- Якщо регбі вважають одним з найбільш травмонебезпечних видів спорту, то в економіці цю першість, нажаль тримає будівництво. Як Ви оцінюєте стан умов праці та захист працюючих галузі ?
Одним словом – стан справ з безпекою праці в будівництві можна вважати критичним. Майже кожного року я на цьому акцентую увагу представників органів державної влади і широкої громадськості на щорічних галузевих конференціях. Вже навіть вугільна галузь зійшла з першої сходинки, зараз ми «сперечаємось» за першість і з агропромисловим комплексом, де також дуже багато нещасних випадків.
В чому криється проблема?
По-перше – це умови праці, коли працівники залучаються роботодавцем до роботи без трудових договорів. Якщо людина не має офіційного статусу, ніхто не вкладає гроші в те, щоб забезпечити безпечність на її робочому місці.
Друге – як роботодавці, так і працівники часто ігнорують правила техніки безпеки на робочих. Це як виробничі завдання поставлені виконробом на будівельних майданчиках, що піддають небезпеці робітників, так і монтажні пояси, які на висоті заправлені в робу працівниками, а в підсумку - падають з висоти. Або не дотримання правил техніки при роботі з фарбами, ущільнювачами та іншими хімічними речовинами, які в довготривалму періоді шкодять здоров’ю людини.
- Кожний працівник має право на безпечні умови праці. І все ж нещасні випадки на виробництві трапляються достатньо часто. Ваша стурбованість знайшла відображення у нещодавно презентованому спеціальному дослідженні, де проведено детальний аналіз цієї проблеми. Розкажіть більше про це.
- На круглому столі "Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві - шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів", який проходив 17 березня у рамках міжнародної торговельної виставки будівельних матеріалів і технологій "Inter BuildExpo-2021" ми презентували книгу «Чому гинуть будівельники».
Нащо роботодавці обурилися, що це занадто провокаційна назва, але разом з тим 60 офіційних загиблих у будівельній галузі, яка дає лише 3% ВВП нашої країни, це більше, ніж може дозволити собі Україна, як держава, яка бореться за своїх працівників, які виїжджають у пошуках кращих умов праці та її оплати закордон. Ми і надалі будемо використовувати це видання, в якому фахівцями Профспілки зроблено детальний аналіз проблеми за три останні роки.
Кожен нещасний випадок зі смертельним наслідком проаналізований щодо причин, наслідків, часу, пори року, віку, кваліфікації працівника, який загинув, групові нещасні випадки і тому подібне, з рекомендаціями, що ж робити, щоб знизити цей рівень нещасних випадків зі смертельними наслідками в нашій галузі.
Це ще й аргументи у переговорах з роботодавцями та щодо необхідності заходів, які організовуємо разом з ними, з Держпраці, іншими державними органами. А відносно провокаційнї назви, - це спроба навіть емоційно підштовхнути їх до виправлення ситуації з травматизмом і нещасними випадками на виробництві.
- Василю Миколайовичу, яку профілактичну роботу проводить Профспілка, щоб попередити причини травматизму, як бореться з їх наслідками і яку надає допомогу потерпілим? Як на Вашу думку, відсутність нещасних випадків на виробництві технічно досяжна мета для підприємств галузі?
- Дуже слушне запитання. А відповідь проста - нуль нещасних випадків у будь-якій галузі – можна досягти. Це підтверджується і статистикою будівельної галузі у багатьох європейських країнах, де на будівництво припадає не 3 і не 7, і навіть не 10% ВВП як в Україні, а мільярди євро. Для цього наша Профспілка постійно займається профілактичною роботою – поширюємо інформацію серед наших членів та інших працівників стосовно правил безпечної праці, поширюємо ролики, які набирають тисячі переглядів і коментарів. Ми намагаємося публічно впливати на свідомість кожного працівника, на яких вдома очікують рідні та близькі.
Щодо взаємодії з роботодавцями, скажу відверто, дуже важко просувається питання атестації робочих місць, особливо на великих підприємствах будматеріалів, де недооцінюється фактор ризиків. Ми постійно чуємо від роботодавців, які можуть бути ризики, ми ж працюємо з крейдою, піском і водою. Інколи переговори з роботодавцями доходять до таких нераціональних висновків.
А щодо допомоги нашим членам, ми беремо на себе відповідальність їм допомогти до моменту виплати компенсацій з боку роботодавця. Нещодавно ми допомогли кранівниці, яка зламала хребет, впавши з висоти зі свого крану. Для того, щоб вона позбулась найгірших болів і змогла провести ургентну операцію, ми зібрати у складчину більш ніж 67 тис. грн. А потім разом з нею розробили цілу низку юридичних та публічних заходів, для того, щоб сума компенсації цій кранівниці досягла 200 тис грн. для відновлення у цілому її здоров’я і повернення на робоче місце. І це великі кошти на папері, а для неї вони закінчились у той день, як вона вийшла на роботу на інший кран. У ст. 49 Конституції України задекларовано право кожного на безкоштовну медичну допомогу, а насправді за все потрібно платити.
Наша вимога, яку ми ставимо перед роботодавцями - припинити використовувати працівників, як дешевий ресурс. За п’ять років, які передували Ковіду, сума компенсацій 500 будівельникам, з яких 400 втратили життя всього 2 млн. грн. Ми наших фахівців запитували – що ж це за компенсації? І з’ясували - комусь похоронні видали, комусь, щоб не звертався до поліції, іншим виділили допомогу, щоб найняв таксі і доїхав до лікарні тощо. Це велика складна юридична проблема. Ми домагаємося того, щоб кожен нещасний випадок коштував роботодавцеві дуже дорого, тоді він почне вкладати необхідні кошти для забезпечення безпечних умов праці на будівництві.
