з метою укладення колективних угод та договорів, делегування представників до органів соціального діалогу відповідного рівня та участь у міжнародних заходах.

Якщо для національного, галузевого та територіального рівні цілі встановлення репрезентативності є зрозумілими, то з локальним рівнем, у разі запровадження репрезентативності на ньому, необхідно визначити для яких саме цілей вона встановлюється, наприклад, для участі в колективних переговорах, для представлення інтересів працівників у колективному трудовому спорі, для представлення інтересів працівників-членів первинної профспілкової організації.

Локальний рівень. Відповідно до законодавства на локальному рівні сторони працівників та роботодавців є апріорі репрезентативними, що є нелогічним, враховуючи зарубіжний досвід та наявність відповідних критеріїв на національному, галузевому та територіальному (стаття 6 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»). По факту, організації профспілок та роботодавців мають пройти лише відповідну процедуру легалізації (реєстрації), під час якої їм надається певний статус, який обумовлює галузеве чи територіальне охоплення (стаття 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статті 8-9 Закону України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності»).

За офіційними даними Державної служби статистики України у 2021 році укладено 43154 колективних договорів, що складає 84,4% проти 2020 року (було укладено 51125). При цьому кількість працівників, охоплених колективними договорами в 2021 році, становить 5064,4 тис. осіб, що складає 94,35% проти 2020 року (в умовах воєнного стану актуальні статистичні дані відсутні). За даними Мінекономіки, станом на 2022 рік у Реєстр галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, змін і доповнень до них, було внесено 97 галузевих (міжгалузевих) угод, з них членськими організаціями ФПУ – всеукраїнськими галузевими профспілками укладено 41. Таким чином, локальний рівень є досить актуальним для нашої країни. Враховуючи зазначене, чи не мають критерії локальної репрезентативності бути пов’язаними із рівнями соціального діалогу, наприклад, як у Польщі.

Водночас все частіше постає питання щодо можливості реалізації профспілкової роботи на локальних підприємствах для незвільнених від виконання основної роботи працівників-членів профспілки, зокрема, покращення правового захисту працівників, залучення технічних інспекторів праці, ведення колективних переговорів тощо. Чи можуть профспілки забезпечити належний захист своїх членів, якщо вони й самі знаходяться під певним тиском? Актуальним у даному питанні є досвід Бельгії з їх профспілковими делегаціями та закріпленням за конкретним підприємством профспілкового представника, який працює ззовні підприємства і є незалежним.

Крім того, не варто забувати, що запровадження оцінки репрезентативності на локальному рівні стане проблемною саме для мікро- та малих підприємств, а також потребуватиме активного залучення роботодавця, що може стати причиною тиску на профспілку.

Кількісний критерій репрезентативності. Найбільш використовуваним критерієм репрезентативності у світовій практиці є кількісний. Якщо на територіальному рівні (обласному) цей критерій не викликає зауважень, то його застосування на рівні районів чи об’єднаних територіальних громад є неможливим через відсутність таких статистичних даних. Держстат не відображає необхідної інформації, а в умовах воєнного стану актуальні статистичні дані взагалі відсутні.

Кількісний критерій для суб’єктів профспілкової сторони і сторони роботодавців встановлено у відсотках до зайнятого населення. Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою. Таким чином, даний критерій відображає значно ширше коло осіб та не є об’єктивним для встановлення критеріїв репрезентативності профспілок, які представляють інтереси працівників.

Варто також відзначити, що є особливі категорії членів профспілки (учні, студенти, пенсіонери тощо), яких потрібно враховуватися у соціальному діалозі, але не під час ведення колективних переговорів чи колективних трудових спорах. Як зазначає Комітет зі свободи об’єднання, для визначення кількості членів профспілки немає необхідності складати список прізвищ її членів, оскільки він може бути використаний з метою антипрофспілкової дискримінації. Чисельність профспілки може бути отримана з облікових записів про сплату членських внесків.

Приведення у відповідність галузевої приналежності профспілок та організацій роботодавців. Станом на сьогодні структура профспілок та організацій роботодавців не співпадає. Сторона профспілок представляє в основному працівників бюджетних організацій (освіта, медицина, культура, держслужба), сторона роботодавців – виробничу сферу; це суттєво ускладнює дієве функціонування органів соціального діалогу. Основною проблемою стає відсутність репрезентативної партнерської організації відповідного рівня для ведення колективно-договірної роботи. Наразі частіше за все неприсутня сторона організацій роботодавців.

Відсутність чіткого врегулювання на державному рівні галузі, підгалузі та сектору економіки не дозволяє приводити у відповідність приналежність профспілок та організацій роботодавців, а застосування КВЕД як принципу часто призводить до хибних висновків.

Економічний критерій репрезентативності вимагає чіткої фіксації джерела фінансування первинної профспілкової організації шляхом сплати членських внесків, що призведе до контролю над діяльністю профспілок профспілками шляхом розширення фінансового контролю та порушення їх незалежності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» член профспілки – це особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески. Тому сплата членських внесків є однією з ознак приналежності працівника до профспілки з метою сприяння її діяльності й організаційному зміцненню. Розмір членських внесків встановлюється статутом профспілки.

Ще однією проблемою з позиції можливого застосування даного критерію буде заборгованість із виплати заробітної плати. Так, за даними Держстату станом на 01.02.2022 р. на активних підприємствах така заборгованість склала 3,1 млрд грн, в т.ч. на державних підприємствах – 1,3 млрд грн, за рахунок бюджетних коштів – понад 48,5 млн грн. Враховуючи зазначене, працівники на таких підприємствах не мають об’єктивної змоги сплачувати членські внески не з вини профспілки.

Окремі членські організації ФПУ час від часу інформують, що деякі роботодавці свідомо блокують діяльність первинної профспілкової організації шляхом неперерахування членських внесків, що також є суттєвим ризиком у запровадженні економічного критерію. Водночас його можливе запровадження стане значним навантаженням для профспілок, роботодавців та адміністрування процесу оцінки економічним критеріям для держави.

Цифровізація процесу оцінки критеріїв репрезентативності. Враховуючи триваючі процеси цифровізації в нашій країні та їх результати, які пройшли перевірку в умовах воєнного стану, вважаємо за доцільне розглянути можливість застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі оцінки та перевірки критеріїв репрезентативності.

 

Управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання