Напередодні професійного свята Дня хіміка на базі ТОВ «Карпатнафтохім» в м. Калуші Івано-Франківської області відбулися збори працівників хімічних підприємств України під егідою Союзу хіміків. Це успішне зараз підприємство вибрано дискусійним майданчиком з мотивом, що після п’ятирічного простою і безнадії воно таки зуміло відновити роботу й наново запустити досить складне технологічне виробництво.
Директори вітчизняних підприємств відверто зізнавалися, що здивовані: зроблено практично неможливе. Адже за час простою зазвичай втрачаються і кадри, приходить в негідність обладнання. Тому, однозначно, приклад «Карпатнафтохіму», підкреслювали гості, надихаючий для подібних підприємств України, які мріють про відновлення.
Просимо прокоментувати детальніше результати робочого діалогу вітчизняних фахівців у Калуші голову обласної профспілкової організації працівників галузі Ігоря Бабія.
ІГОР БАБІЙ, голова обласної Ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей Івано-Франківщини:
« Ми просимо, щоб держава реально створила умови для праці».
- Пане Ігорю, а чи була на зібранні фахівців дана оцінка стану хімічної галузі в країні загалом?
-Так, безперечно. Досить багато було виступів, міркувань, дискусій, які виявляли стан галузі. Також про це йшлося в доповіді голови Союзу хіміків п. Голубова О.Г.
Є кілька речей, про які маємо говорити. Перша – парадокс, але на рівні держави хімікам нема з ким працювати. Розформовано міністерство промислової політики, яке діяло в минулому, як і наш департамент хімічної галузі в цьому міністерстві. Функції передано міністерству економіки. Без упереджень чи надміру критики, - не бачимо спеціалістів, які би займалися цією проблемою фахово.
Тому, учасниками зборів напрацьовано бачення розв’язання проблеми практиками, сформульовано Звернення до Кабміну, до Президента від учасників зборів. Головна лінія думок - якщо ми хочемо досягти швидкого успіху, як це зробила Польща, ми повинні поставити крен на виробництво, промисловість.
- Що би допомогло хімічним підприємствам працювати ?
- Просимо, щоб держава реально створила умови для праці. Головна умова - щоб вітчизняні підприємства могли конкурувати на ринку. За тисячі доларів купуємо в Росії міндобрива. Тим часом – чому не робимо свої, а можливості є?
Друга позиція: щоб приходив інвестор і створював робочі місця. Про це на словах на всіх рівнях говориться. Реально зрушити це питання зможуть лише прозорі конкурсні умови вибору інвестора без корупційної складової.
І третє: якщо хочемо зберегти трудовий потенціал професійних кадрів, ми повинні думати про рівень зарплати. Тому що на наших підприємствах хімічної галузі вона є низькою. Прості некваліфіковані працівники в Польщі можуть заробляти у 2-3 рази більше. Тому, люди вибирають. На державному рівні має бути розуміння цих процесів. Державницьке розуміння..
-Яку позицію в діалозі озвучила профспілка галузі?
-Є чимало питань, які ми тримаємо в полі уваги. Є і наша заслуга в тому, що відновлено унікальне підприємство «Карпатнафтохім» , де працює 3 тис працівників.
Зараз тут конкурентоспроможна продукція, сучасні технології. До нас, представників профспілок, гості казали: «Бережіть людей, не дайте знищити обладнання!»
Ми зберегли і не дали. Тепер співпрацюємо з власниками, а це три київські фірми, які , до честі їм, налаштовані працювати прибутково, розвиватися, щоб були в людей гідні зарплати, щоб запрацювала лабораторія з атестацією робочих місць на предмет шкідливості умов праці. Маємо чимало інших питань, які ми озвучили. Наприклад, успіх профспілки в тому, що є колективний договір, і адміністрація підтримала пропозицію та виділила значні кошти на оздоровлення цього літа дітей працівників.
***
Буквально кілька днів по зібранні хіміків в Калуші ЗМІ зарясніли цитатами з листа учасників зборів до Президента держави.
Найбільше коментарями обросла ситуація з міндобривами для агропрому.
Отож, придивімося, що збурило громадськість?
