Круглий стіл з такою назвою відбувся 30 жовтня у Будинку профспілок у Києві. Організаторами виступили: Федерація професійних спілок України (ФПУ), Об'єднання організацій роботодавців України (ООРУ), Національна служба посередництва і примирення (НСПП), Національна академія наук України, Український союз промисловців і підприємців та ін.
У заході взяли участь: керівники членських організацій ФПУ, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, голова ООРУ Анатолій Кінах, керівництво НСПП, народні депутати України, представники Центральних органів виконавчої влади, науковці, роботодавці, експерти.
Як інформує сайт ООРУ, у ході круглого столу експерти констатували помітне зниження рівня залучення бізнесу, профспілок і громадськості до розробки та ухвалення державної політики. Відсутність активного соціального діалогу негативно позначається на економічному та соціальному розвитку, які й без того постраждали внаслідок війни.
Робота єдиного національного майданчику для соціального діалогу – Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) – нині перебуває на паузі, що позбавляє ключових соціальних партнерів можливості брати участь у вирішенні стратегічних проблем країни. Зростають протиріччя між суспільством та державним апаратом.
Учасники заходу порушили питання про необхідність термінових змін у соціальному регулюванні для більш успішної відбудови країни від наслідків війни з рф.
Президент УСПП Анатолій Кінах звернув увагу на питання збереження і розвитку людського потенціалу. Наразі в Україні через російську агресію 4,7 млн. людей стали внутрішніми біженцями, щонайменше 6 млн. виїхало за кордон. Потрібен програмний підхід до формування умов, за яких мігранти повернуться в країну, і це не лише успіхи України на полі бою, але й в економічному вимірі. Поза тим, без діалогу із підприємцями прийнято рішення про підвищення податків, замороження соціальних стандартів, досі відсутні масштабні програми кредитування, фіскальних та нефіскальних стимулів для відновлення, модернізації промислових виробництв тощо.
В проєкті державного бюджету на 2025 рік немає складової розвитку, окрім того, Уряду слід ще також підготувати План пріоритетних заходів в економіці на наступний рік та представити його разом із бюджетом.
Роботодавців також турбує замороження соціальних стандартів в Україні до 2027 року.
“Це знищуватиме платоспроможність споживачів на внутрішньому ринку, а також негативно відобразиться на діловій активності, темпах повернення біженців”, - прокоментував президент УСПП.
За словами Валерія Гейця, директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, ці проблеми ускладнюються через 20% неформальної зайнятості, застаріле трудове законодавство та неефективність управління соціальними фондами. Він зазначив, що заборгованість перед Пенсійним фондом цього року склала 59,3 млрд грн.
На засіданні представлено комплексне дослідження НАНУ, в якому соціальний діалог називається важливим чинником макроекономічної стійкості, соціальної підтримки та інституціоналізації держави. Наразі ж, на жаль, система соціального діалогу в Україні деформована, визначають експерти.
У відповідь на виклики, перед якими постала Україна, МОП ініціювала підготовку змін до законодавства, спрямованих на вдосконалення соціального діалогу.
Перша заступниця голови НСПП Світлана Запара представила проєкт закону “Про соціальний діалог в Україні” (у новій редакції), що ставить за мету оновити механізми залучення соціальних партнерів до процесів прийняття рішень. Вона підкреслила, що проєкт розробляється за активної участі всіх соціальних партнерів, зокрема роботодавців і профспілок.
Проектний менеджер Міжнародної організації праці Сергій Савчук також висловив стурбованість, що в багатьох процесах соціальні партнери досі не залучені повною мірою. Він навів приклад міжнародних конференцій з відновлення України, інших важливих заходів.
«Соціальний діалог необхідно відновлювати зараз, не чекаючи закінчення війни. На сьогодні ми готуємо ґрунтовні коментарі до проекту нового Трудового кодексу та надамо їх до обговорення вже в листопаді», - поінформував Сергій Савчук.
Голова НСПП Дмитро Кухнюк підкреслив стратегічне значення соціального діалогу на шляху до інтеграції в ЄС: «Соціальний діалог – це один із ключів до дверей в ЄС. Ми готові продовжити роботу над законопроєктом, а також ініціюємо проведення регіональних заходів для посилення соціального діалогу на місцях».
