Цьогорічний день гідної праці профспілки зустрічають в умовах жорсткої економічної кризи, руйнівних і трагічних наслідків військових дій на сході держави, де припинено роботу сотень підприємств, тотального наступу на права профспілок і працівників зокрема і у сфері охорони праці, яка є однією з основних складових гідної зайнятості.
Результатами такого наступу є зміна або відміна за останні 5-7років низки законодавчих норм з питань безпеки праці, які на думку авторів цих змін перешкоджають розвиткові бізнесу, несприйняття застережень і пропозицій профспілок до реформаторських законопроектів і вже прийнятих нормативно-правових актів у зазначеній сфері діяльності, не дивлячись навіть на те, що окремі з них порушують норми міжнародних правових актів, до яких приєдналася Україна.
Так, з метою підвищення рейтингу України щодо можливостей ведення бізнесу, сім років назад прийнято Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким в порушення норм ратифікованих Конвенцій МОП 81 про інспекцію праці в промисловості та 129 про інспекцію праці в сільському господарстві було суттєво обмежено права державних інспекторів у сфері праці та охорони праці.
У зв’язку з цим, реагуючи на відповідне подання Федерації профспілок України Генеральному директору МОП, Комітет експертів МОП у 2012 р. запропонував Урядові України невідкладно внести зміни до вказаного Закону та інших нормативно-правових актів для гарантованого приведення їх у відповідність з положеннями вказаних Конвенцій.
Не дивлячись на це, Верховною Радою України 22 липня 2014 р. без всякого погодження із спільним представницьким органом всеукраїнських репрезентативних профспілкових об’єднань, приймається Закон України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України, стосовно обмеження втручання в діяльність суб’єктів господарювання, внесений попереднім Урядом.
В «розвиток» попереднього, цей Закон нівелює здатність державних інспекторів праці оперативно та ефективно реагувати на скарги працівників, що зазнають утисків або потерпілих в результаті нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань.
Так, внепланові перевірки скарг працівників щодо порушення їх трудових прав Закон дозволяє тільки у випадку, коли буде встановлено що скарга є обгрунтрваною. При цьому не визначається порядок і умови визнання такої скарги обгрунтрваною. Крім того, Законом вводиться відповідальність фізичної особи за необґрунтоване звернення в органи нагляду(контролю) про порушення суб’єктом господарювання норм законодавства, що фактично є забороною скаржитися на порушення роботодавцем трудових прав працівників. Одночасно Закон дозволяє переслідування громадян, що звернулися із скаргами, аж до притягнення їх до юридичної відповідальності у випадку допущення якої-небуть помилки, пов’язаної з написанням і поданням відповідної скарги .
Законодавче послаблення можливостей державного нагляду привело до того, що на сьогодні за даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 4,5 мільйона працівників (майже кожний третій) працюють нелегально без оформлення трудових відносин. Близько 200 мільярдів гривень заробітної плати (майже 40% від офіційного фонду оплати праці в державі) за оцінками експертів, виплачується неофіційно в конвертах, тобто без оплати податків і єдиного соціального внеску, що наносить величезні збитки державі, пенсійному та іншим фондам обов’язкового соціального страхування. В аспекті охорони праці в цьому нелегальному секторі масово приховуються випадки виробничого травматизму, десятки тисяч потерпілих і члени сімей загиблих на виробництві позбавлені можливості отримувати передбачені законодавством відшкодування заподіяної шкоди, здійснювати медичну і соціальну реабілітацію.
У зв’язку з наведеними фактами, СПО профспілок у вересні ц.р. керуючись ст. 24 Уставу МОП, направив Генеральному Директору Міжнародного Бюро праці відповідне подання.
Інший приклад. На початку вересня ц.р. стало відомо що в кулуарах Уряду обговорюються чергові спроби продовжити утиск соціально-економічних прав людини праці. Зокрема серед таких «соціальних ініціатив» пропонується розроблений Мінфіном проект Закону України «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні». Удосконалення передбачає зокрема виключення із ст. 19 Закону України «Про охорону праці» норми мінімальних затрат (не менше 0,2 відсотка від фонду заробітної плати) на заходи з охорони праці на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету. Перед цим, декілька років тому за ініціативи роботодавців відповідну мінімальну норму витрат для підприємств інших форм власності було зменшено білше ніж у 20 разів.
Подібні зміни є такими, що не відповідають навіть назві законопроекту не удосконалюють та не забезпечують фінансово-економічну стабілізацію в Україні, а навпаки створюють ризики мільярдних витрат з Державного бюджету України, резервного фонду, Фондів соціального страхування на ліквідацію аварій, нещасних випадків на виробництві, профзахворювань, реабілітацію постраждалих, їх медичне і соціальне забезпечення та інші відшкодування їм та членам їх сімей.
Крім цього, законопроект передбачає включення до складу Державного бюджету України коштів цільових страхових фондів, звужує: права громадян на пенсійне забезпечення, трудові та соціально-економічні права науково-педагогічних працівників та інших працівників навчальних закладів та установ освіти і взагалі всіх громадян України, які користуються конституційними правами щодо освіти. У зв’язку з цим, підтримавши звернення ЦК Профспілки працівників освіти щодо неприпустимості прийняття цього законопроекту, Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією не вносити зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради України.
Боротьба за гідну працю, за трудові і соціальні права працівників продовжується.
Керівник департаменту охорони праці апарату ФПУ
Ю.Андрієвський
