ВИМОГИ ПРОФСПІЛОК
1. Встановити з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату на рівні реального прожиткового мінімуму, розрахованого на базі оновленого «споживчого кошика» – 3200 грн., забезпечити відповідні видатки у Державному бюджеті-2017. Вжити конкретні дії для розвитку ефективного, конкурентоспроможного національного виробництва. Зменшити податкове навантаження для малого та середнього підприємництва з метою його збереження.
Аргументація:
Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1.12.2016 становить 1600 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За даними Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму, розрахований відповідно до чинного законодавства, у цінах жовтня 2016 в розрахунку на місяць на працездатну особу становив 2779 грн., з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб - 3155 грн. Тобто, розмір мінімальної заробітної плати штучно занижений майже в 2 рази.
Сьогодні українська мінімальна заробітна плата, в результаті стрімкої девальвації національної валюти в 2014-2015 роках, впала до рівня 2005-2006 років і ледь досягає 60 $ на місяць. Таку ж мінімальну зарплату отримують працівники В'єтнаму, Індії, Малі, Нігеру.
У Резолюції про сприяння соціальній інтеграції та боротьби з бідністю, в тому числі дитячою бідністю, в ЄС (2008/2034 (INI) від 9 жовтня 2008 року Європейський парламент рекомендував встановлювати в законодавчих актах, колективних договорах на національному, регіональному, галузевому рівнях мінімальну заробітну плату не нижче 60% від відповідної середньої заробітної плати.
В Україні це співвідношення становить 27% (в жовтні п.р. при середній зарплаті 5350 грн. та мінімальній 1450 грн.).
Внаслідок замороження протягом грудня 2013 року – серпня 2015 року мінімальної заробітної плати при одночасному зростанні цін та тарифів, її реальне значення у жовтні 2016 року знизилося до 60,8% відносно грудня 2013 року. При цьому, реальна середня зарплата у тому же періоді знизилася до 75,5%.
Разом з тим, з метою стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, збереження робочих місць в умовах підвищення розміру мінімальної заробітної плати необхідно "відв'язати" місцеві податки, збори та штрафні санкції від мінімальної заробітної плати.
Шляхи реалізації:
Прийняти проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000), підготовлений Урядом до другого читання, яким передбачено встановлення мінімальної заробітної плати з 1.01.2017 р. у розмірі 3200 грн.
Відмінити і в подальшому не встановлювати мораторії на здійснення перевірок державною інспекцією праці.
Очікувані результати:
Встановлення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати у розмірі 3200 грн. забезпечить:
- виведення з-за межі бідності близько 3,7 млн працівників, які за даними Мінсоцполітики отримують заробітну плату в розмірі до 3200 грн.; що сприятиме реалізації Цілей сталого розвитку (2015-2030 рр.),прийнятих на 70-ій сесії Генасамблеї ООН.
- збільшення фонду оплати праці щонайменше на 35 млрд.грн. на рік порівняно з першою редакцією проекту Держбюджету на 2017 рік;
- збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизу тощо на 20,3 млрд.грн. (в т.ч. по державному бюджету - на 9,4 млрд. грн., місцевих бюджетах - на 10,9 млрд. грн.);
- збільшення надходжень від ЄСВ до фондів щонайменше на 8 млрд.грн.;
- скорочення видатків бюджету на виплату субсидій, соціальної допомоги, наповнення Пенсійного фонду;
- зростання внутрішнього попиту переважно на продукцію вітчизняного виробництва, зокрема за рахунок задоволення відкладеного попиту, що сприятиме активізації роботи економіки та зростанню ВВП;
- виведення з тіні частини «конвертної» зарплати.
2. Знизити ціну на природний газ, тарифи на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня з урахуванням платоспроможності громадян, забезпечити прозорість і контроль за ціноутворенням.
Аргументація:
При зростанні середньої заробітної плати за останні 5 років на 58,4%, вартість гарячої води для населення зросла на 559% (більш ніж у 5 разів), природного газу – на 862% (майже в 9 разів).
У 2016 р. ціна на газ збільшилась удвічі (через скасування пільгової вартості спожитого газу у обсязі 1200 м3 за ціною 3600 грн.), на електроенергію - на 61%.
В структурі витрат домогосподарств середньостатистичної української сім’ї витрати на продукти харчування і комунальні послуги в жовтні 2016 року становили 74%.
