У галузевих профспілках Рівненщини: освіта і наука.
Війна… Вимовляєш це слово - і бачиш, як у наших людей зразу зникає усмішка з обличчя, на чоло лягають глибокі зморшки і в очах з’являється невимовний сум.
Війна… У цьому слові біль і розпач матерів, стогін поранених, плач сиріт.
Війна страшна, особливо для тих людей, чиї діти, батьки, брати, сестри воюють. Для тих, які знаходяться на окупованих територіях. Для тих, які залишилися без житла, одягу, їжі… Для тих, які змушені були покинути свої зруйновані домівки, і переселитися в інші місця.
Війна страшна для всіх…
Але війна нікого не залишила байдужим. Ми об`єдналися, згуртувалися, готові всім пожертвувати заради перемоги.
Не стояли осторонь і профспілкові організації закладів освіти міста Рівне. Сьогодні кожна людина внесла свій вклад у перемогу і продовжує вносити: переказують кошти для ЗСУ, ліплять вареники, печуть, зносять закрутки, готують їжу, аби наші захисники не були голодні. Допомагають одягом, їжею, коштами «переселенцям», селять їх в своїх квартирах.
Рівненська міська організація галузевої Профспілки від імені всіх членів Профспілки перерахувала 145891 тисяч гривень на ЗСУ, територіальну оборону, волонтерським організаціям, військовому госпіталю. Сьогодні на часі підтримка членів профспілки, які воюють, та тим, у кого на війні члени родини. Тому сім`ям наших захисників надана допомога в сумі 176500 гривень.
Директори, голови первинних профспілкових організацій, всі працівники закладів освіти беруть активну участь у допомозі армії.
З перших днів війни педагоги ЗОШ № 18 м. Рівне об`єднали свої зусилля у волонтерстві, допомозі військовим, переселенцям. Вони приймають і сортують одяг, засоби гігієни, постіль, ковдри і подушки, посуд, плетуть маскувальні сітки ( уже зробили більше 80). На базі школи працює арт-центр для дітей, які прибули з окупованих територій. Але найголовніше - це зігріти, підтримати, заспокоїти, втішити кожного, вселити віру, що це жахіття війни скоро мине. Ми вистоїмо і все буде Україна.
