У межах здійснення соціального діалогу та з метою обговорення проєкту Державного бюджету України на 2025 рік і можливостей врахування у ньому пропозицій сторони профспілок 11 вересня 2024 року Міністерством фінансів України проведено робочу онлайн-зустріч з представниками СПО об’єднань профспілок і СПО роботодавців за участі центральних органів виконавчої влади.
Перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін поінформував про відновлення у 2024 році середньострокового бюджетного планування, основним документом якого стала Бюджетна декларація на 2025-2027 роки, в якій було окреслено основні підходи Міністерства фінансів України до бюджетних планів на трирічний період, і, зокрема, бюджету 2025 року.
Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін у своєму виступі зазначив, що державний бюджет країни, яка перебуває під постійними атаками ворога, багато в чому залежить від міжнародних запозичень. Втім профспілок, перш за все, турбує рівень базових соціальних стандартів і гарантій на наступний середньостроковий бюджетний період, зокрема рівень мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, посадового окладу працівника І т.р. ЄТС, розміри яких у Бюджетній декларації передбачено «заморозити» на 3 роки.
Профспілки переконані, що навіть перебуваючи у надскладній ситуації, обумовленій, зокрема, невпинними обстрілами, відтоком населення України за кордон, мобілізацією чоловіків, зменшенням кількості офіційно влаштованих працівників, в першу чергу чоловіків, а відтак і зменшенням податкової бази, кількості платників ЄСВ тощо, в умовах споживчої і промислової інфляції «замороження» державних соціальних стандартів і гарантій загрожує різким зростанням бідності і жодним чином не стимулюватиме позитивну тенденцію, потрібну для відбудови держави, продовження збройного опору, і загрожує подальшому відтоку населення.
Тому, Профспілкова сторона в процесі переговорів пропонувала підвищити розмір мінімальної заробітної плати до 50% від прогнозної середньомісячної заробітної плати працівників на кінець 2024 року (за попередніми розрахунками профспілок на базі прогнозних макроекономічних показників – 10 905 грн), але не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (за даними Мінсоцполітики 9639 грн у 2025 р.).
Відповідно, потребують значного підвищення розміри прожиткового мінімуму (відповідно до норм національного законодавства і Конвенції МОП № 117), а також посадового окладу працівника І т.р. ЄТС до рівня мінімальної зарплати, особливо в умовах, коли в деяких органах влади внаслідок реформи, яка запроваджена, середня зарплата сягає десятки тисяч гривень. Це викликає суспільне збурення в різних верствах населення і дедалі лунають заклики до проведення комплексної реформи системи оплати праці та запровадження єдиних підходів в оплаті праці працівників, заробітна плата яких виплачується за рахунок державного та місцевих бюджетів, з метою встановлення обґрунтованого співвідношення заробітної плати на найвищих та найнижчих державних посадах із забезпеченням справедливого зв’язку рівнів оплати праці з ефективністю виконання поставлених відповідним працівникам і органам державних завдань.
Водночас, розуміючи, що майбутній бюджет має базуватися на нових підходах до системи оподаткування, профспілки солідарні з роботодавцями щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати до рівня 10 000 грн за умови збереження для цієї категорії доходів поточного рівня оподаткування, зокрема сплати зборів, зокрема воєнного, і підняття їх для іншої категорії доходів. Адже деякі запропоновані ініціативи можуть «вдарити», перш за все, по категорії низькооплачуваних працівників, по звичайних громадянах, в той час як продовжують придбаватись високовартісні автомобілі, об’єкти нерухомості, а попередня система оподаткування таких витрат на сьогоднішній день зберігається. Тож, варто звернути увагу на оподаткування пасивних доходів, розглянути питання запровадження прогресивної шкали оподаткування тощо. На думку профспілок, під час війни, коли головним завданням є підтримка фронту, забезпечення війська, військово-промислового комплексу, критичних галузей як промисловості, так і суспільного обслуговування, замороження базових соціальних стандартів і гарантій не сприятиме вирішенню цих цілей. В той же час, збереження доволі невисокого рівня оподаткування пасивних доходів і такого ж рівня оподаткування (тобто плоскої податкової шкали) високих і надвисоких доходів не сприяє збереженню духу справедливості у населення і будуванню країни з єдиною ціллю перемоги, відбудови і євроінтеграції.
Також, Олександр Шубін закликав представників Мінфіну повернутися до позитивної практики минулих років щодо проведення, починаючи вже з травня, зустрічей по галузях разом із розпорядниками бюджетних коштів.
Представники галузевих профспілок Андрій Зимін, Ярема Жугаєвич, Сергій Романюк, Вікторія Коваль, Богдан Сердюк, Микола Черненко та інші окреслили основні проблеми вугільної та атомної галузей, галузей авіабудування, освіти і науки, охорони здоров’я тощо.
Водночас, представники Федерації роботодавців України підтримали профспілкову пропозицію щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 10-11 тис. грн, що сприятиме поверненню українців з-за кордону, наповненню бюджету та зробить більш справедливою конкуренцію «білого» і «сірого» бізнесу.
За результатами зустрічі сторони спільно підкреслили необхідність розпочинати консультації сторін соціального діалогу на початковому етапі формування бюджетної політики на майбутній період.
Департамент з питань бюджету та оплати праці
