Наше головне фінансове відомство вже не вперше дівує своїми рішеннями та пропозиціями. Зазначимо тут, що вони частіше за все стосуються не обмеження апетитів роботодавців, а урізання прав та розміру фінансування працівників. Такі випадки, як правило, не залишаються поза увагою профспілок. Вони рішуче встають на захист конституційних, соціальних та трудових прав людини праці. Яскравий приклад – активна та креативна позиція ЦК Профспілки працівників освіти і науки України. Він звернувся до Кабміну та Міністерства освіти і науки України з приводу листа Міністерства фінансів «Про підвищення ефективності використання бюджетних коштів у сфері освіти і науки».
Що ж так стурбувало Профспілку в діях Мінфіну? Справа у тому, що у цьому листі фінансове відомство пропонує Уряду надати доручення Міністерству освіти і науки України опрацювати його пропозиції та підготувати відповідні проекти нормативно-правових актів.
Запитання: як же виглядають ці «новаторські» пропозиції? У своєму листі Профспілка підкреслює, що більш, ніж цинічними, виглядають пропозиції Міністерства фінансів про підвищення заробітної плати вчителів за рахунок скорочення їх чисельності, «перегляду» діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою «оптимізації» діючих підвищень, надбавок і доплат (тобто їх скасування) на тлі прийняття у 2017 році Закону України «Про освіту» та інших нормативних актів, зокрема розроблення проекту постанови Кабміну щодо реалізації статті 61 цього закону стосовно збільшення розмірів посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників, оскільки усі намагання підвищити статус педагогічних і науково-педагогічних працівників будуть зведені нанівець.
Як кажуть, це тільки квіточки. Обурює Профспілку та працівників галузі також пропозиція про збільшення педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу до 20 годин на тиждень, що призведе до скорочення 44 тисячі учителів, чисельність яких на сьогодні становить 439 701 особу у закладах комунальної і державної власності, а також до зменшення заробітної плати тих вчителів, які залишаться працювати, погіршення умов їхньої праці, її інтенсифікації, а також зниження якості надання освітніх послуг.
До чого може привести така «реформаторська» політика? У разі запровадження таких норм буде звільнений з роботи кожен десятий вчитель, що в умовах соціальної, демократичної, правової держави є неприпустимим.
Неприпустимим є також положення щодо збільшення співвідношення студент-викладач у закладах вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації та встановлення такого співвідношення у закладах вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації. Навіть мінімальне збільшення співвідношення студент-викладач вже призведе до погіршення якості надання освітніх послуг та скорочення більше 26 тисяч науково-педагогічних працівників з їх загальної чисельності 130 тисяч осіб, в результаті чого лави безробітних поповняться найбільш освіченою елітою суспільства.
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України закликає не допустити звуження трудових прав педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників освіти, пенсіонерів, осіб, які навчаються, забезпечивши дотримання вимог статей 22 та 113 Конституції України, законодавства про освіту, що сприятиме реальному визнанню освіти основою економічного розвитку суспільства, створенню передумов для всебічної модернізації держави на європейських засадах.
Погодьтеся, профспілки у черговий раз продемонстрували адекватну, гідну реакцію на пропозиції та дії, спрямовані на порушення законних прав працівників. Впевнений, так буде і надалі. Але запитання до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств: коли буде дана рішуча та ефективна відповідь на такі дії? Така, щоб не було більш бажання та намагання вирішувати актуальні проблеми економіки та соціальної сфери країни виключно за рахунок людей праці.
Олексій Петруня
Оглядач Прес-центру ФПУ