ГЕН

Про це йшлося на Міжнародній експертній нараді, де учасники розглянули кращі напрацювання в цьому питанні. Організаторами цього заходу у рамках проекту «Подолання нерівності за статтю в оплаті праці в Україні законодавчими заходами», стали Київський інституту гендерних досліджень, Постійна комісія Ради ФПУ, Профспілка будівельників та Профспілка атомників  за підтримки Фонду Фрідріха Еберта – Представництва в Україні.

Цей експертний захід є спільними діями двох національних членів Міжнародної коаліції за рівність в оплаті праці (EPIC) – Федерації професійних спілок України (представляє в Коаліції профспілковий рух України) та Київського інституту гендерних досліджень (представляє громадянське суспільство України).

У нараді взяли участь 30 фахівців юридичних відділів та відділів колдоговірної роботи, які представляли ФПУ, всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання та гендерні експерти. Представники профспілок Франції, Швеції, Німеччини приєдналися через платформу ZOOM.

З вітальним словом до учасників звернулась Олена Давліканова, координаторка програм Фонду Фрідріха Еберта – Представництва в Україні. Тетяна Ясько, голова Постійної комісії ради ФПУ з питань рівності прав жінок і чоловіків.

ГЕН1

Василь Андреєв, заступник голови ФПУ, голова Профспілки будівельників, у своєму виступі акцентував увагу на тому, що «70 років ми рухаємось в напрямку гідності в оплаті праці і не будемо здивовані, що наші онуки 70 років мають після нас рухати цю справу». Він нагадав про усі ті моменти дискримінації, які стали навіть предметом широкої дискусії під час укладання Угоди про асоціацію з ЄС, навколо положень Кодексу законів про працю. І зазначив, що в підготовлених до наради матеріалах, зокрема багато цікавого про те, яким чином працювати над рівністю в оплаті праці без огляду на таємницю персональних даних, в частині розміру оплати праці окремого працівника. В нашій державі, коли ви ведете колективні переговори, ви дуже часто від роботодавців почуєте, що надання відомостей про зарплату різних категорій працівників, – це якщо не комерційна таємниця, то персональна інформація захищена законом. Таким чином усі зусилля навколо захисту інтересів працівників розбивається об інструменти, які були покликані захищати нашу цифрову ідентичність, а зараз використовуються із зловживанням не на користь людей праці.

Він висловив сподівання, що «сьогодні від наших європейських колег ми почуємо яким чином проблема аналізу нерівності в оплаті праці регулюється на європейському рівні, можливо також на глобальному рівні, і напрацюємо свої рекомендації на основі кращих практик включення положень щодо рівної оплати за працю рівної цінності в колективні договори в інтересах жінок, профспілок, українських працівників.

ГЕН2

 Під час наради учасники ознайомилися з онлайн презентаціями Еріка Дуліо, «Industrifacket Metall / IF Metal (Швеція), Венсана Сиріла, Французька конфедерація менеджменту – Генеральна конфедерація керівників / CFE-CGC (Франція), Вадима Борисова, регіонального секретаря ГУ IdustriALL на тему «Законодавчі зміни за останні роки та зміни в колдоговорах щодо забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків. Механізми їх реалізації на практиці».

Досвідом регулювання рівної оплати праці через колективні переговори в Німеччині  поділилася Софія Шонборн, Союз гірничо-хімічної та енергетичної  промисловості/ IGBCE (Німеччина).

Європейські практики законодавчого врегулювання прозорості оплати праці, надання звітності з питань досягнення її рівності та забезпечення механізмами оцінки і співставлення оплати еквівалентної праці для нас є важливим прикладом при роботі над законопроєктом «Про рівне винагородження за рівноцінну працю». Цей проєкт закону наразі розробляється Міністерством економіки України.

ГЕН3

Про законодавче регулювання гендерної нерівності в заробітній платі: досвід Німеччини для України  розповіли Олеся Брязгунова  (КВПУ) і Марфа Скорик, Київський інститут гендерних досліджень, а від Центрального науково-експертного управління Секретаріату ВРУ, Управління соціальних питань та праці Ірина Лаврінчук.

Сфокусоване обговорення та формування пропозицій учасників в робочих групах, сприяло напрацюванню остаточних формулювань положень щодо забезпечення гендерної рівності в оплаті праці в колективних договорах, які мають прикладне та практичне застосування.

Імплементація гендерної складової до системи колдоговірного регулювання має стати прикладним інструментом щодо подолання гендерної нерівності в оплаті праці, трудових правах жінок.

Пресцентр Федерації профспілок України,

Департамент профспілкового руху та зв’язків з громадськими організаціями Федерації профспілок України