В результаті пандемії Covid-19, на рівні ЄС та країн-членів ЄС було прийнято низку заходів у самих різних областях, покликаних захистити здоров'я людей, економіку і, що більш важливо, трудящих, їх робочі місця і їх доходи. Надзвичайні обставини дійсно вимагають надзвичайних заходів. Однак перші ознаки вже вказують на те, що деякі уряди використовують кризу Covid-19 так само, як це робилося в період економічної кризи 2008 року, тобто щоб «тимчасово» послабити і обмежити права людини в цілому і права трудящих і профспілок зокрема.
Для ЄКП це неприйнятно, оскільки саме під час кризи права людини необхідно підтримувати і навіть розширювати, особливо для вразливих груп населення, таких як літні люди, жінки, молодь, особи з обмеженими можливостями, мігранти / біженці, але при цьому і для всіх трудящих, незалежно від їх фори зайнятості (включаючи, наприклад, самозайнятих працівників, працівників з нестійкою зайнятістю, вільнонайманих, разових, платформних працівників). Тому ЄКП наполягає на тому, щоб відповідні заходи, що приймаються і / або плановані сьогодні міжнародними, європейськими та національними інстанціями і органами влади ні в якому разі не йшли врозріз з нормами, що закріплюють права людини, включаючи права трудящих і профспілок.
Даний документ містить інформацію про вплив подібних заходів на ситуацію з правами людини, включаючи права трудящих і профспілок у ході боротьби з пандемією Covid-19. Він робить особливий наголос на керівні принципи, сформульовані міжнародними та європейськими органами, які захищають права людини (ООН, МОП та Рада Європи), покликані забезпечити захист конкретних прав (конкретних груп населення) за часів кризи. Даний документ також містить огляд фундаментальних принципів, які відповідають міжнародному та Європейського правозахисному прецедентному праву, які повинні акцентуватися і дотримуватися, коли уряди розробляють і затверджують (надзвичайні) заходи щодо подолання будь-якої кризи, в тому числі і нинішньої кризи Covid-19.
Департамент міжнародних звя'зків ФПУ
