Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5371 щодо змін до Кодексу законів про працю. Закон передбачає створення договірного режиму регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу, водночас розширює можливості роботодавців звільняти працівників.
Закон діятиме лише протягом воєнного стану. Запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин між працівниками та роботодавцями, якщо останній – не юридична особа публічного права, є суб'єктом малого або середнього бізнесу з кількістю працівників не більше ніж 250 осіб. Також режим може застосовуватись до трудових відносин, якщо заробітна плата працівника становить понад вісім мінімальних зарплат на місяць (нині це 52 тис. грн).
У межах вільного трудового договору сторони можуть на власний розсуд врегулювати стосунки щодо системи та режиму оплати, працевлаштування та звільнення, робочого часу, тривалості робочого тижня, відпустки, вихідних та інших прав і гарантій.
У Головному експертному управлінні ВР попередили, що використання такого договірного режиму регулювання може призводити до погіршення трудових умов працівників. Зокрема, роботодавець отримує необмежене право на розірвання трудового договору за власною ініціативою в односторонньому порядку – без чітко окреслених підстав, порядку та строків.
Також там вказали, що новий закон конфліктує із Конвенцією Міжнародної організації праці (МОП) №158 та Європейською соціальною хартією.
Критикують документ і українські профспілки. Там вважають, що він значно обмежує основоположні конституційні трудові права та призведе до нав'язування працівникам невигідних умов праці.
Голова спільного представницького органу об'єднань профспілок Григорій Осовий попереджав, що є загроза "абсолютного диктату роботодавця стосовно працівника".
Своєю чергою представники бізнес-спільноти цей законопроєкт підтримували. Члени Української ради бізнесу заявляли, що чинне українське трудове право, значною частиною успадковане з радянських часів, не відповідає вимогам ринкової економіки та умовам воєнного часу.
Там упевнені, що договірний режим праці зберігатиме права працівників та має містити всі гарантії, передбачені міжнародними конвенціями. Тоді як робітники та роботодавці отримають більш гнучкі умови співпраці, що зменшить витрати на адміністрування.
Джерело:
