Нещодавно профспілковий рух України відзначив 200-річчя з дня створення першої профспілкової організації на українських землях, яку було засновано 6 листопада 1817 року у приватній друкарні міста Львова під назвою «Стоваришування взаємної допомоги членів друкарської справи». Цей історичний факт, а саме створення захисної організації працюючих, започаткував розвиток профспілкового руху не тільки на теренах сучасної України, а й значної частини європейських держав.
Згодом новостворювані профспілкові організації на початку ХІХ – ХХ ст. заклали основні принципи профспілкової роботи, які є актуальними і сьогодні, це, зокрема, захист трудових прав, економічних інтересів та соціальних гарантій працюючих, розвиток соціального діалогу та колективно-договірні відносини.
Після набуття Україною незалежності в профспілках відбуваються зміни, починається процес докорінної переорієнтації професійних спілок на виконання своїх основних функцій щодо соціального захисту. У жовтні 1990 р. Установчим з’їздом професійних організацій України було оголошено про створення Федерації незалежних профспілок України (ФНПУ), яка стала правонаступницею Укрпрофради.
На ІІ позачерговому з’їзді ФНПУ у листопаді 1992 року було ухвалено Програму професійних спілок України, в якій викладено доктрину діяльності профспілок у нових політичних та суспільно-економічних умовах, а також прийнято постанову про перейменування Федерації незалежних профспілок України у Федерацію професійних спілок України.
Зміна вектору роботи профспілок відкрила нову сторінку діяльності профспілок у сучасній Україні. Спільно з соціальними партнерами розроблено та прийнято Закони України «Про соціальний діалог в Україні», «Про колективні договори та угоди», «Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності», «Про охорону праці». Вносяться актуальні зміни до Кодексу законів про працю та ведеться робота по розробці Трудового кодексу.
З нагоди відзначення 200-річчя створення першої профспілкової організації на українських землях 9 листопада ц.р., у м. Львові на базі Львівського національного університету ім. І. Франка було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Історія зародження і розвиток профспілкового руху в Україні».
Метою конференції було дослідження і висвітлення джерел історії започаткування і розвитку профспілкового руху на українських землях.
У роботі конференції взяли участь представники всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань, соціальні партнери, науковці, представники профспілок Польщі, Чехії, Молдови, Білорусії, Данії, Української програми Центру солідарності Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок та Фонду ім. Ф. Еберта.
На конференції прозвучали доповіді з історії виникнення профспілок у ХІХ – ХХ ст., зародження профспілкової преси, кас взаємодопомоги, організації та проведення страйків. Актуальною була доповідь приурочена 100-річчю Української революції 1917–1921 років і діяльності профспілок в умовах становлення Української Народної Республіки.
Особливу увагу було приділено сучасним умовам діяльності профспілкового руху, питанню ролі профспілок у період Революції гідності, соціальній адаптації переселенців із Донбасу та Криму, соціальному захисту учасників АТО.
За підсумками роботи конференції, учасники схвалили Резолюцію, у якій підкреслено історичні віхи і роль профспілок як представника прав та інтересів працюючих, важливість діяльності профспілок як інституції становлення демократичного громадянського суспільства, важливості продовження розвитку соціального діалогу та партнерства. Резолюцією рекомендовано виборним органам та керівництву ФПУ звернутися до органів державної влади щодо встановлення і відзначення в Україні – Дня професійних спілок України, а також проводити подальше дослідження історії профспілкового руху.
Сьогодні профспілковий рух України – це рух на підтримку євроінтеграційних процесів України. Це вибір європейських цінностей і традицій.
У Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році» Вами було зазначено, що: «Вступ до Євросоюзу це – питання цивілізаційної належності і гарантія незалежності України». Також, Ви наголосили на питаннях виводу з тіні трудових відносин: «Легалізація зайнятості і трудових доходів є одним із головних завдань – не тільки влади, а всього суспільства». Це питання безпосередньо турбує профспілки та всіляко підтримується ними.