Шляхи реалізації:
1) Провести у лютому 2017 року Парламентські слухання зі звітом Уряду, НКРЕКП за участі органів місцевого самоврядування щодо економічної обґрунтованості встановленої ціни на природний газ та тарифів на житлово-комунальні послуги та достатності мір соціального захисту населення.
2) На розгляді відповідних Комітетів ВРУ знаходиться низка законопроектів, спрямованих на зменшення фінансового навантаження на споживачів, які потребують негайного розгляду, зокрема проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо здешевлення вартості житлово-комунальних послуг для побутових споживачів) (реєстр. №5321 від 31.10.2016) та законопроект за реєстр. № 2677 від 20.04.2015 «Про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо участі організацій громадянського суспільства у державному регулюванні цін».
Законопроектом за реєстр. № 5321 пропонується внесення змін і доповнень в статтю 197 Податкового кодексу України, що передбачають звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житлово-комунальних послуг для побутових споживачів, та звільнення від оподаткування операцій, пов’язаних із забезпеченням побутових споживачів природним газом внутрішнього видобутку.
Прийняття цього проекту нормативно-правового акту сприятиме впровадженню прозорих правил визначення ціни на природний газ для населення та встановлення економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги.
Законопроект за реєстр. № 2677 був розроблений Федерацією профспілок України з метою поновлення права громадських організацій, у т.ч. профспілок, на здійснення контролю за додержанням державної дисципліни цін спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які реалізують політику ціноутворення (норму в 2012 році було вилучено із Закону України «Про ціни і ціноутворення»).
Прийняття цього законопроекту посилить контроль громадськості за додержанням державної дисципліни цін на товари та послуги та сприятиме встановленню їх на економічно обґрунтованому рівні.
3) Активізувати роботу Міжвідомчої робочої групи з опрацювання пропозицій щодо перегляду цін на природний газ, до складу якої входять представники профспілок і незалежних експертів (утворена наказом Мінекономрозвитку від 23.08.2016 №1396 на виконання Доручення Прем’єр-міністра України, проведено лише 2 засідання).
4) На виконання пп. 2 п. 7 Витягу з Протоколу засідання КМУ від 05 жовтня 2016 року, Мінрегіону, за участі відповідних міністерств і відомств, провести комплексні ґрунтовні перевірки щодо економічної обґрунтованості встановлених тарифів на опалення та гаряче водопостачання в регіонах України.
За інформацію Мінрегіону, було проведено 3 наради з міністерствами та відомствами щодо виконання доручення, за результатами яких складено графік перевірок (до кінця року), визначено перелік підприємств, на яких будуть здійснені перевірки тарифів (3 ліцензіата НКРЕКП та 2 місцевих органа самоврядування), та визначено перелік міністерств та відомств, які будуть брати участь у перевірках.
Необхідно прискорити проведення цієї роботи та провести аудит в усіх регіонах України.
Очікувані результати:
- збалансованість політики ціноутворення з політикою доходів населення з метою недопущення поширення бідності.
3. При реформуванні оплати праці забезпечити справедливий розподіл результатів праці, запровадити галузеві стандарти оплати праці, дотримання конвенцій МОП, Європейської соціальної хартії. Внести зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятого 6 грудня 2016 р., щодо вилучення норм про звуження гарантій оплати праці, стипендіального і пенсійного забезпечення, втручання в автономне право сторін визначати умови оплати праці.
Аргументація:
Існуюча в Україні диференціація заробітної плати зумовлена відсутністю прямого зв’язку заробітної плати з необхідними витратами енергії і групами фізичної активності працівників, рівнем складності та кваліфікації праці, професійної освіти працівника, економічними результатами господарської діяльності та ринковою кон’юнктурою тощо.
Так, за даними Держстату в жовтні ц.р. найвищі зарплати отримували працівники авіаційного транспорту (понад 27 тис. грн). При цьому, середня зарплата працівників промисловості становила 6232 грн, будівництва – 4977 грн, сільського господарства – 4459 грн, освіти – 3670 грн, охорони здоров’я – 3452 грн.
Доля оплати праці в ВВП становить 41,2%, в доходах населення – 39%.
В Аналітичній доповіді до Щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році» акцентовано на необхідності запровадження додаткових заходів щодо регулювання міжгалузевих співвідношень заробітної плати, які можуть бути здійснені або за рахунок посилення державного регулювання (встановлення обов’язкових підвищувальних коефіцієнтів мінімальної заробітної плати для галузей), або шляхом удосконалення договірного регулювання (зокрема, шляхом затвердження методики розрахунку галузевого стандарту оплати праці, обов’язкової для застосування при укладанні галузевих угод).
