Поки заводи стоять – економіка не запрацює. Представник профспілок у Парламенті Сергій Каплін переконаний, щоб без реіндустріалізації, реформи, на які Уряд має грандіозні плани не запрацюють повноцінно. В 1991 частка промисловості у ВВП була близько 50%, в 2008 – вже 26%, а в 2016 – 14%. Україна стрімко втрачає ресурс і потенціал, який міг би бути енергією структурних перебудов в усіх сферах.
Під час депутатських канікул, замість відпочинку, парламентар об’їхав всю країну і зустрівся з профспілковими активами кожної області. Всюди захисники інтересів трудових прав говорили про боротьбу за відродження заводів фабрик.
«Україна хвалиться 144 реформами для зближення з ЄС, ми вступили в «осінь реформ», яка може обернутися затяжною «зимою» їхніх негативних результатів. Урядовці протягують пенсійні новації, щоб максимально завищити вік виходу на відпочинок, маскуючи це за ширмою страхового стажу. А де людям його заробляти? За роки незалежності з індустріальної карти зникли 5000 підприємств, а це робочі місця, податки, відрахування в пенсійний фонд. Зрештою, як дожити до віку виходу на пенсію, якщо в медичній реформі дбають не про здоров’я українців, а про те, щоб зробити з лікаря комерсанта і змусити його полювати не на хвороби, а на тих, хто може заплатити за лікування», - розповів С.Каплін
У 1990 році Україна займала 18 місце у світі за обсягом промислового виробництва, - на 7500 фабрик і заводів працювало 7 мільйонів українців. Далі, прийшов МВФ із політикою деіндустріалізації і безвідповідальна приватизація. Як наслідок - Україна вже на 190 місці, 2,5 мільйони безробітних, знищено 5000 промислових підприємств. Інші - майже безоплатно, передані олігархам, переконаний голова Соціал-демократичної партії Сергій Каплін.
«Платформою для справжніх перетворень мала би стати промислова стратегія - відродження заводів-флагманів і план відкриття нових фабрик та підприємств. Створення робочих місць має стимулюватися державою. Так само має бути ціла програма дієва програма переорієнтації індустрії на нові ринки, підтримка інновацій і інвестицій, а галузі – не знищуватися через недолугу митну політику. От зараз в колапсі хімічні флагмани «Азоти» із 280 мільйонами зарплатного боргу – свого часу замість підтримати ринок добрив на нього просто здійснили російську інтервенцію. Так само важливою складовою промислової реформи має бути захист трудових прав. Зокрема країна потребує жорсткого контролю за зарплатними боргами. В липні я зареєстрував два профспілкових законопроекти №7003 та 7004 щодо посилення захисту працівника у випадку затримки зарплати», - розповів представник ФПУ у Верховній Раді.
За законопроектами, крім компенсації, за кожен день затримки зарплатні людям має нараховуватись пеня у розмірі 0,2% недоотриманої суми. Працівник також матиме право тимчасово припинити роботу, якщо її не оплачують, не більш як на 15 днів. Профспілки разом з Капліним запропонували в судовому порядку позбавляти на 3 роки права займати певні посади керівників, які повторно затримують зарплати.
Нині в Україні загальний зарплатний борг - майже 2,5 мільярди гривень. Так само це недооплачені соціальні внески, а отже одна з причин порожнього Пенсійного фонду. До речі, Соціал-демократична партія, яку очолює Сергій Каплін разом із Соцпартією України у співробітництві з профспілками пропонували свій варіант пенсійної реформи. Наповнювати Пенсійний фонд, зокрема пропонують, із націоналізації приватизованих підприємств та збільшення частки зарплатного фонду в собівартості продукції до рівня європейського. Таким чином, переконаний профспілковий омбудсмен, можна було б підвищити пенсії до 10 тисяч гривень.
Прес-центр ФПУ
