Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука щодо серйозних юридичних, соціальних та суспільних ризиків, пов’язаних із прийняттям законопроєкту «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій, спілок) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420; далі – законопроєкт № 6420), який рекомендовано Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі – Комітет) для прийняття у другому читанні та в цілому.
У листі зазначено:
Вельмишановний Руслане Олексійовичу!
Звертаємося до Вас з метою привернення уваги до серйозних юридичних, соціальних та суспільних ризиків, пов’язаних із прийняттям законопроєкту «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій, спілок) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420; далі – законопроєкт № 6420), який рекомендовано Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі – Комітет) для прийняття у другому читанні та в цілому.
Обговорення на засіданні Комітету від 17.12.2024 року вкотре ставить під сумнів доцільність прийняття законопроєкту № 6420 у його поточній редакції з наступних підстав.
Важливо одразу нагадати, що статтею 13 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначається, що держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав та інтересів профспілок. А частиною 3 статті 12 профільного закону передбачена заборона втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.
Наголошуємо, що наслідком прийняття законопроєкту № 6420 буде не тільки безпрецедентне втручання у діяльність профспілкових організацій в Україні, а й позбавлення права власності профспілок на майно, яке використовується для забезпечення статутної діяльності, навчання профспілкових працівників та підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного та соціального захисту працівників.
Звертаємо увагу, що до обговорення законопроєкту №6420 жодного разу не залучались профспілки: ні на етапі підготовки до розгляду у першому читанні, ні на етапі розгляду у Комітеті Верховної Ради України з питань економічного розвитку та підготовки пропозицій до розгляду у другому читанні. Пропозиції та зауваження Спільного представницького органу об’єднань профспілок взагалі не були прийняті до уваги, що свідчить про упереджене ставлення до профспілок.
Зараз профспілкові центри на державному, галузевому, регіональному та місцевому рівнях надають членам профспілок кваліфіковану правову допомогу із захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів, створення здорових і безпечних умов праці на підприємствах, в установах та організаціях, укладають з органами влади і роботодавцями колективні угоди і договори для отримання працівниками додаткових благ.
Усе це в комплексі забезпечує умови збереження та відтворення трудового потенціалу України, сприяє демографічному приросту населення і зайнятості в економіці понад 27 млн. громадян працездатного віку, а в сучасну добу майже 16 млн. Тобто матеріальна база профспілок і трудових колективів відповідного профілю всебічно слугувала людям і приносила користь державі.
Учергове зазначаємо, що держава через свої уповноважені органи визнала право власності профспілок на майно шляхом здійснення відповідних реєстраційних дій у встановленому законом порядку. Спроба переглянути ці рішення через 30 років є порушенням принципу верховенства права та дискредитацією дій державних органів.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своєму рішення по справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України» від 09.10.2018 року констатував, що позбавлення права власності відбувається не «на умовах, передбачених законом», як це визначено у статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки жоден позов прокуратури в інтересах Фонду державного майна України, жодне судове рішення не містять обґрунтування суспільного інтересу та навіть згадки про таку дефініцію.
Таку ж позицію підтримав ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Федерація професійних спілок Чернігівської області проти України» від 09.01.2025 року, яким встановлено факти порушення статті 1 Протоколу 1 до Конвенції внаслідок втручання державних органів в мирне володіння профспілками своїм майном, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, ЄСПЛ визнав, що ні в період з 1990 по 2002 рік, ні під час процедури реєстрації державні органи жодного разу не виявили жодних можливих проблем, пов’язаних зі статусом майна. З огляду на вищевикладене, ЄСПЛ не може вважати, що Федерація професійних спілок Чернігівської області не була добросовісним власником.
Також у своїх рішеннях ЄСПЛ звернув увагу на непослідовність дій держави, яка через свої уповноважені органи спочатку здійснювала реєстрацію права власності за профспілками та суб’єктами господарювання, створеними за їх участі, а після цього через органи прокуратури заявляла про своє право власності на спірне майно.
Така позиція ЄСПЛ вчергове підкреслює необхідність дотримання органами державної влади положень статті 41 Конституції України, адже примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Ці рішення ЄСПЛ відмічають, що Україна в особі уповноважених органів державної влади має забезпечувати захист права власності та дотримуватись принципів законності та правової визначеності.
Неприпустимо вибірково застосовувати принцип правової визначеності та дискримінувати профспілкові організації. У стенограмі засідання Комітету від 17.12.2024 року зазначено, що держава визнає права власності за новими власниками, якщо ці права були зареєстровані до моменту прийняття закону. Проте, це правило чомусь не поширюється на профспілки, які також мають зареєстроване право власності і є добросовісними набувачами майна. Такий підхід порушує принцип правової визначеності, гарантований Конституцією України та міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
Законопроєкт № 6420 фактично направлений на безоплатну націоналізацію майна профспілкових організацій, а не на реальне врегулювання питання правового режиму майна загальносоюзних громадських організацій. Аналітика тексту вказує на дискримінаційний підхід відповідних державних органів до вирішення майнових питань профспілок. Необхідно наголосити, що стосовно інших громадських об’єднань вони розв’язувались у відповідності до Конституції та законів України. У даному випадку йдеться про Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07.10.1997 року.
Також важливо зазначити і про обґрунтовані зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до законопроєкту № 6420 (від 26.12.2024 року № 07/2-2024/293473), з яких вбачається, що законопроєкт не узгоджується з конституційними принципами, що визначають механізми набуття і припинення права власності; не створює завершених правових механізмів, необхідних для його реалізації; не відповідає конституційним принципам правової визначеності як елементу верховенства права; передбачає можливість не правового позбавлення права власності навіть тих осіб, які набули майно правомірно, унаслідок застосування формули щодо визначення суб’єкта права власності на увесь масив майна через 33 роки після розпаду СРСР. Звертаємо Вашу увагу на узагальнюючий висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України та пропозицію відхилити законопроєкт № 6420, зважаючи на концептуальні вади зазначеного документу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положення ч. 4 ст. 123 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада може ухвалити рішення про прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому, якщо до нього немає зауважень відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради. Виходячи зі змісту цієї норми закону, при наявності вищезазначених зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до законопроєкту № 6420 Верховна Рада не може ухвалити рішення про прийняття вказаного законопроекту в другому читанні та в цілому.
Наголошуємо, що суспільне значення усієї системи санаторно-курортних об’єктів профспілок – це збереження здоров’я громадян та відновлення трудового потенціалу, яке є незмінним в політиці та стратегії профспілок, особливо в умовах воєнного стану в Україні та дефіциту робітничих кадрів для відбудови України.
Протистояння з профспілками не сприяє покращенню міжнародного іміджу України, особливо в умовах повномасштабної війни.
ФПУ вчергове заявляє про готовність до конструктивної співпраці із владою з урахуванням дотримання контитуційних норм щодо права власності, балансу прав всіх суб’єктів на принципах верховенства права, законності, пропорційності та суспільної необхідності, у зв’язку із чим звертаємося з наступними пропозиціями:
1. Запобігти репутаційним втратам для України, що можуть виникнути через конфлікти з профспілками, особливо з огляду на стратегічну мету вступу до Європейського Союзу.
2. Винести на голосування Верховної Ради України рішення про відхилення законопроєкту № 6420 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 78, п. 2 ч. 1 ст. 123 та ч. 4 ст. 123 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», приймаючи до уваги наявність зауважень та узагальнюючого висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до вказаного законопроєкту (від 26.12.2024 №07/2-2024/293473) та з метою забезпечення дотримання прав та принципів, гарантованих Конституцією України та ратифікованими міжнародними договорами та конвенціями.
3. Уникати поспішних рішень, які можуть спровокувати ескалацію соціальних конфліктів або стати причиною міжнародних судових розглядів.
Прийняття законопроєкту № 6420 у поточній редакції є неприйнятним через його невідповідність українському законодавству та міжнародним зобов’язанням, порушує принципи правової держави та конституційні гарантії права власності.
Сподіваємося на Вашу підтримку у забезпеченні об’єктивного, неупередженого та збалансованого вирішення цього питання.
З повагою,
Голова ФПУ Григорій ОСОВИЙ