За період сучасної української держави з ініціативи профспілок Україною ратифіковано 8 основних Конвенцій Міжнародної Організації Праці (№№ 29, 87, 98, 100, 105, 111, 138 і 182), які стосуються трудових прав та відносин. У 1998 році Декларацію МОП визначено основні принципи і права у світі праці.
Федерація профспілок України є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) та Пан’європейської регіональної ради (ПЄРР). 24 членські організації ФПУ входять до глобальних федерацій профспілок та їх європейських організацій. ФПУ тісно співпрацює з Європейською конфедерацію профспілок, підтримує контакти з Профспілковим консультативним комітетом при Організації економічного співробітництва і розвитку.
ФПУ розвиває плідні зв’язки з понад 50 профцентрами країн Європи, Азії та Америки. Вона активно використовує свій консультативний статус при Економічній і соціальній раді (ЕКОСОР) ООН, завдяки чому, зокрема, бере участь у щорічних сесіях Комісії соціального розвитку. Має постійні контакти з представництвами Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду в Україні, активно співпрацює з Фондом ім. Фрідріха Еберта та Центром солідарності Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок. Особливо плідно ФПУ співпрацює з Міжнародною організацією праці за підтримки якої схвалено «Програму гідної праці для України на 2016–2019 роки».
Сьогодні професійні спілки обстоюють трудові та соціально-економічні права і гарантії людей праці на підприємствах, в установах, організаціях і нових бізнес-структурах усіх форм власності та підпорядкування на забезпечення продуктивної зайнятості, гідної праці та соціальних гарантій. Вони є активними учасниками соціального діалогу з урядовими структурами та роботодавцями як на загальнонаціональному рівні, так і на місцях. Профспілки є ініціаторами та учасниками колдоговірного регулювання, а це 65 тис. колдоговорів, 94 галузеві (міжгалузеві) та Генеральна угода на національному рівні. Беруть участь у законотворчій роботі через тісну співпрацю з комітетами Верховної Ради України, депутатськими фракціями і народними депутатами, здійснюють експертизу діючих нормативно-правових актів та їх проектів, розробляють пропозиції до законопроектів з питань трудових та соціально-економічних відносин. Крім того, профспілкові представники входять до урядових комітетів, колегій, громадських рад, міжвідомчих комісій при органах державної і місцевої влади. Це дозволяє профспілкам, відповідно до законів, не тільки забезпечувати представництво інтересів спілчан, а й здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства та інших нормативно-правових актів.
За даними Міністерства юстиції України, профспілковий рух в Україні представлений 159 всеукраїнськими профспілками та 18 профспілковими об’єднаннями України.
Федерація професійних спілок України є найчисельнішим профспілковим об’єднанням трудівників і представляє інтереси близько 5 млн працюючих. До її лав входять 44 галузевих профспілки, які об’єднують 55 591 первинну профспілкову організацію трудових колективів та 25 територіальних профспілкових об’єднань у всіх регіонах України. Профспілковий рух є складовою частиною сучасної демократії, запорукою розбудови соціально-правової держави.
Президія Федерації професійних спілок України від імені учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Історія зародження і розвиток профспілкового руху в Україні» та профспілкового активу України, звернулась з проханням до Глави держави підтримати ініціативу й висновки Міжнародної конференції щодо встановлення і відзначення в Україні Дня професійних спілок України у другу неділю жовтня, як факту визнання важливої ролі профспілкових організацій та їх об’єднань у формуванні громадянського суспільства та розбудові соціально-правової та економічно могутньої Української держави.
Обрання саме другої неділі жовтня співпадає з відзначенням щорічно 7 жовтня в Україні і світі Всесвітнього дня дій за гідну працю. Заходи проводяться національними профцентрами країн членів Міжнародної конфедерації профспілок за участі органів влади та роботодавців.