Учасники круглого столу підкреслили важливість якнайшвидшого відновлення роботи НТСЕР, а також регіональних соціально-економічних рад, проведення скринінгу їх ефективності. Присутні виступили за організацію круглих столів та інших заходів, де соціальні партнери зможуть спільно обговорювати проблеми, розробляти спільні рішення для покращення умов праці, забезпечення соціального захисту, а також стимулювання економічного зростання і відновлення постраждалих регіонів.
Йшлося про важливість формування стратегії повоєнного відновлення з урахуванням загострення демографічної ситуації та необхідності збереження і розвитку людського потенціалу: «Інституційна спроможність держави виконувати ці завдання напряму залежить від рівня соціального діалогу. З огляду на це ми пропонуємо негайно відновити роботу Національної тристоронньої соціально-економічної ради».
Під час круглого столу експерти підкреслили, що активізація соціального діалогу може суттєво покращити ефективність державного управління та прискорити інтеграцію України до ЄС.
По підсумкам засідання готуються пропозиції, які будуть спрямовані Верховній Раді, Президенту України, Уряду та міжнародним партнерам.
Заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, привітавши учасників, зазначив, що у країни-агресора – росії, яка напала на Україну, в розпорядженні величезні ресурси і цьому ми можемо протиставити наші єдність, стійкість та згуртованість.
Ці цінності з урахуванням нашого руху до ЄС мають концентруватись навколо прав людини. Фундаментом цих прав є соціально-економічні права, які неможливі без соціального діалогу найманих працівників, роботодавців і держави.
Тому тема сьогоднішньої дискусії «Соціальний діалог як інструмент повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні» є актуальною, як у питаннях об’єднання нації в процесі визвольної боротьби, а також у подальшому повоєнному відновленні нашої держави. Ми бачимо ініціативи з боку влади щодо необхідності залучення громадськості до розробки плану перемоги та відбудови України, тому переконаний, що наш сьогоднішній захід підготує ті рекомендації, які будуть спрямовані і ляжуть до загального кошику нашої спільної роботи.
Джерело:
А раніше відбувся міжрегіональний форум "Роль соціального партнерства в розробленні та впровадженні Програм психосоціальної підтримки на роботі для розвитку людського капіталу у воєнний та повоєнний часи", в якому взяли участь профспілки.
Форум зібрав представників об’єднань роботодавців, профспілок, Національного агентства кваліфікацій України, центрів зайнятості та експертів. Учасники обговорили шляхи поліпшення психосоціальної адаптації робітників, які зазнали впливу війни, та розглянули виклики, що постали перед ринком праці в умовах погіршення демографічної ситуації.
На заході було наголошено: підтримка людського потенціалу в умовах війни має вирішальне значення для збереження нації та відновлення країни.
Розуміючи серйозність ситуації, Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) та Федерація профспілок України (ФПУ) уклали меморандум про співпрацю, покликаний зміцнити взаємодію у наданні психосоціальної підтримки працівникам.
Зокрема, ведуться активні комунікації з Міжнародною організацією праці (МОП), що допомагає українським роботодавцям та профспілкам у створенні дієвих програм адаптації колишніх військових і цивільних осіб, які постраждали внаслідок російської агресії. А.Кінах повідомив, що найближчим часом відбудеться презентація проєкту з психосоціальної адаптації - за участі ВООЗ, Представництва ООН в Україні та МОП. Ця ініціатива націлена на надання спеціалізованої підтримки тим, хто має посттравматичні розлади або переживає складну адаптацію після воєнних дій.
Було підкреслено, що в умовах воєнного часу постійний соціальний діалог між державою, роботодавцями та профспілками є вкрай важливим для спільного пошуку оптимальних рішень, які б сприяли економічній стабільності та соціальній підтримці працівників. Він наголосив, що тісні комунікації між всіма сторонами можуть значно покращити впровадження заходів з підтримки людського капіталу, забезпечуючи збереження фахівців, сприяючи відновленню країни.
Джерело:
