294966344 2052930524878877 2984898592959165456 n

 

Контракти з нульовим робочим днем ​​буде узаконено, а 70 відсотків робочої сили звільнено від захисту на робочому місці. В умовах коли так багато внутрішньо переміщених осіб і так багато підприємств закрито, багато українців відчайдушно шукають роботу на будь-яких умовах.

 

Український парламент вжив двох нових радикальних заходів щодо лібералізації трудових відносин, викликаючи побоювання, що українці можуть назавжди втратити права на роботу, оскільки війна з Росією чинить величезний тиск на економіку країни. У двох законах, ухвалених у понеділок та вівторок, депутати проголосували за легалізацію контрактів з нульовим робочим днем ​​і зробили крок до того, щоб позбавити до 70 відсотків робочої сили країни захисту, гарантованого національним трудовим законодавством.

Останній захід означає, що національний трудовий кодекс більше не застосовується до працівників малих та середніх підприємств; натомість пропонується, щоб кожен працівник укладав індивідуальну трудову угоду зі своїм роботодавцем. Він також позбавляє профспілки законних повноважень накладати вето на звільнення на робочому місці. Законопроект 5371 раніше критикувався Міжнародною організацією праці, а також українськими та європейськими профспілками на тій підставі, що він може "порушити міжнародні трудові стандарти".

Правляча партія України "Слуга народу" заявила, що "надмірне регулювання зайнятості суперечить принципам ринкового саморегулювання [і] сучасного управління персоналом". Бюрократичні перепони у кадровому законодавстві України, на думку партії, "створюють бюрократичні бар'єри як для самореалізації працівників, так підвищення конкурентоспроможності роботодавців".

Федерація профспілок України звернеться із проханням до Президента Володимира Зеленського накласти вето на законопроект 5371, коли він надійде до нього на підпис. Але вона не звертатиметься з таким же проханням щодо запропонованого закону про контракти з нульовим робочим днем, повідомив OpenDemocracy депутат Верховної Ради Вадим Івченко.

Наталія Ломоносова, аналітик українського аналітичного центру "Кедос", попередила, що ці два закони можуть призвести до подальшого погіршення і так складної соціально-економічної ситуації для українців, які страждають від військової кампанії Росії. Згідно з останніми даними Агентства ООН у справах біженців, російське вторгнення призвело до того, що не менше семи мільйонів людей стали вимушеними переселенцями всередині самої України, що посилюється тяжкою економічною кризою, яка сильно вдарила по сім'ях та окремим людям. Натомість Світовий банк прогнозує, що цього року економіка України скоротиться на 45 відсотків.

Ломоносова стверджує, що українці практично не мають вибору і можливості торгуватися з роботодавцями: кількість вільних вакансій вкрай непропорційна кількості людей, які шукають роботу в країні. У людей зараз немає можливості вести переговори, і профспілки не можуть їх захистити", - сказала вона. Ломоносова побоюється, що в результаті переміщення "багато людей опиняться у становищі українських робітників-мігрантів", перебуваючи у своїй власній країні - з невеликим вибором, крім як погоджуватися на погані умови та бути все більш залежними від своїх роботодавців.

'Вікно можливостей'

Один із провідних членів партії Зеленського пообіцяв подальшу лібералізацію трудового законодавства України на початку цього місяця. Це законопроекти, на які чекає бізнес, законопроекти, які захистять інтереси всіх підприємців. І працівників, до речі, також", - написав депутат Данило Гетьманцев.

Працівник повинен мати можливість сам регулювати свої стосунки із роботодавцем. Без участі держави", - сказав Гетьманцев, який є головою фінансового комітету українського парламенту. 'Так відбувається в державі, якщо вона вільна, європейська та орієнтована на ринок. В іншому випадку країна їхатиме однією ногою швидкісним поїздом до ЄС, а іншою - у поїзді радянських часів, що йде в іншому напрямку".

Український юрист із трудових спорів Георгій Сандул раніше говорив OpenDemocracy, що депутати використали вторгнення Росії до країни як "вікно можливостей", щоб спробувати провести радикальні зміни у трудовому законодавстві. Ломоносова погодилася, заявивши, що дерегулювання та урізання соціальних гарантій були довгостроковою політикою українського уряду ще до війни і, ймовірно, були частиною зусиль із залучення іноземних інвесторів.

Обидва закони, ухвалені цього тижня, пов'язані зі спробою адміністрації Зеленського та правлячої партії скасувати регулювання трудового законодавства у 2020-21 роках. Ця спроба була відбита в результаті кампанії протесту українських профспілок - перспектива, яку зараз важко уявити через війну та воєнний стан, сказала Ломонсова. Український уряд та правляча партія також дедалі частіше говорять про те, що через війну держава не може "дозволити собі соціальне забезпечення, трудові пільги чи захист трудових прав".

На відміну від тенденції дерегулювання, Ломонсова наголосила на явній підтримці українською громадськістю соціал-демократії. "З року в рік опитування громадської думки показують, що українці дотримуються сильних соціал-демократичних поглядів, зокрема на користь соціального забезпечення", - сказала вона. Вони очікують, що уряд захистить їхні трудові права та запропонує повний соціальний пакет. Навіть війна не зможе це змінити.