Шляхи реалізації:
1. Вилучити із закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятого 06.12.2016 (законопроект № 5130 від 03.11.2016), норми щодо звуження гарантій оплати праці, втручання в автономне право сторін визначати умови оплати праці (листи СПО №.01-13/1170-СПО від 11.11.2016, №01-13/1183-СПО від 16.11.2016).
2. Прискорити розгляд законопроектів:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збільшення мінімальної заробітної плати на рівень, який відповідає фактичному прожитковому мінімуму для працездатних осіб», реєстр. № 4900 від 06.07.2016, внесений н.д. Вілкулом О.Ю. та ін.
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці», реєстр. № 4900-1 від 13.07.2016, внесений н.д. Капліним С.М., Сугоняком О.Л.
3. Прискорити розгляд законопроекту щодо запровадження галузевих мінімальних гарантій в оплаті праці - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці)», реєстр. № 3438 від 09.11.2015, внесений н.д. Ляшком О.В., Чижмарем Ю.В. та ін.
4. З метою напрацювання законодавчих ініціатив та пропозицій щодо реформування оплати праці в рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради у 2015 році створено відповідну Міжвідомчу робочу групу, робота якої потребує активізації (у 2016 році проведено лише одне організаційне засідання).
5. Ратифікувати п.1 ст. 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої).
6. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України, всупереч категоричного непогодження СПО об’єднань профспілок, 11.11.2015 року прийнята постанова № 1034 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. № 597 і від 19 травня 1999 р. № 859», якою, зокрема, запроваджено норму щодо встановлення максимально допустимого розміру посадового окладу керівника державного/комунального підприємства у кратності до 200 мінімальних посадових окладів (ставок) працівника основної професії, що поглиблює значну диференціацію в оплаті праці керівників державних підприємств та найманих працівників.
З метою подолання дискримінації в усіх її формах та проявах, зменшення нерівності всередині країни, запобігання зниженню рівня життя населення та зростанню соціальної напруги в трудових колективах, СПО об’єднань профспілок листом від 13.06.2016 № 01-13/678-СПО порушив перед Кабінетом Міністрів України питання про скасування постанови від 11.11.2015 № 1034. Нажаль, зазначена вимога профспілок залишилася незадоволеною.
4. Забезпечити в Держбюджеті–2017 кошти для встановлення І тарифного розряду ЄТС у розмірі, що перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідне фінансування праці 3 млн працівників бюджетної сфери.
Аргументація:
На сьогодні грошовий розрив між розміром базового тарифного розряду ЄТС (1185 грн) і мінімальною заробітною платою (1450 грн) складає 265 грн.
У п. 2.29 Генеральної угоди на 2016-2017 роки Уряд зобов’язався забезпечити у 2017 році скорочення грошового розриву між розміром посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС і мінімальною заробітною платою на рівні, що перевищує прогнозний індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року), тобто щонайменше до 243 грн.
Згідно чинного законодавства (ст. 96 Кодексу законів про працю України та 6 Закону України «Про оплату праці») формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Внаслідок невиконання законодавства середньомісячна заробітна плата працівників бюджетної сфери є найнижчою по економіці. Станом на жовтень 2016 року в цілому по економіці середня заробітна плата – 5350 грн, у галузях освіти – 3670 грн. (на 31,4 % менше), охорони здоров’я – 3452 грн (на 35,5 % менше), культури – 3754 грн. (на 29,8 % менше).
Шляхи реалізації:
- 1.Передбачення в Державному бюджеті України на 2017 рік коштів в повному обсязі на оплату праці 3 мільйонів працівників бюджетної сфери, зокрема в галузях освіти, охорони здоров’я, науки, культури, держслужби, соціального захисту.
- 2.Прийняття узгодженої зі Сторонами соціального діалогу постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці в бюджетній сфері.
Очікувані результати: подолання дискримінації в оплаті праці працівників бюджетної сфери та бідності серед працюючих.
5. Не допустити руйнування системи стипендіального забезпечення - стипендію кожному встигаючому студенту.
Профспілкові вимоги щодо недопущення руйнування системи стипендіального забезпечення передбачають виконання Закону України «Про вищу освіту», прийнятого в 2014 році діючим Урядом, зокрема статті 62, що стосується стипендіального забезпечення, а саме стипендії на рівні прожиткового мінімуму для не менш ніж 75% студентства, що навчається за державним замовленням.
