10 серпня 2022 року відбулось чергове зібрання Антикризового штабу, створеного при Українському союзі промисловців і підприємців, який очолює Президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
До його складу входять представники ФПУ: Григорій Осовий, Олександр Шубін, Ярема Жугаєвич.
Голова ФПУ, коментуючи результати засідання, підкреслив роль Антикризового штабу, який є потрібною інституцією, особливо в умовах воєнного стану. Внаслідок військових дій, розв’язаних росією, руйнується інфраструктура та соціальна сфера України, економіка показує від’ємний результат, скорочуються робочі місця, знижується рівень зарплат, наростають зарплатні борги. В умовах, що склались, бізнес і громадськість потребують прийняття владою комплексних заходів по відновленню промислового виробництва, стабілізації соціальної сфери та збалансування ринку праці.
- На цій площадці профспілки, аналізуючи проблеми із зайнятістю, зарплатою, створення безпечних умов праці, мають можливість подавати свої пропозиції, які після обговорення на засіданні Антикризового штабу спрямовуються відповідним органами влади для їх реалізації, або беруться в роботу сторонами соціального діалогу, - відзначив профспілковий лідер.
Основним питанням, що розглядалося цього разу, було стан промисловості України. У його обговоренні взяли участь заступники Міністра економіки України, Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, представники Комітету ВРУ з питань економіки, Інституту передових оборонних технологій КПІ ім. Сікорського, керівники бізнес-структур, оборонно-промислового комплексу, експерти.
Голова ФПУ Григорій Осовий свій виступ присвятив ситуації на ринку праці.
Стенограма виступу:
«Шановний Анатолій Кирилович! Шановні соціальні партнери! Перш за все хочу привернути вашу увагу до критичної ситуації на ринку праці та необхідності збереження наявного трудового потенціалу і забезпечення прав працівників в умовах воєнного стану.
Економіка, зокрема промисловість, вже понесли вагомі трудоресурсні втрати: за оцінками МОП скорочено 4,8 млн робочих місць –це майже третина від усіх в країні; Рада підприємців при КМУ називає дещо іншу цифру – 2 млн, але ми вважаємо, що це є заниженою оцінкою, оскільки дослідження Міжнародної оргназації міграції проведене у липні ц.р., а їх понад 10 млн: ВПО і мігрантів, показало, що близько 60 % працівників, які мали роботу, її втратили внаслідок агресії рф. Ті, хто виїхали з України і мають статус біженців, - на сьогодні 2 млн працездатних осіб - це працівники, які могли би працювати на економіку нашої країни.
На жаль, ми маємо невтішні прогнози й надалі, якщо в країні будуть продовжуватись бойові дії та агресія росії, то рівень безробіття в країні може перевищити 30 % - це рекордний за оцінкою НБУ, показник за всі часи незалежності України. За підсумками липневого опитування, НБУ прогнозує, що близько 30% підприємств планують й надалі проводити скорочення персоналу протягом наступного року. Особливо в цьому плані постраждають добувна промисловість, енергетика, будівництво. За дослідженням Інституту економіки промисловості, в регіонах, які знаходяться в зоні бойових дій, або перебували під окупацією, 78% роботодавців запровадили погіршуючи умови для працівників, а саме: зменшення зарплат або її не виплатили зарплату - 25 %; відправили у безоплатні відпустки -10 %, скоротили штат - 16%.
Безумовно, ми, як представники найманих працівників, маємо враховувати форс мажорні обставини війни. Знаємо , що законодавець надав бізнесу законні підстави щодо послаблення трудових відносин. І хочу наголосити, що не з усіма цими запропонованими нормами профспілки погоджуються. Ми наполягаємо на тому, що нам потрібно разом з державними органами виробити конкретний план дій як зупинити відтік трудових ресурсів, враховуючи майбутні потреби відновлення у майбутньому і сьогодні роботи підприємств і країни в повоєнний період в цілому. Тобто ми маємо забезпечити баланс на ринку праці.
Тому пропоную направити спільне звернення до Уряду і РНБО щодо розгляду цього питання, але попередньо його проаналізувавши на площадці НТСЕР.
Інше не менш важливе питання – мотивація праці і соціальна підтримка робітників. Недавно відбулися тристоронні консультації представників сторін Генеральної угоди щодо визначення розміру мінімальної зарплати на 2023 рік. Маємо поки що різне бачення, однак справедливим було б по індексувати її хоча б на рівень інфляції. За прогнозом НБУ зростання індексу споживчих цін становитиме до кінця року 31-32 % (вже маємо більш ніж половину цього показника.) За цих умов рівень оплати простою потрібно підвищити до фактичного прожиткового мінімуму.
