filestoragetemp5

 

В Україні в результаті ухвалення законопроєкту №5371 (документ уже ухвалено) більшості роботодавців дозволять оформлювати індивідуальні трудові договори. Це значно спростить як оформлення, так і звільнення працівника. Крім того, можливе також запровадження ненормованого робочого дня та особливих умов зайнятості.

Про те, що потрібно знати про нові правила, пише OBOZREVATEL.

 

Що змінилося та чому це важливо?

Фактично більшості підприємств (з кількістю працівників до 250 осіб) дозволили укладати індивідуальні договори зі співробітниками. У цьому документі можна прописати індивідуальний графік, особливі умови роботи. Головне – роботодавець може розірвати договір (звільнити співробітника) без будь-якої причини та без згоди профспілки (якщо така є).

Крім того, головний автор законопроєкту нардеп від "слуги" Галина Третьякова в пояснювальній записці вказала: значно спрощується регулювання. Роботодавцю не потрібно буде оформлювати велику кількість документів, інструкцій тощо.

І хоча Третьякова очолює комітет із питань соцполітики, документ захищає лише інтереси роботодавця. Ідея зрозуміла: під час повномасштабної війни бізнес потрібно підтримувати, а щоб подолати велике безробіття та тіньову зайнятість, потрібно дати можливість швидко оформлювати та легко звільняти працівників.

"Тепер ніщо не заважає компаніям до 250 осіб нав'язувати погані умови праці. Працівник не може змусити роботодавця дати кращі умови, його завжди ставлять перед фактом. Не подобається – йди гуляй. Винятки робили лише для найкращих людей, і ці винятки ніяк не порушували закон. Основну масу людей захищав закон. Закон змушував роботодавців хоча б вдавати, що дотримуються закону. Тепер – ні. Держава самоусунулася", – упевнений ексміністр соцполітики Андрій Рева.

Як каже колишній міністр, роботодавці і раніше нав'язували погані умови праці, але це було незаконно.

Головні противники такого нововведення – профспілки. Вони послідовно критикували документ із моменту його першої презентації, відмовилися брати участь у робочій групі з напрацювання норм. Думка профспілок: права працівників значно урізають. І це в ситуації, коли найняті співробітники і так найбільше постраждали, багато хто залишився без роботи.


Мене тепер можуть просто так звільнити?

Головне, що варто відзначити, – законопроєкт діятиме лише на час воєнного стану. Як розповідають у профільному комітеті Ради, документ без такої норми не підтримали б. "Непопулярний захід, але що робити? Ви знаєте ж, що з бізнесом відбувається", – розповідають співрозмовники в профільному комітеті.

Автори документа, щоправда, наголошують на застарілому чинному законодавстві, а не на особливостях роботи бізнесу в умовах воєнного стану. "В Україні, яка вже давно є країною з ринковою економікою, трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, ухваленим ще у 1971 році та розробленим у радянських умовах", – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Щоправда, зміни до Кодексу законів про працю приймали вже десятки разів, тому складно стверджувати, що справді діє документ 1971 року. Проте загалом характер документа збережено: жорсткий захист працівників, вимоги до роботодавців, неможливість звільнити просто так, великі виплати у разі скорочення, розширені права профспілок.

Такий соціальний підхід не подобається бізнесу, але влаштовує найнятих робітників. Тут також варто додати, що, незважаючи на жорстке законодавство, роботодавці все одно примудрялися порушувати права: змушували звільнятися за власним бажанням, офіційно не оформляли працівників.

"Експерти та провідні юристи у сфері трудового законодавства у своїх висновках також вказують, що положення законопроєкту № 5371 суперечать Конституції України, конвенціям МОП, директивам ЄС та на практиці призведуть до погіршення умов трудового договору для працівника порівняно з чинним законодавством через нав'язування йому невигідних умов в індивідуальному трудовому договорі, дискримінації працівників та ослаблення правозахисної ролі профспілок як їхніх законних представників", – заявив Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.


І що тепер робити?

До кінця війни та перші місяці після неї економіка України перебуватиме у вкрай складній ситуації. І це не може не вплинути на ринок праці. Свої робочі місця збережуть фахівці, без яких роботодавці просто не можуть обійтися.

А ті, кого звільнили, зокрема, користуючись новими правилами, змушені будуть адаптуватися до ситуації. Як розповіла експертка ринку праці Руслана Березовська, варто розглянути можливість перекваліфікації. Залишається в сильній позиції сфера IT, а найшвидше відновлюється сфера будівництва.

Якщо у перші тижні повномасштабної війни будівництво повністю зупинилося, то вже зараз за кількістю вакансій вони входять до десятки. До цих двох напрямів варто придивитися тим, хто вирішив змінити сферу своєї діяльності.

Водночас експертка наголошує: не варто розраховувати на миттєве повернення на довоєнний рівень. За оцінками аналітика grc.ua, у середньому в українців пошук роботи займатиме близько пів року. Усі "карти" в руках роботодавців: безробітних та кваліфікованих претендентів багато, а от хороших вакансій вкрай мало.

"Я радила б придивитися до IT, там є багато вакансій і не для програмістів, а також добре оцінювати купівельну спроможність українців. Найближчим часом вона буде низькою, тому такі послуги, які раніше споживали представники середнього класу (наприклад, дизайн інтер'єру), будуть менш затребуваними", – каже Березовська.

Після закінчення воєнного стану та перемоги України експерти прогнозують стрімке економічне зростання, відновлення ринку праці. Завдання ж на час війни як у бізнесу, так і у співробітників – продовжувати працювати і робити свій внесок в економіку країни.

 

Джерело: 

https://news.obozrevatel.com/ukr/sport/sport/did-upav-jomu-v-nogi-i-tsiluvav-vorozha-artileriya-rozstrilyala-kolishnogo-gravtsya-yuniorskoi-zbirnoi.htm