630 360 1545547499 796

1.     Печерський районний суд міста Києва наклав арешт на Будинок спілок та ряд інших об’єктів нерухомості, які на законних підставах належать Федерації профспілок України. Дайте, будь ласка, юридичну оцінку цій резонансній події що, на Вашу думку, лежить в її основі?

03.11.2020 Печерським районним судом міста Києва (слідчий суддя Новак Р.В.) за клопотанням в.о. прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Манжилея М.В. було накладено арешти на майно Федерації профспілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та Київської міської ради профспілок в рамках кримінального провадження №12020000000000878.

Зазначене кримінальне провадження порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні,  вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою). Причому, як видно з тексту ухвали слідчого судді, обґрунтування застосування запобіжного заходу в межах кримінального провадження шляхом накладення арешту на нерухоме майно обґрунтовано виключно наявністю Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України».

Яким чином органи прокуратури збираються доводити наявність складу злочину у діях юридичної особи (ФПУ), якщо протягом всього періоду незалежності України і Федерація профспілок України, і ПрАТ «Укрпрофтур», і ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та Київська міська рада профспілок відкрито користувались та розпоряджались майном, вчиняли дії щодо реєстрації права власності, сплачували податки до Державного та місцевих бюджетів, - залишається відкритим питанням.

В перелік арештованого майна потрапили ті об’єкти, право власності на яке давно підтверджено державою шляхом видачі відповідних первинних правовстановлюючих документів - Свідоцтв про право власності (зокрема, Будинок спілок у м. Києві та будівля Жовтневого палацу), або ж залишено у власності профспілок рішеннями господарських судів (зокрема, Учбово-спортивна база «Святошин», Санаторій «Зірка», Санаторій «Дубки», Клінічний санаторій ім. Горького).

2.     Яка юридична позиція профспілок щодо права власності на нерухоме майно?

Правовстановлюючі документи ФПУ, її членських організації та суб’єктів господарювання, створених за участі ФПУ, ніким не оскаржені та не скасовані. Фактично, держава в особі уповноважених органів вже здійснила свої функції щодо майна та зареєструвала право власності на об’єкти нерухомості.

Якщо коротко, то: 

1.     Станом на 2020 рік держава в особі її уповноважених органів не спромоглась прийняти відповідних закон, який би регулював правовий статус майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Радянського Союзу та передбачав би перелік конкретних організацій та їх майна.

2.    Державна та соціалістична власність не є та не були тотожними формами власності (в розумінні ст. 10 Конституції УРСР 1978 р та ст.87 ЦК УРСР) і мають розцінюватися як видове та родове поняття. До складу соціалістичної власності було віднесено майно профспілкових та інших громадських організацій. 

3.  Правовий статус профспілок. Стаття 3 Закону СРСР «Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності» встановлювала, що профспілки є незалежними у своїй діяльності від органів державного управління, господарських органів, політичних та інших громадських організацій, вони їм не підзвітні і не підконтрольні. Заборонялось будь-яке втручання, спроможне обмежити права профспілок або перешкодити їх здійсненню, якщо інше не передбачено законом. 

4.   Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства). Дольова участь держави в будівництві профспілкових майнових об’єктів відсутня. 

5.    Добросовісність набування майна згідно цивільно правових угод, які укладались відповідно до чинного законодавства, та відсутні правові підстави визнання угоди недійсними. ФПУ, її членські організації та суб’єкти господарювання, створені за їх участі, протягом всього періоду незалежності України відкрито користувались та розпоряджались майном, вчиняли дії щодо реєстрації права власності, сплачували податки до Державного та місцевих бюджетів. 

6.   Питання правомірності передачі Федерацією профспілок України майнових об’єктів до статутних капіталів акціонерних товариств вже розглядалось. Рішеннями Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 у справі № 137/7 (щодо АТ «Укрпрофоздоровниця») та № 138/7 (АТ «Укрпрофтур») відмовлено у задоволенні позову Фонду державного майна України про визнання недійсним установчих документів акціонерних товариств. 

7.  Правову позицію профспілок підтримав і Європейський суд з прав людини. 09 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Благодійний фонд «Батьківська турбота» проти України» та визнав наявність у діях держави Україна порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ констатував, що позбавлення права власності відбувається не «на умовах, передбачених законом», як це визначено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, та не «в інтересах суспільства», оскільки жоден позов прокуратури в інтересах Фонду державного майна України, жодне судове рішення не містять обґрунтування суспільного інтересу та навіть згадки про таку дефініцію.

