19 серпня у Верховної Раді України було зареєстровано законопроект №5857 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці». Він безпосередньо стосується прав і гарантій найманих працівників і цілком зрозуміло, що природа появи цього законопроекту має об’єктивні підстави. У чому суть документу і яка позиція щодо його прийняття у профспілкової сторони? За коментарем ми звернулися до Голови СПО об’єднань профспілок, Голови Федерації профспілок України Григорія Осового.
- Перш за все, треба зазначити, що законопроект №5857 – це реалізація записаних ще в 2019 році соціальними партнерами в чинній донині Генеральній угоді зобов’язань - говорить Григорій Осовий. Нагадаю, коли приймалося рішення Уряду і Верховної Ради про підвищення з 1 січня 2017 року вдвічі розміру мінімальної зарплати – з 1600 грн. до 3200 грн., тобто до фактичного на той час прожиткового мінімуму для працездатної особи, на чому активно наполягали профспілки, бізнес рішуче заперечував таке різке одномоментне підвищення зарплат. Бізнес вважав, що це може призвести до негативних наслідків: згортання виробництва, скорочення робочих місць, неспроможності підприємств своєчасно виплачувати зарплату і в цілому зашкодити розвитку економіки. Тому тривалий час проводилися консультації сторін Генеральної угоди, а також з парламентськими комітетами, як пом’якшити для бізнесу такий перехід від 1600 грн. до 3200. І як компроміс такого пом’якшення в структуру розміру мінімальної заробітної плати були внесені зміни, які визначали, що можна включати до цього розміру деякі надбавки, доплати. При цьому треба зазначити, що до 2017 року вони виплачувалися понад розмір мінімальної зарплати. Але вже тоді профспілки зазначали, що це тимчасова дія. Час покаже, наскільки бізнес справився з таким підвищенням, чи не призведе це до негативних наслідків. Ми пересвідчилися, що підвищення відбулося і не призвело до кризових явищ, про які вони говорили. Під час консультацій було домовлено, що через рік-півтора ми повернемося до теми очищення мінімальної зарплати від цих штучно доданих надбавок і доплат.
- І що ж було далі? Наскільки соціальні партнери профспілок дотримались цих зобов’язань?
- В 2019 році, коли ми укладали Генеральну угоду на 2019 – 2021 роки, в розділі «Оплата праці» було прописано два пункти (2.5 та 2.16 ) щодо ужосконалення законодавства у сфері оплати праці. А саме у першому півріччі 2019 року провести консультації щодо складових заробітної плати, які вираховуються при визначенні мінімальної зарплати і за результатами підготувати узгодженні пропозиції щодо внесення змін до законодавства. Також розробити у 2019 році та узгодити зміни до законодавства про працю щодо встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах та роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, підвищеним ризиком для здоров’я на умовах та в розмірах, визначених галузевими угодами та колективними договорами. Таким чином, запуск цієї роботи було зроблено у 2019 році. Але, як відомо, після виборів у Верховну Раду, змін урядів, в умовах карантину і локдауну, вирішення цих питань було від терміновано.
- І наразі сторони соцдіалогу нарешті повернулись до своїх зобов’язань, прописаних в Генеральної угоді?
Так, підготовлений на сьогоднішній день законопроект №5857 було розглянуто 18 серпня на засіданні Уряду і передано на розгляд у Верховну Раду України. Як вказано у пояснювальної записці до нього, сторона роботодавців погодила законопроект, а профспілкова сторона погодила із зауваженнями. Одразу зазначу, що вони не є критичними для подальшого розгляду законопроекту.
- А що саме передбачає законопроект?
-- Як написано у пояснювальної записці, проект акта спрямований на вдосконалення законодавства щодо порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати та приведення його у відповідність до Конвенції МОП № 131. Проектом врегульовується питання щодо складових заробітної плати, які не враховуються для визначення її мінімального розміру, зокрема щодо доплат за роботи працівникам, зайнятих на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, в несприятливих умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я у відповідності до статті 100 Кодексу законів про працю України та сум індексації заробітної плати. Також врегульовується питання щодо визначення на рівні угод та колективних договорів переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці та умовах підвищеного ризику для життя та здоров’я, які передбачають оплату в підвищеному розмірі.
Додатково зазначу, що законопроектом також пропонується для забезпечення розміру мінімальної зарплати не враховувати доплати за суміщення професій (посад), виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплату за залучення на роботу у вихідні, святкові і неробочі дні.
- Григорію Васильовичу, яку користь він може дати людині праці?
- По-перше, це очищення мінімальної зарплати від надбавок і доплат, які штучно завищують цей розмір. Коли вони не будуть входити у мінімальну зарплату, вона фізично зросте.А всілякі надбавки і доплати будуть виплачуватися понад мінімальну зарплату. І це плюс для працівників для зростання зарплати в цілому. По-друге, зміщення акценту з визначення розміру доплат і надбавок за особливі умови, за напруженість у роботі, у тому числі, психологічну, на колективно-договірному рівні буде вимагати від працівників об’єднуватися в профспілкові організації, професійно та результативно вести переговори і тільки завдяки цьому зможуть ефективно захищати права працівників на встановлення об’єктивно гарантованих розмірів надбавок і доплат. Там де не має профспілкової організації це буде вирішувати самостійно роботодавець, але розміри підвищення мають бути не менші аніж визначено Генеральною угодою.
На національному рівні ми це будемо робити, проводячи переговори з укладення Генеральної угоди. Галузеві профспілки мають відповідно задіяти свої ресурси і можливості, виходячи з особливості функціонування своїх секторів економіки. На територіальному рівні теж є свої особливості. Зокрема, наприклад, гірничі райони мають свої надбавки та доплати за особливі умови праці. Це має, звичайно, відтворюватися і в територіальних угодах. Ну, і, зрозуміло, в самих трудових колективах, де діють профспілки, це вирішується у колективно-трудових договорах. Федерація профспілок України налічує більше 46 тисяч первинних профспілкових організацій і у нас практично стовідсоткове охоплення працівників колективними договорами. Тому маємо належним чином підготувати наш профспілковий актив, щоб вони після прийняття відповідного закону добре освоїли його основні положення і також належним чином виконували свої функції щодо ефективного захисту законних прав та інтересів працівників. На наше глибоке переконання, система оплати праці в державі має будуватися на принципах законності і справедливості.
Розмову вів Олексій Петруня
