У першому півріччі 2020 року рівень бідності серед працюючих українців склав 42,4%. В цьому році поліпшення ситуації не очікується. Про це повідомляє інформаційне управління апарату Верховної Ради. Заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко зазначив, що уряд розглядає боротьбу з бідністю як основне завдання. «За результатами першого півріччя 2020 року рівень бідності за абсолютним критерієм серед працюючих становить 42,4%. Тобто така частка працездатного населення не могла забезпечити гідне життя собі і своїй родині», - йдеться в повідомленні.
При цьому завідуюча сектором досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько зазначила, що в 2021 році не очікується поліпшення ситуації. Нагадаємо, в жовтні 2020 року Світовий банк прогнозував, що економічна криза призведе до підвищення рівня бідності в Україні. Для зниження бідності необхідний стійке економічне зростання. Як повідомлялося, рівень бідності за національною методологією Всесвітнього банку для України зменшився з 16,8% в 2018 році до 14,5% в 2019 році.
Боротьба з бідностю - один з приорітетів діяльності Федерації профпслок України. Як заявив Голова ФПУ Григорій Осовий під час круглого столу з питань зміни економічної моделі країни, подолання бідності, тіньової економіки як внутрішнього ресурсу для сучасного індустріального розвитку, ситуація з бідностю у країні потребує кардінальних та ефективних кроків задля вирішення цієї проблеми.
Профспілковий лідер зазначив:
"Що, на наш погляд, потрібно було б змінити? Перш за все, економічна і соціальна політика мають йти єдиним курсом, взаємодоповнюючи динаміку розвитку. Саме в такий спосіб з 70-х років формувалася сильна соціальна Європа. Друге, розподіл ВВП має передбачати 60-65% видатків на споживання (наразі приблизно 35%), постійно підживлюючи економіку попитом на товари і послуги. Третє, - ми маємо систему державних соціальних стандартів і гарантій (прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, інша виплати), які потрібно впроваджувати у життя безапеляційно. За таких умов ми можемо гарантувати людям реалізацію ст. 48 Конституції на достатній життєвий рівень. І, нарешті, колективно-договірні умови оплати праці повинні бути орієнтовані на поетапне наближення розміру зарплати українських робітників до рівня сусідніх Європейських країн, щоб створити конкурентні умови трудовій міграції і зберегти трудові ресурси.
Для досягнення цих цілей потрібна сильна і високопродуктивна економіка. Нинішня аграрно-сировинна економіка не продукує достатніх темпів економічного розвитку і високопродуктивних робочих місць, а від так достатню ресурсів для реалізації ефективної соціальної політики. Потрібні темпи економічного зростання на рівні принаймні 5-7% для забезпечення нинішніх соціальних стандартів і підвищення соціальних гарантій. Тому напрацювання, проведені колегами з Федерації роботодавців України, і які імплементовані у дослідження «Економічне відродження України через новітній індустріальний розвиток», ФПУ підтримує. Додана вартість має генеруватися і залишитися в Україні.
Для подолання бідності серед працюючих потрібні: 1 - сучасні робочі місця, 2 - повна і продуктивна зайнятість і 3 - гарантії мінімальної оплати праці не нижче фактичного прожиткового мінімуму, який розраховується на осучасненій нормативній основі, з включенням до зарплати так званої сімейної складової: продукти харчування, одяг, житло, медичне обслуговування, освіта тощо".
Федерація профспілок України
