bnr 2001403900000

 

Лісівники Кіровоградщини (та й інших регіонів) вкрай стурбовані ситуацією, пов’язаною з невизначеною долею галузі, із загрозами, яких можуть завдати зміни під гаслом реформування.

Враховуючи напругу в трудових колективах, обласна організація Профспілки працівників лісового господарства України звернулася до народних депутатів з проханням підтримати позицію лісівників Кіровоградщини щодо збереження державної власності на ліси, ефективного проведення реформ по впровадженню європейських стандартів екологічного спрямування та проголосувати проти трьох законопроектів.

Один з них пов’язаний з виключенням державних лісогосподарських підприємств з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а два інші – з введенням мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів і введення мораторію на рубки головного користування. Приватизація для лісів – це шлях до загибелі цільної стабільної лісової мережі і до наживи окремих господарів. Приватники не дбатимуть про збільшення лісистості і не вкладатимуть кошти у довгострокові програми захисного лісорозведення – пріоритетного напрямку південних регіонів, до яких належить і Кіровоградщина. Сьогоднішня зацікавленість держави у розвитку лісового господарства може змінитись на зацікавленість приватника в отримані максимальних прибутків шляхом нещадної експлуатації праці кваліфікованих працівників.

На переконання досвідчених спеціалістів лісової галузі, введення мораторію на експорт лісоматеріалів є недоцільним, адже призведе до різкого зниження прибутковості державних лісогосподарських підприємств, скорочення чисельності працівників. А призупинення проведення рубок головного користування (стиглого лісу) вестиме до значного погіршення захисних функцій лісів, негативних екологічних наслідків та втрати якості деревини.

Тобто, вказані законопроекти є непрофесійним та економічно необґрунтованим і призведуть до погіршення соціально-трудових відносин між працівниками і адміністрацією, скорочення штату, підрозділу лісової охорони, що взагалі неприпустимо. Лісівники не хочуть втрачати улюблену справу і поповнювати ряди безробітних. Практика показує, що наслідком змін в організації виробництва є грубі порушення конституційних трудових прав працівників. Переконані, що лише стале державне бюджетне фінансування може гарантувати забезпечення продуктивної зайнятості працівників.

Прийняття новоспечених Законів може спровокувати суттєве загострення соціально-трудових відносин і призвести до крайніх засобів - страйку чи акцій протесту. Такі доленосні документи щодо стратегічної галузі не можуть прийматися «з-під поли», без широкого обговорення з професіоналами.

  Упродовж багатьох років лісогосподарські підприємства розвивалися, виконували важливі завдання, зокрема по лісорозведенню. Саме з метою захисту території регіону від ерозійних процесів і створювалися нинішні державні лісгоспи південного регіону, як лісомеліоративні станції. Сьогодні лісгоспи південних районів не можуть забезпечити продуктивну зайнятість всіх працівників лісгоспу. Виконані такими підприємствами роботи і послуги в січні ц.р. частково профінансовані лише 30 січня. Працівникам вчасно не виплачено зарплату, чим порушено умови колективних договорів. У зв’язку з відсутністю фінансування понад 150 працівників лісогосподарських підприємств перебували у неоплачуваних п’ятиденних відпустках, внаслідок чого в середньому недоотримали майже 600 грн кожен.

Ще один привід для тривоги – тривала відсутність керівника Державного агентства лісових ресурсів України, який має координувати та спрямовувати діяльність більше 400 лісогосподарських підприємств. Залишити галузь у такий доленосний час без керівника, все одно, що пустити в море корабель без рульового. Багато років керівництво лісової галузі здійснювали досвідчені, високопрофесійні фахівці, які мали фахову освіту, високий авторитет в трудових колективах. Тому і галузь не штормило: підприємства працювали ефективно, а працівники мали стабільну зарплату та відповідний соціальний захист. Починаючи з 2006 року, на найвищу лісову посаду призначалися, переважно, люди за політичними поглядами, а не за професійними ознаками. Нечітка політика керівництва, яка іноді йшла у розріз із законодавством, протиправне втручання в господарську діяльність лісгоспів, відволікання коштів підприємств для здійснення непродуктивних витрат, впровадження непродуманих і необгрунтованих псевдореформ уже призвели до руйнівних процесів в галузі, трудових колективах, до звільнення кваліфікованих фахівців, значного скорочення робочих місць, переважно у сільській місцевості.

Вказані дії викликали погіршення фінансового стану підприємств, вимивання обігових коштів і, як наслідок, на 1 січня ц.р. лісова галузь України має майже 800 млн. грн кредиторської заборгованості. Чи не час покласти край цим негативам?

Підсилюється тривога ймовірним призначенням на цю посаду далекої від лісової справи людину. Така кадрова політика викликає і подив, і обурення, адже вона йде в розріз обіцянок високих державних посадовців – підписантів Коаліційної угоди, які гарантували призначення керівників на основі високої професійності, а не за принципом партійних квот. Працівники та ветерани лісової галузі Кіровоградщини, удостоєні державних нагород, разом з колегами з інших областей,  звернулися до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням щодо призначення на посаду керівника лісового відомства професіонала-лісівника. Президія ЦК галузевої профспілки теж направила аналогічне Звернення. Вважаємо, що серед 50- тисячного колективу лісівників України можна знайти досвідчену, високопрофесійну людину з фаховою освітою, яка забезпечить впровадження галузевих реформ з державницької позиції та виважено підійде до вирішення пріоритетного завдання галузі - збільшення площі лісів, ефективного використання ресурсів, розвитку економічного потенціалу та збереження талановитих кадрів.

Не варто розповідати, що означає для екологічно нездорової країни ліс. Це відомо без пафосних слів і фахових аргументів. Не зрозуміло інше: навіщо руйнувати те, що створювалося роками, пускати за вітром напрацювання і здобутки? Ми не допустимо руйнування галузі. Первинні профорганізації державних лісогосподарських підприємств Кіровоградщини звернулися до відділення Національної служби посередництва і примирення в області щодо сприяння у запобіганні виникнення трудових спорів та усунення факторів, які можуть негативно вплинути на стан трудових відносин, рівень забезпечення прав та інтересів найманих працівників  за відсутності належного бюджетного фінансування лісгоспів степової зони та прийняття Верховною Радою України  згаданих законів. Ці дії профорганізацій лісівників Кіровоградщини готові підтримати і в інших областях. Голос профспілки мають не просто почути, а й врахувати всі соціальні партнери. В умовах державних реформ лісової галузі обласна організація профспілки працівників лісового господарства буде і надалі активізувати свою роботу  по недопущенню погіршення стану забезпечення трудових прав лісівників.

Валентина Токарчук,

голова Кіровоградської облпрофорганізації

працівників лісового господарства, член

Президії ЦК профспілки працівників

лісового господарства України