Економісти називають ціну $220 млрд-540 млрд. Також знадобляться реформи.
Коли закінчилася війна, країна нагадувала пустир. Майже всі промислові об'єкти були зрівнянні із землею в результаті повітряних нальотів, інфраструктура стала непридатною, а великі міста розбомблені. Збройні сили під керівництвом Росії окупували схід, і мільйони людей втекли від їхньої жорстокості. Однак після 1945 року економіка Західної Німеччини сильно відновилася, що незабаром було названо Wirtschaftswunder (економічним дивом).
На відміну від нацистської Німеччини Україна не є агресором і, можливо, ще здобуде перемогу. Проте відновлення буде монументальним завданням. Війна Володимира Путіна вже забрала життя тисяч невинних людей та призвела до переміщення мільйонів людей; вона зруйнувала будинки та лікарні, мости та порти. Оскільки кінця бойовим діям не видно, руйнування, безперечно, збільшуватимуться. Чиновники та економісти оцінюють збитки та, спираючись на досвід Німеччини та інших країн, думають про те, як керувати можливим відновленням.
Дослідники з Центру досліджень економічної політики (CEPR), мережі економістів оцінюють загальну вартість відновлення України в 200-500 млрд. євро (220-540 млрд. дол. США), що приблизно відповідає власним розрахункам уряду. Те, як відбуватиметься відновлення, та реформи, які його супроводжують, будуть не менш важливими, ніж витрачені гроші. При правильному підході це може перетворити економіку, яка колись була захоплена олігархічними інтересами, на щось більш відкрите і динамічне.
Розрахунок збитків, які завдасть українській економіці війна, - справа непроста. Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (WIIW), аналітичний центр вважає, що постраждалі регіони разом становлять близько 29% українського виробництва. Споживання електроенергії, що є показником активності, знизилося приблизно на третину, порівняно з минулим роком. Згідно з опитуванням центрального банку, 30% фірм по всій країні повністю припинили виробництво, а ще 45% скоротили випуск продукції. Світовий банк вважає, що цього року ВВП скоротиться на 45%.
Уряд намагається обмежити збитки там, де це можливо. Допомога від Заходу у розмірі близько 7 млрд. доларів США досі підтримувала державні фінанси на плаву. Фермерам було виділено 20 млрд гривень ($675 млн), щоб вони могли продовжувати обробляти свої поля. Виробники можуть звернутися за допомогою для переїзду до України. Оскільки Росія блокувала головний експортний маршрут України через Чорне море, уряд спільно з ЄС працює над тим, щоб полегшити торгівлю суходолом. Він стверджує, що 80% експорту все ще може бути надіслано з країни.
Тим не менш, відновлення зруйнованих війною регіонів вимагатиме значних витрат. Потрібно буде вирішити три основні завдання. Перше – очищення постраждалих районів від наземних мін та інших вибухонебезпечних предметів. Хоча повний рівень забруднення ще далеко не ясний, минулий досвід дає уявлення про те, у що це обійдеться. До цієї війни міністерство оборони України оцінювало вартість розмінування Донбасу, захопленого Росією у 2014 році, у 650 млн євро. Зусилля з розмінування в масштабах Іраку коштували приблизно 1 млрд. доларів протягом десяти років. Економічні вигоди від розмінування може бути значними. Мозамбік колись був сильно замінований; за оцінками недавнього дослідження, економічний ефект від розмінування, яке тривало понад два десятиліття, становив близько 20% ВВП.
Забезпечення продовольством та житлом потребує ще більших витрат. Як виробник зерна та інших сільськогосподарських товарів Україна, ймовірно, зможе прогодувати нужденних. Але число внутрішньо переміщених осіб продовжуватиме зростати: на момент написання статті воно становило 7,1 млн осіб (ще 4,5 млн осіб залишили країну). За даними Київської школи економіки, вартість зруйнованого житла становить $29 млрд.