- Тут, можливо грає велику роль питання легалізації праці, чи оформлена людина на робочому місці, чи ні. Останнім часом ми все частіше зустрічаємось з випадками, коли людина працює без оформлення.
- Дійсно для нас це проблема. Штрафи за неформальну зайнятість були знижені врази і це, звичайно, негативно вплинуло на боротьбу з неформальною зайнятістю. При цьому навіть за 300 тис штрафу, коли ми з Держпрацєю у травні 2018 року проводили спільний рейд по будівельним майданчикам, навіть за цих умов, коли наші члени профспілки написали звернення, що їм потрібно допомогти, охоронці за вказівкою роботодавців фактично не допустили державних інспекторів до перевірки і навіть поліція не змогла допомогти. Це дійсно велика проблема, яка негативно впливає і на безпеку праці, і на пенсійне забезпечення і на забезпечення на випадок тимчасової втрати працездатності.
- Тобто, якщо людина отримала травму, роботодавець відразу за неї забуває, викреслює її зі списку і робить вигляд, що він її не знає і ніколи не бачив.
- Саме так, але ми не дозволяємо чинити у такий спосіб із нашими членами Профспілки, які навіть працюють неформально. Повернусь до випадку, про який я казав, кранівниця, яка отримала компенсацію за нашою допомогою, вона працювала на підміні, неформально, без трудового договору, але є низка важелів, які могли вплинути на роботодавця, щоб його юристи добровільно запропонували компенсацію цій кранівниці, замість того, щоб Профспілка продовжувала тиск на нього, як на недобросовісного роботодавця, який залучає неформальну працю.
- Сьогодні актуальною залишається проблема захисту працівників на робочих місцях від COVID-19? Як цим питанням займаються профкоми на підприємствах?
- Ковід змінив трудові відносини кардинально. Згадую рік тому березень-квітень місяць, Держпраці відразу було посаджено на карантин. При цьому будівельні майданчики працювали, люди неформально працювали. Когось залишали без заробітної плати, хтось травмувався. Єдине, що нам залишалося – це звертатися до поліції та проведення санітарних заходів.
Зараз ситуація змінилася на краще: виділяються кошти на засоби індивідуального захисту та санітарної обробки приміщень. Кожен профком з метою запобігання захворювання намагається виявити ланцюжки передачі вірусу на виробництві. Ми отримуємо від міжнародних профоб’єднань методичну допомогу.
- Але ж не все в питанні охорони праці залежить від профкому і адміністрації підприємств., Які на Вашу думку, необхідно повести законодавчі зміни?
- Гарне запитання. Слід сказати, що розпорядження КМУ про нову концепцію управління охороною праці дало відповідний імпульс для реформуванння. Але ми бачимо, що фактичних змін, наприклад, у тому, що потрібно вже зараз – орієнтація не на ліквідацію наслідків нещасних випадків, не на попередження нещасних випадків, а на управління самими ризиками, коли, наприклад працівник і виконроб бачать, що не огороджений горизонт на 10 поверсі це є ризик того, що 10 працівників можуть звідти впасти, і це необхідно негайно виправити. Саме фокусування законодавства на управління ризиками допоможе всій системі скоротити кількість нещасних випадків.
- 167 Конвенція МОП, які її перспективи в Україні?
- У цьому році виповнюється 12 років, як ми ведемо роботу з роботодавцями, Урядом і Парламентом щодо ратифікації Конвенції № 167 про безпеку та гігієну праці у будівництві. Її ратифікація допоможе уніфікувати діяльність і наглядових органів і профспілок і роботодавців для того, щоб працівники мали безпечні умови праці на будівництві. І головною перепоною в цьому питанні є те, що державі не хочеться брати додаткову відповідальність за адаптацію національного законодавства до міжнародних норм і до європейських норм зокрема. А друге, все впирається знову в гроші. Хто буде платити за заходи з охорони праці. І ця дискусія, до речі, розвернулася і під час обговорення нового законопроекту про безпеку праці, який за підтримкою МОП розробляється, і Європейська асоціація з безпеки праці питання фінансування заходів підняла одним з перших.
Слід зазначити, що в Україні у сфері безпеки праці вдалося адаптувати лише 1 директиву № 57 про безпеку і гігієну праці в будівництві.
-28 квітня Всесвітній День охорони праці, який проходитиме під гаслом: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи - інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР». У яких заходах ваша Профспілка братиме участь?
- Зразу розшифрую БЗР – це боротьба за безпеку і здоров’я на робочому місці, що у нас називається охороною праці. Ми будемо брати участь у заходах, підготованих Держпраці. Щорічно проводимо разом з іншими профспілками тематичний конкурс на кращий дитячий малюнок. Підготуємо звернення до органів державної влади з проблемними питаннями від наших первинок. Проводитиметься роз’яснювальна робота на робочих місцях.
Серед публічних заходів – проведення прес-конференції, відеозвернення, виступи в ЗМІ.
І ще про невеликий збіг з Днем охорони праці, будуть поліпшені умови праці для більш ніж 500 українських працівників, які зараз працюють з азбестом. ВР вже підійшла до ухвалення законопроекту 4142, яким буде заборонено використання азбесту. Це буде значний крок в адаптації національного законодавства до європейських норм.
Розмову вів Юрій Работа