«Об’єднання підприємств хімічної галузі України «Союз хіміків України» і Центральна Рада профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України звернулись до Президента України, Голови Ради національної безпеки і оборони України Петра Порошенко з листом, у якому пропонують внести на розгляд та затвердження РНБО питання про застосування персональних спеціальних економічних та інших заходів (санкцій) у вигляді обмеження торговельних операцій до певних компаній, підприємств, а також до власників вказаних компаній відповідно до запропонованого списку».
…«Як стало відомо з публічних джерел, РНБО України розглядає можливе запровадження санкцій проти ряду російських компаній і фізичних осіб, діяльність яких загрожує національним інтересам України, - зазначається у зверненні, підписаному головою Профспілки працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості України Василем Мойсюком та президентом Об’єднання підприємств хімічної галузі України «Союз хіміків України» Олексієм Голубовим. - Ситуація в хімічній галузі та загрози національній безпеці України обговорювалися 18 травня 2018 року у м. Калуш під час спільного засідання Союзу хіміків України та ЦР профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України.
За результатам обговорення та аналізу наявної у нас інформації повідомляємо наступне. По-перше, імпорт мінеральних добрив з Росії склав вже більше 60 відсотків в обсягах споживання українськими аграріями. За деякими видами азотних добрив ця частка сягає 90 відсотків. У перспективі Росія має наміри підвищити свій експортний потенціал за напрямком азотної хімії у 2,5 раза до кінця 2020 року та відповідно збільшити експорт добрив у 3 рази, користуючись перевагами значно нижчих цін на основну сировину – природний газ.
Це знищить національну хімічну галузь до 2020 року. Що, власне, зараз і відбувається. Україна знаходиться на межі економічної залежності аграрного сектору від Росії. У той же час Україна має перевищення майже в 2 рази власних потужностей з виробництва азотної хімії над споживанням та самостійно може забезпечити аграрний сектор добривами високої якості і в необхідному обсязі. Ситуація у власному секторі виробництва добрив створена штучно через непомірно високі ціни на основну сировину – природний газ, який у структурі собівартості добрив складає близько 80%. Приведення цін на газ до оптимального рівня дозволить максимально завантажити виробництво, а збільшення обсягів продажу добрив національного товаровиробника дозволить державі отримати більше податків, ніж від продажу природного газу.
По-друге, серед ряду важливих питань, які треба вирішити для відновлення контролю над тимчасово окупованими територіями Криму та частково Донецької та Луганської областей – таких як припинення фінансування тероризму та сепаратизму, посилення міжнародного тиску, торговельних обмежень тощо. На сьогодні надзвичайно гострим є питання щодо імпорту мінеральних добрив з Російської Федерації до територій окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим. У тому числі, за рахунок таких поставок йде економічна і військова підтримка сепаратистів та окупація українських земель».
Дуже «подивовані» хіміки, що за українським законодавством, «Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 № 106-р. «Про закриття пунктів пропуску через державний кордон», частину тимчасово неконтрольованого кордону України закрито. Відповідно до наказу ДФС України від 22.12.2014 № 385, з 01.01.2015 припинено рух через митні пости тимчасово непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей».
У той же час, незважаючи на вказані заходи та заборони, як свідчить наведена статистична інформація, російські групи компаній «ЄвроХім», «Акрон», «ФосАгро» та «Уралхім» продовжують вести свою зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і в окремих районах Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим.
Отже, в Україні склалася стала практика обходу санкцій російськими виробниками та нехтування Законами України, її економічними та національними інтересами. Наразі, з одного боку, виробники азотних добрив РФ свідомо руйнують та знищують за державною підтримки Уряду РФ національну хімічну галузь з метою встановлення повного контролю за аграрним сектором, а з іншого – фактично є активними спонсорами агресивної політики Росії щодо України.
Серед того, що ПРОСЯТЬ в листах працівники хімічної галузі :
Внести на розгляд та затвердження Ради національної безпеки і оборони України питання про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Під зверненням до найвищих інституцій підписалася
Центральна Рада Профспілки працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості України.
Підготувала
Марта ПАвлишин