Ще більшою статтею витрат є відновлення зруйнованої інфраструктури та промислових об'єктів. За підрахунками Київської школи, вартість руйнувань всього – від електростанцій та заводів до мостів та доріг – на сьогоднішній день перевищує $50 млрд (див. графік 1). Але втрачене виробництво, відсутність технічного обслуговування і недостатні інвестиції означають, що навіть інфраструктура, що зберіглася, потребуватиме оновлення. Згідно з іншим дослідженням WIIW, після вторгнення на Донбас у 2014 році такий знос склав 60% втрат інфраструктури, пов'язаних з війною, до кінця 2019 року. Тому оцінка прем'єр-міністра про те, що цього разу інфраструктура та промисловість коштуватимуть 119 млрд доларів, може виявитися недостатньою.
Відновлення вимагатиме плану, фінансування та процесу розподілу грошей на проекти. Уряд України створив фонд відновлення, а міністерства висувають пропозиції щодо того, що необхідно відновити. Оскільки міністерство фінансів втрачає доходи у розмірі близько 2 млрд. доларів на місяць, потрібні кошти на підтримку державних фінансів. Відновлення лише збільшить навантаження. Уряд, і так має велику заборгованість, і може виявитися нездатним брати і виплачувати кредити. Швидше за все, буде потрібно поєднання списання боргів та грантів.
Фінансування має бути отримано від західних урядів, міжнародних організацій та приватних інвесторів. (Була висунута пропозиція використовувати заморожені російські активи, але вона є малоймовірною, якщо тільки не буде прийнято рішення в рамках мирного врегулювання). Грантове фінансування, особливо від ЄС, не є чимось нечуваним: Польща, населення якої за чисельністю подібне до населення України, одержала 106 млрд євро у вигляді сільськогосподарських та інвестиційних фондів у період з 2014 по 2020 рік. Фінансування приватного бізнесу може здійснюватися у вигляді субсидованих кредитів, наприклад, від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). За останні роки він інвестував в Україну близько $18 млрд.
Наступне питання – розподіл грошей, що є непростим завданням в економіці, де тривалий час домінували корисливі інтереси. З 2014 року Україна зробила процес проведення тендерів більш конкурентним, але цього разу контракти будуть значно більшими. CEPR пропонує використовувати рамкові угоди – постійні контракти з фірмами на постачання певного товару за фіксованою ціною – та відкриті контракти, які навіть без тендерів забезпечують прозорість.
Заключний етап відновлення України буде пов'язаний із забезпеченням процвітання її економіки у довгостроковій перспективі. У 2019 році ВВП на одну людину в реальному вираженні був нижчим, ніж під час розпаду Радянського Союзу, що свідчить про давню відсутність реформ у країні. Багато з 1500 діючих державних підприємств України є збитковими або ледве прибутковими. Ще до війни МВФ закликав уряд зміцнити систему боротьби з корупцією та верховенство закону.
Політична підтримка українцями важких реформ та їхня пильна увага до повоєнного інвестиційного процесу матимуть вирішальне значення для успіху відновлення. Цьому може сприяти і те, що уряд, схоже, розглядає цей процес як можливість зробити економіку більш сучасною та конкурентоспроможною (а промисловий сектор – більш екологічним).
Реконструкція минулого, між тим, передбачає, що успіх може також прийти завдяки тіснішій інтеграції з Європою, як це сталося із Західною Німеччиною кілька десятиліть тому. Швидке зростання Польщі також часто пов'язують із інтеграцією: за 15 років після вступу до ЄС її ВВП на людину зросло більш ніж на 80%.
Україна вже повертала на Захід. Частка її експорту до ЄС зросла приблизно з 30% у 2014 році до 36% у 2020 році, тоді як частка експорту до Росії знизилася з 18% до 5,5% (див. графік 2). Одним із способів заохочення реформ можна було би зробити їх обов'язковою умовою подальшої інтеграції в європейські ринки та ланцюжки поставок, наприклад, через шлях до членства в ЄС. "Принадність вступу в ЄС полягає в тому, що він створить в Україні консенсус щодо кінцевої точки хворобливого процесу реформ і зафіксує напрям реформ", - стверджує Беата Яворчик з ЄБРР.
Все це буде непросто. Реформування інститутів, що укорінилися, потребує політичної волі. Чим довше триває війна, тим більша шкода завдається Україні, і тим складнішим стає завдання відновлення. Жодні витрати не зможуть компенсувати жахи війни. Однак ретельне планування може, принаймні, забезпечити світліше та багатше майбутнє.
Джерело::