Не можна допустити внесення змін до деяких законодавчих актів України, що потягнуть за собою суттєві зміни в системі стипендіального забезпечення. А саме необхідно залишити в чинній редакції ст. 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки в редакції, що пропонується, для зазначених категорій громадян передбачається виплата лише академічної стипендії у разі призначення.
Не можна змінювати й редакцію ст. 9 ЗУ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Оскільки редакція, що пропонується, виключає таку державну гарантію, як підвищення стипендії у співвідношенні з визначенням вартості прожиткового мінімуму. Та ж нова версія згаданої вище ст.9 ЗУ пропонує виключити підвищення стипендії у співвідношенні з визначенням вартості прожиткового мінімуму.
Також важливо залишити в чинній редакції ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», оскільки у разі внесення змін відбудеться заміна стипендії в розмірі, який має фіксоване співвідношення до стипендії у відповідному навчальному закладі (на 50% вище) на соціальну стипендію, розмір та порядок призначення якої встановлюватиметься Кабміном.
Прийняття запропонованих змін може погіршите соціальний захист молоді, що призведе до напруження серед цієї категорії громадян.
6. Для ліквідації заборгованості із заробітної плати невідкладно ухвалити законодавчі акти, спрямовані на посилення захисту економічних прав працівників, заснування спеціальної «гарантійної установи виплати боргів», відповідно до європейської практики і конвенцій МОП.
Аргументація:
За офіційними даними, обсяг зарплатних боргів з початку 2016 року зріс на 4,3% та станом на 1 листопада 2016 року становив 1962 млн. грн.
1290,7 млн. грн, або 65,8% зарплатних боргів припадає на економічно активні підприємства, з яких 262 млн. грн складають борги держпідприємств (станом на 1 травня 2015 року складали 229,8 тис. грн). Кількість працівників економічно активних підприємств щодо яких порушено право на своєчасне одержання зарплати, склала 148,2 тис. осіб.
Обсяг зарплатних боргів на підприємствах-банкрутах зріс із 316,6 (на 1.02.2015 р.) до 632,0 (на 1.11.2016 р.) млн. грн.
Водночас, за даними оперативного моніторингу Мінсоцполітики сума боргу із заробітної плати в цілому по Україні на підприємствах усіх форм власності з початку року зменшилась на 414,7 млн грн., або на 22 %, і на 21.11.2016 становила 1466,1 млн грн.
Шляхи реалізації:
1. Дії Уряду:
- розпорядженням КМУ № 517-р від 22.07.2016 затверджено ПЛАН невідкладних заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати;
- за підсумками зустрічі 18 жовтня ц.р. Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. з керівниками всеукраїнських профспілок та їх об’єднань надано доручення Мінсоцполітики за участі СПО роботодавців провести аналіз структури заборгованості із заробітної плати та внести пропозиції щодо її погашення.
- зважаючи на зволікання із виконанням вищезазначених завдань, Прем’єр-міністром України В. Гройсманом надано доручення Мінсоцполітики та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади (від 30.11.2016 № 38734/47/1-16) негайно вжити заходів для забезпечення погашення існуючої та недопущення утворення нової заборгованості з виплати зарплати.
2. Питання погашення зарплатних боргів були відображені у Генеральній угоді на 2016–2017 роки, положення якої вже порушено, зокрема не забезпечено до 1 вересня 2016 року погашення заборгованості із виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах державної форми власності та на тих підприємствах, де частка державної форми власності перевищує 50 %, не менш ніж на 50 % від обсягів заборгованості, що склалася станом на 1 січня 2016 року (пункт 2.25.).
3. На початку ц.р. при Мінсоцполітики створено Міжвідомчу робочу групу з підготовки законопроекту щодо задоволення вимог найманих працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця (створення гарантійної установи), яка провела лише одне засідання 11.10.2016. Разом з тим, враховуючи визначені Урядом та Генеральною угодою терміни підготовки відповідних документів (до кінця 2016 року) профспілки наполягають на активізації роботи зазначеної групи та підготовки відповідних проектів документів.
4. Профспілкові законодавчі ініціативи із забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, зокрема щодо посилення економічного захисту працівників, були враховані робочою групою при доопрацюванні проекту Трудового кодексу (реєстр. № 1658 від 20.05.2015) до другого читання.