Такою ж гострою і невирішеною залишається проблема своєчасності виплати зарплати і ліквідації боргів, які навіть у довоєнний період вже становили понад 3 млрд. грн. Спільний представницький орган профспілок надасть відповідні рекомендації первинним профорганізаціям щодо колдоговірної роботи. Просимо підтримати наші пропозиції.
Нагадую, що зараз в країні діє 42 тис. колективних договорів у підприємствах, установах і організаціях, якими охоплено більше 5 млн працівників. Цей інструмент потрібно як умога ширше використовувати при узгодженні інтересів бізнесу і працівників.
Щодо матеріального забезпечення переселенці: дохід третини сімей переселенців, а це переважно жінки з дітьми, не перевищує 5 тис на місяць і вся надія на працюючу особу, члена сім’ї. Тому нам потрібно підтримати матеріально і працівника і тих членів родини, які сьогодні не можуть себе забезпечити.
Щодо секторальних питань, привертаємо увагу на потребу працевлаштування шахтарів з Донбасу, які вимушено виїхали з регіону. Частина з них влаштувалась на інші профільні підприємства України, але значна частина робітників цієї галузі, не знайшли свого застосування. Хоча енергетична криза і потреби теплопостачання зумовлюють збільшення видобутку вугілля. Тому звертаємось до Міненерго, та висловлюємо готовність до співпраці з врегулювання цих питань. Також інформую вас, що СПО профспілок і Федерація транспортників звернулась до міністра інфраструктури, щоб розблокувати виїзд наших моряків, щоб надати їм дозвіл на перетин кордону та заробітку ними коштів . Це питання ми також адресували до міністра Інфраструктури. Також ми підтримати звернення секретаря РНБО Данілова до КМУ щодо призупинення корпортитизації підприємств УКроборонпрому. Це може зашкодити обороноздатності країни».
Під час засідання було зазначено, що згідно даних НАНУ, падіння в промисловому виробництві за січень-липень 2022 року становить 60-65%, зокрема, у машинобудівній галузі 63% підприємств зупинило роботу, скорочено 42% персоналу. В гірничо-металургійному комплексі падіння виробництва та експорту зрівнялося та становить близько 50%. Об’єктивний фактор – війна, але існують і інші причини: проблеми з експортом, пошуком ринків, нестача оборотних коштів тощо.
Антикризовий штаб виступає за своєчасне повернення ПДВ експортерам, залучення міжнародної спільноти до процесу розблокування морського експорту ГМК, перегляд тарифної політики на вантажоперевезення «Укрзалізницею» в бік зменшення або наявності компенсаторів, прозорий механізм бронювання фахівців на підприємствах, запровадження держпрограми ревокації індустріальних виробництв тощо.
Попередні пропозиції і рішення Антикризового штабу вже в роботі уряду.
Так, готується спільний наказ Мінекономіки та Фонду держмайна по затвердженню методики визначення збитків, завданих збройною агресією рф. Готується постанова Кабміну №194 по більш ефективному механізму бронюванню фахівців на підприємствах. Також УСПП вийшов на більш предметні комунікації із Службою національної безпеки України, Національним банком України щодо вирішення проблем підприємств, які потрапили в санкційні списки через раніше наявні в них бенефеціарів чи контрактів з рф або білорусі. В санкційний перелік потрапили сотні компаній. Бізнес виступив за безумовне припинення виплат і права власності таких бенефеціарів, а самим підприємствам треба продовжувати працювати і сплачувати податки в казну України. Наразі є певні зрушення в процесі: СБУ передало Нацбанку список з 76 підприємств, яким планується дозволити роботу, загалом же на розгляді перебуває 350 заяв.
Йшлося про необхідність посилення координації дій між урядом, парламентом, НБУ в частині формування і реалізації промислової політики в цілому, та навіть оборонно-промислового комплексу. Потрібен аудит цих сфер з боку держави та якнайскоріше прийняття закону про промислову політику.
Було запропоновано провести закрите засідання за участі експертів, керівників підприємств ОПК, представників Міноборони, Інституту передових оборонних технологій КПІ ім. Сікорського, де розглядатиметься питання про створення кластеру підприємств, які працюватимуть на потреби оборони України. Зокрема буде обговорюватись пропозиція щодо погодження плану держзамовлень щонайменше на 3-5-річний період.
Аналітика і пропозиції Антикризового штабу будуть доопрацьовані в найближчий тиждень та передані в роботу уряду, Верховній Раді, Нацбанку та РНБОУ.
Прес-центр ФПУ
