Серед майже 43 тисяч смертей від COVID-19 в Україні (станом на 27 квітня 2021 р.) – тисячі працівників, які підхопили хворобу на робочих місцях. Тільки медичних працівників померло більше 8 небесних сотень. Ми сумуємо з приводу таких втрат та висловлюємо співчуття і солідарність близьким. Ми також пам’ятаємо про тих, хто помер у минулому році від ракових захворювань, пов’язаних з роботою, від інших хворіб та нещасних випадків на виробництві.
Хоча вакцинація дає надію, охорона праці повинна залишатися безумовним пріоритетом. Здоров’я та безпека – це не подарунок влади чи хорошого роботодавця. Здоров’я та безпека – це ВАШЕ право. Право, за яке борються профспілки!
Конституція України встановлює, що: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»; «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці». Законодавство України:
- зобов'язує роботодавців забезпечити здорові та безпечні робочі місця;
- надає право професійним спілкам здійснювати громадський контроль за виконанням роботодавцями цих обов’язків;
- встановлює, що одним із головних принципів, на яких базується державна політика у сфері охорони праці є пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- надає працівникам право на інформацію та консультації з питань охорони праці та призначення представників з питань охорони праці.
Це означає, що роботодавці несуть відповідальність за очевидні ризики, такі як вплив небезпечних речовин, підняття важких вантажів чи часто повторювані рухи, а також за інші, менш загальновизнані ризики, такі як стрес, пов'язаний з роботою, переслідування та знущання.
Незважаючи на чіткі права, охорона праці ще далеко не є реальністю для всіх працівників. Майже кожен третій працівник в Україні працює в шкідливих та небезпечних умовах праці. На багатьох підприємствах значна частина працівників, які повинні носити засоби індивідуального захисту на роботі, забезпечуються ними лише іноді, або взагалі не забезпечуються. Під час кризи COVID чимало працівників важливих служб, у таких сферах, як охорона здоров’я, догляд та прибирання, серед яких більшість складають жінки, не мали належних засобів захисту. Те саме стосується працівників нестандартних форм зайнятості, чий обмежений соціальний захист не дає їм іншого вибору, окрім як продовжувати працювати, навіть якщо вони мають симптоми коронавірусу.
Чимало працівників, яким не змогли забезпечити соціального дистанціювання. Робота з дому несе свої власні ризики, такі як зростання домашнього насильства, довший час без можливості відключення, та відсутність належного обладнання вдома. Зростання кількості працівників на цифрових платформах залишає все більше працівників без належного захисного обладнання.
Профспілки та їх представники з охорони праці відіграють життєво важливу роль у забезпеченні охорони праці на робочих місцях. Будь-який працівник, який піклується про власне здоров’я та безпеку на роботі, має вступити до профспілки та з’ясувати, чи є на підприємстві представник з охорони праці. Профспілка може допомогти в призначенні представника з охорони праці, і щоб до нього прислухалося керівництво.
Профспілки борються за покращення охорони праці на виробництві та в законодавстві, за встановлення максимально допустимого рівня впливу на робочих місцях багатьох речовин, що викликають рак, і борються за посилення обмежень та їх встановлення для більшої кількості речовин. Профспілки домагаються більш жорстких юридичних зобов’язань для роботодавців щодо боротьби зі стресом та болями в спині (та іншими так званими порушеннями опорно-рухового апарату). Профспілки також наполягають на тому, щоб Міжнародна організація праці (МОП) реалізувала рішення історичної конференції 2019 року зробити охорону праці основоположним правом на роботі.
Охорона праці – не лише в День пам’яті працівників, чи під час пандемії – це ваше право і на все життя – в буквальному розумінні!
Федерація профспілок України