3..Щодо рішення ЄСПЛ – дуже цікава інформація. Якимось чином виконання такого рішення контролюється з боку Суду?

Після рішення ЄСПЛ зазначену вище справу було передано до Комітету Міністрів Ради Європи (КМ РЄ), який займається наглядом за належним виконанням рішень Суду. КМ РЄ долучив цю справу до групи справ «Максименко і Герасименко» (три справи зі схожими проблемами: Максименко і Герасименко, Фонд «Батьківська турбота» і Графов). В рамках вказаної групи справ КМ РЄ досліджує, серед іншого, питання про те, чи вжила держава заходів загального характеру, покликаних недопустити повторення порушень, що були виявлені ЄСПЛ при розгляді справ. Нагляд за виконанням вказаних рішень здійснюється в межах посиленої процедури та триватиме доти, поки КМ РЄ не вирішить, що всі обставини, які стали причиною виявлених в рішеннях ЄСПЛ порушень, не буде усунуто державою.

В зв’язку з останніми подіями, ми оперативно займаємось підготовкою зауважень Комітету Міністрів Ради Європи з метою інформування про масштаби проблеми та необхідності недопущення повторення подальших порушень.

 4.     Як Федерація профспілок України реагуватиме (або вже відреагувала) на дану ухвалу?

ФПУ в межах правового поля вже відреагувала на арешт майна: подано апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №757/47315/20-к. В Київському апеляційному суді вже проведено розподіл та визначено колегію суддів, яка розглядатиме справу. Очікується дата призначення судового розгляду.

Варто зазначити, що в Єдиному реєстрі заборон вже з’явився запис про арешт нерухомого майна. Однак, приватним нотаріусом КМНО Михайленком С.А. 25.11.2020 до реєстрів внесено неправдиву інформацію, а саме в характеристиці обтяження на майно вказано: «накласти арешт… а також заборонивши розпорядження та користування щодо об'єкту нерухомого майна».

Тобто, фактично органами прокуратури спільно з приватним нотаріусом до ЄДР заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено недостовірний запис, який не відповідає резолютивній частині оскаржуваної ухвали.

Такі дії обмежують право ФПУ на мирне володіння своїм майном та є прямим втручанням у діяльність профспілкових організацій в Україні.

 5.     Чому, на Вашу думку, держава заявляє про свої права на Будинок спілок у місті Києві? Держава фінансувала реконструкцію?

В ніч на 19.02.2014 року в Будинку спілок сталася пожежа, в зв’язку з чим адміністративна будівля зазнала значного руйнування і потребувала реконструкції.

Після численних звернень до органів державної та місцевої влади, на які ФПУ не отримала належного реагування. Саме тому 27 березня 2014 року було прийнято рішення з метою організації реконструкції будівлі створити Благодійний фонд «Відродження Будинку профпілок», а в 2015 – залучити Інвестора.

Тобто, відновлення Будинку спілок у місті Києві відбувалось за рахунок власних та залучених коштів інвестора, без підтримки держави та органів місцевої влади. Фактично, в процесі відновлення будівлі, було створено нову річ (в розумінні чинного Цивільного кодексу України). Будь-які майнові претензії держави щодо такого майна є незаконними та необґрунтованими. 

6.  Якими нормативно-правовими актами керуються органи прокуратури при зверненні до судів та порушенні кримінальних проваджень?

Нормативно-правові акти, на які посилаються органи прокуратури:

·        Постанова Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р. № 506; 

·        Указ Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року № 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави";

·        Закон України від 10.09.1991 року № 1540-XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України";

·        Постанова Верховна Рада України від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України";

·        Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 року № 3943-XII "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР").

Вказані документи не можуть застосовуватись при вирішенні спорів між профспілками та державою, оскільки вони не мають зворотної дії у часі (п.1,2 ст. 5 ЦК України), а Федерація незалежних профспілок України (правонаступником якої є ФПУ) була створена у жовтні 1990 року (до  вступу в дію таких нормативно-правових актів), що свідчить про її вихід зі складу загальносоюзних громадських об’єднань.