Дещо незвично бачити працівників Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області за непритаманною для них справою – плетінням маскувальних сіток. Воєнні обставини усіх перелаштували на інше мислення і заняття. Розповідає начальник головного управління Лариса Цандекова:
– На сьогодні контрольні заходи тимчасово призупинено. Проте, незважаючи на воєнний стан, розпорядники коштів сумлінно продовжують надсилати нам інформацію, за що ми їм дуже вдячні. Крім того, надходять доручення з Держаудитслужби, які також потребують опрацювання та виконання. Тобто життя триває і від основної діяльності остаточно ми не відриваємося.
Звісно, нинішня воєнна ситуація внесла корективи в наше життя – ми, як і вся країна, долучилися до загальних справ. Займаємося волонтерською діяльністю, у постійному режимі здійснюємо інформаційний спротив російській агресії, надаємо благодійну допомогу – хоча про це не варто афішувати. Доброчинність – із розряду таємниці, адже добрі справи треба робити від душі, а не задля піару. Знаємо, що ми це робимо, і для нас цього досить.
Допомагаємо Збройним силам України постійно: хто чим може – це навіть не обговорюється. Освоїли таку потрібну на сьогодні справу, як плетіння маскувальних сіток. Виготовляємо їх на замовлення. Можна сказати, відкрили такий цех, де працюють наші фахівці за новим напрямком. Плетемо сітки, які дають невидимий захист нашим захисникам від ворога. Деякі працівники пройшли майстер-класи та навчили інших. Тепер ми і в цій справі – аси.
Сітками займається одна частина фахівців, а інша – готує страви та випічку для територіальної оборони, потім розвозить по блокпостах. Знаємо потреби і воїнів, і тероборонців, тож стараємося бути їм у пригоді. Сьогодні по-іншому не можна – кожен на своєму місці і за покликом душі повинен робити свій внесок задля наближення перемоги.
Хочу з приємністю відзначити, що дуже задоволена своїм колективом. Це одна команда, надзвичайно відповідальна і патріотично налаштована. Ми любимо свою країну – це почуття особливо викристалізувалося у воєнний час. Тож кожен у міру своїх можливостей підставляє плече країні, яка опинилася у складній ситуації. Колектив наш переважно жіночий. У багатьох жінок є маленькі діти, ми не можемо рити окопи чи виконувати іншу фізичну роботу, тому знайшли своїм силам інше застосування.
Маємо свого воїна, постійно перебуваємо з ним на зв’язку, молимося за нього і за всіх наших захисників, які боронять нашу землю. Головне зараз – зберігати спокій, витримку і вірити у все найкраще. Переконана, що в цей складний час усі вищі сили з нашим народом, тож перемога буде за нами.
Віктор Федотов,
Голова обкому профспілки працівників
державних установ
