В єдності сила народу
Собор*, Соборність - слова, які у нашого народу асоціюються зі святістю, духовністю, величчю, могутністю, силою у єдності.
Першим в історії української державності, хто пізнав необхідність Соборності, був Київський князь Святослав Хоробрий, який не тільки зміцнив і укріпив, а й збільшив і об’єднав землі тогочасної нашої країни.
Володимир Великий продовжуючи чин - змаг свого батька, продовжив славний поступ і окрім нових територій долучив Київську Русь до Вселенського Собору Христової віри. Велична наша праматір Київська держава до своєї військової могутності отримала непереможну Силу Святого Духа. Живим свідком цієї величі є Собор – Софія Київська.
Саме площа перед Собором Святої Софії стала сакральним місцем торжества перемоги Богдана Хмельницького у визволенні і з’єднанні українських земель від Криму до Польщі в Українську Козацьку державу.
Саме ця площа 100 років тому збирала в 1917 році тисячі українських патріотів на війну проти ворогів новостворюваної Української Народної Республіки.
Саме на цьому національному майдані 22 січня 1919 року у першу річницю четвертого Універсалу про повну незалежність України було проголошено Універсал Директорії про Злуку Української Народньої Республіки з Західно-Українською Народною Республікою в єдину соборну Українську Народну Республіку. Тоді, 22 січня було проголошено всенародним і державним святом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.
Акт Злуки став наслідком багатовікових історичних визвольних змагань і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності і консолідації, свідченням самоідентифікації і становлення політичної української нації.
Сьогодні ця подія є символом Мудрості нашого народу, яка вказує, що шлях до Перемог закладений у національній єдності і соборності наших душ.
Духовна Соборність нашого народу сформувалася на народних і національних обрядах, військових і трудових традиціях в основі яких:
віра як меч спасення і визволення, надія – на правду і справедливість і любов, плодами якої є мир і радість.
Миролюбність, віра і працьовитість нашого народу возвели в Україні і за її межами величні собори, не тільки культові споруди, а й утворили культурні собори-зібрання українців у багатьох куточках нашої планети, стали осердям зустрічей і центрами духовного зростання та матеріальної взаємодопомоги.
Сучасний історичний період боротьби за українську держав вказує нам на те, що коріння Соборності дали життєдайну силу народу у відстоюванні власної гідності і своєї держави під час Революції 2014. Але ще більшої єдності і мужності нам треба сьогодні щоб подолати зовнішнього ворога, викорчувати внутрішніх манкуртів і держиморд, позбутися міжнародних фінансових «опікунів» і повернути награбоване в Україну. Бути справжніми нащадками славних козаків і господарями свого життя така вимога реальності для нас, тих хто поважає людську гідність, знає історію свого краю, шанує рідну мову, власною працею розбудовує країну і армію, береже традиції і віру батьків, живе національною ідеєю – ідеєю державності і соборності України.
За чверть століття новітня українська держава пройшли важкий шлях становлення, здобуто свободу слова, подолано невіру у власну гідність, працею народу доказано можливість створювати мільярдні надприбутки для «офшорів», наступає час справедливості, час боротьби за правду чи кривду. Якщо ми лицарі Ордену Справедливості то час Істини не за горами. За словами Тараса Шевченка «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі».
Хай в цій благородній праці нам і нашому народу допоможе Бог і Україна.
В день соборності та злуки,
З заходу на схід.
Всі візьмемося за руки
Бо один ми рід.
Дружно станемо пліч – опліч
Скажем на ввесь світ,
В День Соборності та Злуки
- Ми один нарід!
Євген Драп’ятий,
Заступник Голови ФПУ
*Собор – збори, з'їзд уповноважених осіб для розгляду й вирішення важливих питань цивільних, релігійних і т. ін.
Собор – зібрання великої кількості людей в одному місці з нагоди якоїсь події;
Собор – головний храм, церква поселення ;
Собор – об’єднання, злука, єдність земель.
Собор – головне свято (об’єднання свят) в честь Святої духовної постаті.