Контракти з нульовою тривалістю робочого часу

Згідно з новим українським законодавством про нульовий робочий день, роботодавці, які обрали варіант контракту, зможуть залучати працівників на свій розсуд, хоча в контрактах мають бути визначені метод та мінімальні терміни інформування працівника про роботу та час реакції працівника на згоду чи відмову. У законодавстві також йдеться, що тим, хто працює за цими новими контрактами, має бути гарантовано не менше 32 годин роботи на місяць і що частка працівників, які працюють за контрактами з нульовим графіком, у компанії не може перевищувати 10 відсотків.

У своєму поясненні до закону український уряд заявив, що особи, які займаються нерегулярною роботою, наразі працюють "без будь-яких соціальних чи трудових гарантій". Контракти з нульовим робочим днем ​​- термін, який використовується урядом, - допоможуть "легалізувати роботу фрілансерів, які переважно працюють над короткостроковими проектами та не обмежуються роботою на одного клієнта".

Трудовий юрист і активіст Віталій Дудін сказав OpenDemocracy, що внаслідок економічної кризи, спричиненої війною, українці стикаються з дедалі більшими "економічними ризиками" та бідністю, а це означає, що українські роботодавці "зможуть радикально знизити витрати на робочу силу". Нові контракти, запропоновані законодавством про "нульовий робочий день", також можуть призвести до появи дворівневих робочих місць, де роботодавці пропонують надійну роботу лояльним співробітникам, які не перебувають у профспілці, а іншим загрожує нестабільна зайнятість або негайне звільнення з причин, встановлених роботодавцем.

Це може вплинути на робочі місця з сотнями працівників, включаючи робочі місця в державному секторі, які будуть наражаться на ризик через політику жорсткої економії, такі як лікарні, залізничні депо, поштові відділення та обслуговування інфраструктури. 'Це катастрофічний крок до прекаризації', - сказав Дудін. Він ставить під сумнів "саме право українців, які постраждали від війни, на отримання коштів для існування".

Після війни?

Європейські профспілки вже давно критикують зростаючу тенденцію до лібералізації трудових відносин в Україні з того часу, як Зеленський та його партія прийшли до влади у 2019 році. 14 липня, коли поширилися чутки про нове голосування щодо законопроекту 5371, три конфедерації профспілок висловили стурбованість тим, що український уряд та правляча партія "продовжують відкидати цінності ЄС у сфері соціального діалогу та соціальних прав" своєю програмою лібералізації трудових відносин. Ми дуже стурбовані тим, що регресивні трудові реформи продовжаться і після закінчення надзвичайного військового стану", - йдеться у листі профспілок, які стверджують, що реформи "йдуть у напрямку, протилежному принципам та цінностям ЄС".

Українські парламентарі раніше критикували законопроект 5371 як потенційну небезпеку для інтеграції країни до Європейського Союзу. Україна набула статусу кандидата в члени ЄС наприкінці червня. Угода про асоціацію України з ЄС від 2014 року містить положення, що забезпечують справедливе поводження з працівниками.

Ласло Андор, європейський комісар із зайнятості, соціальних питань та інтеграції в період з 2010 по 2014 рік, сказав OpenDemocracy, що нове законодавство передбачає, що Україна йде в "цілком іншому напрямку", ніж норми ЄС з гідної праці. "Цей випадок – велика доза опортунізму", - сказав Андор, нині генеральний секретар Фонду європейських прогресивних досліджень.

Українські законодавці мають краще зрозуміти, у чому різниця між континентальною європейською моделлю та цими кроками у бік дуже нестабільного ринку праці". До українських профспілок недостатньо прислухаються. У Європейському Союзі це було б елементарно".

В Україні існує величезна національна згуртованість, якою захоплюється решта світу. Але ці кроки, на мій погляд, можуть також підірвати національну єдність - те, що дуже потрібне для опору іноземному вторгненню", - сказав він.

Прихильники закону вважають зусилля українських профспілок щодо боротьби з лібералізацією трудових відносин спробою "зберегти свій вплив" і стверджують, що конвенції МОП із захисту робочих місць "не відповідають" сучасному ринку праці та потребам малого та середнього бізнесу.

У той час як депутати від правлячої партії припускають, що законопроект 5371 буде прийнятий як тимчасовий захід військового часу, депутат Михайло Волинець, член тієї ж партії "Батьківщина", що й Івченко, у своєму посту стверджує, що "ясно, що ніхто не зможе змінити цю ситуацію пізніше". 'Трудовий кодекс перестане діяти, колективні договори будуть ліквідовані, і навіть ті механізми захисту працівників, які діють сьогодні, не працюватимуть. Це нахабне порушення міжнародних норм та стандартів у галузі праці", - заявив він.

Ця стаття вперше з'явилася на сайті openDemocracy

  Автори:

Томас Роулі - провідний редактор oDR, розділу openDemocracy.

Сергій Гузь – український журналіст та один із засновників профспілкового руху журналістів у країні. З 2004 по 2008 рік він очолював незалежну профспілку працівників ЗМІ України та є членом Комісії з журналістської етики України, органу саморегулювання ЗМІ країни.

 

Джерело: https://socialeurope.eu/ukraine-to-pass-laws-wrecking-workers-rights