5. Прискорити розгляд законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені у разі невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки», реєстр. № 5315 від 28.10.2016, внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.
6. До Верховної Ради України народним депутатом Березкіним С.С. внесено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» (реєстр. № 2533 від 03.04.2015), який розроблений із врахуванням профспілкового законопроекту. Законопроект включено до порядку денного п’ятої сесії Парламенту.
7. Ратифікувати ст. 25 Європейської соціальної хартії (переглянутої) та розділу ІІІ Конвенції МОП 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця та розробити відповідний законопроект з урахуванням європейської практики.
7. Повернути до 1 січня 2017 року десяткам тисяч працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці безпідставно скасоване право на достроковий вихід на пенсію.
Після зустрічі 18 жовтня ц.р. членів президії ФПУ з Прем’єр-міністром України Гройсманом В.Б., він доручив Міністру соціальної політики України взяти під особистий контроль роботу з уточнення списків 1,2 робіт професій зайнятість в яких дає право на пільгову пенсію за віком та за результатами роботи підготувати узгоджені із сторонами соціального діалогу пропозиції.
ФПУ передано Міністерству пропозиції галузевих профспілок щодо внесення змін до вказаних списків затверджених Постановою КМУ від 26 червня 2016 року. З цих питань відбулася зустріч Міністра соціальної політики Реви А.О. з представниками Профспілки трудящих металургійної та гірничо-добувної промисловості, після якої Міністр доручив фахівцям Міністерства в короткі терміни підготувати проект відповідної постанови Уряду.
В даний час такий проект підготовлено і розіслано на розгляд та погодження заінтересованим галузевим профспілкам.
СПО профспілок вимагає від Кабінету Міністрів України підготувати і подати до 1 лютого 2017 року на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яким передбачити заміну механізму відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій на пільгових умовах підвищеними розмірами єдиного соціального внеску.
Верховній Раді України розглянути проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій осіб рег. № 2632 від 10.04.2015), та з урахуванням розрахунків Пенсійного фонду і пропозицій СПО об’єднань профспілок прийняти його.
8. Забезпечити у 2017 році підвищення мінімальної пенсії з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму, провести осучаснення раніше призначених пенсій, скасувати існуючі обмеження на їх виплату для осіб, які продовжують працювати.
Аргументація:
З 1 грудня 2016 року мінімальний розмір пенсії за віком становить 1247 грн, що вдвічі нижчий за реальний прожитковий мінімум, визначений для непрацездатних осіб (на жовтень 2016 р. – 2309 грн).
У 2017 році пропонується мінімальну пенсію за віком збільшити лише на 10%, тобто до 1373 грн, чого вкрай недостатньо в нинішніх умовах.
Середній розмір пенсії на 1 жовтня 2016 року становив 1745 гривень, який навіть не досягає реального прожиткового мінімуму.
За останні роки майже вдвічі знизився показник співвідношення розміру середньої пенсії до середньої заробітної плати в країні: з 56,1% у 2009 році до 32% у 2016 році.
У зв’язку із зазначеним, все більше і більше пенсіонерів опиняється за межею бідності. Так, пенсії в розмірі до реального прожиткового мінімуму нині отримує 10 млн. осіб (з 12 млн.), тобто більше 80 % від усіх пенсіонерів.
Причиною такого низького рівня пенсійного забезпечення є те, що тривалий час пенсії не осучаснюються (останнє осучаснення пенсій було у 2012 році). З 2015 року зупинено індексацію пенсій. Пенсіонери з однаковим страховим стажем і заробітком, отримують пенсії з різницею більш ніж у два рази лише тому, що вони вийшли на пенсію у різні роки.
У Верховній Раді України знаходиться на розгляді депутатський законопроект (реєстр. № 4318) про відновлення осучаснення пенсій, але, на жаль, до порядку денного засідання Верховної Ради він не включається.
У продовження кампанії «затягування пасків», із квітня 2015 року, як тимчасовий захід, було запроваджено обмеження при виплаті пенсій в період роботи (виплата пенсій здійснюється у розмірі 85%, але не менше 1,5 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а в період роботи на окремих «спеціальних» посадах – виплата пенсії не провадиться).
Цей порядок виплати пенсій Верховною Радою України було продовжено на 2016 рік і нині його пропонується продовжити на 2017 рік.
За інформацією Пенсійного фонду, зазначений порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам у 2016 році застосовувався до 555 тис. із загальної їх чисельності 2,3 млн. осіб.
Шляхи реалізації:
Кабінету Міністрів України:
- передбачити у Державному бюджеті на 2017 рік кошти для підвищення мінімальної пенсії до рівня реального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
- забезпечити з 1 березня 2017 року осучаснення призначених пенсій з урахуванням темпів зростання середньої заробітної плати в країні та рівня інфляції;
- внести зміни до Закону України (проект, реєстр. № 5130) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про виключення норм щодо продовження на 2017 рік обмеження при виплаті пенсій працюючим пенсіонерам.
Верховній Раді України:
- передбачити у Державному бюджеті на 2017 рік кошти для підвищення мінімальної пенсії до рівня реального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
- внести зміни до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення щорічного осучаснення пенсій та передбачити для цього необхідні кошти;
- внести зміни до Закону України (проект, реєстр. № 5130) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про виключення норм щодо продовження на 2017 рік обмеження при виплаті пенсій працюючим пенсіонерам.
Очікувані результати:
Підвищення життєвого рівня пенсіонерів, скорочення бідності в Україні.
9. Повернути у 2017 році працівникам право на санаторно-курортне лікування та дитяче оздоровлення за рахунок коштів соцстрахування. Ухвалити на поточній сесії законопроект № 2245.
Аргументація:
У шкідливих умовах праці працює майже кожний третій працівник. Для збереження трудового потенціалу та упередження втрат економіки працівники потребують профілактичного лікування професійних та загальних захворювань, виробничого травматизму. В іншому випадку це призводить до скорочення тривалості життя, втрати економіки внаслідок високого рівня захворюваності, адже витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності щорічно сягають 8–9 млрд. грн.
З 1 січня 2015 року прийнято новий Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким скасовано право працівників на санаторно-курортне лікування, а дітей – на літнє дитяче оздоровлення.
Внаслідок цього залишилися без життєво необхідних соціальних послуг (щорічно): санаторно-курортного лікування та відновлення професійного здоров’я понад 250 тис. громадян, близько 200 тис. дітей не змогли оздоровитися в літніх дитячих таборах, не забезпечено повноцінне профілактичне лікування у 60 санаторіях-профілакторіях виробничих підприємств та 63 навчальних закладів. Потреба у санаторно-курортному лікуванні посилилась і в зв’язку з поверненням на підприємства працівників-учасників антитерористичної операції.
З іншого боку, це призводить до згортання мережі й руйнації санаторно-курортних та дитячих оздоровчих закладів. Зрештою, держава втрачає щорічно майже 0,5 млрд. грн. податкових надходжень від реалізації путівок.
З метою уникнення цих втрат і повернення права працівників на санаторно-курортне лікування та оздоровлення дітей потрібно передбачити в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» норми щодо санаторно-курортного лікування застрахованих осіб і оздоровлення дітей.
Шляхи реалізації:
Кабінету Міністрів України звернутися до Верховної Ради України про підтримку проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо надання соціальних послуг), реєстр. № 2245.
Верховній Раді України прийняти проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо надання соціальних послуг), реєстр. № 2245, підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Очікувані результати:
Підвищення тривалості життя громадян, збереження трудового потенціалу, зменшення захворюваності.
10. Не допустити руйнації і комерціалізації охорони здоров’я, закриття закладів та звільнення працівників, порушення конституційного права громадян на доступну медичну допомогу.
Питання щодо неприпустимості законодавчих ініціатив та введення у дію нормативно-правових актів, що призводять до руйнації системи охорони здоров'я, закриття закладів охорони здоров'я та звільнення медичних працівників без надання можливості працевлаштування за фахом, забезпечення соціальних гарантій звільненим працівникам неодноразово наголошувались Федерацією профспілок України та Спільним представницьким органом об'єднань профспілок. Позиція профспілок неодноразово була викладена під час розгляду проектів законодавчих та нормативно-правових актів у зверненнях до центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України тощо.
Важливим є вирішення питання правового та соціального захисту, безпеки медичних працівників в умовах реформи охорони здоров'я, скорочення або ліквідації закладів охорони здоров'я, розробка та прийняття Державної програми правового і соціально-економічного захисту працівників охорони здоров'я в умовах реформування галузі. Також нині актуальним є вирішення питання розмежування надання медичної допомоги і соціальних функцій медичних закладів; створення системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування шляхом прийняття відповідного законодавчого акта; недопущення створення управлінських структур у системі охорони здоров'я, не передбачених відповідними законодавчими актами.
