Педагог, юрист, лісівник, інженер з охорони праці, державний службовець, боєць Збройних Сил України, пожежник... Це досить таки короткий перелік професій, якими володіє лісівник — рівнянин Віктор Іщик.
— Я працюю у ДП «Рафалівське лісове господарство» Рівненської області інженером з охорони праці та є головою профспілки підприємства, — розповідає головний сержант роти 68-ї окремої єгерської бригади Збройних Сил України Віктор Іщик. — 3 2014 року наш колектив займався волонтерством. Ми постійно допомагали воїнам, особливо тим нашим працівникам, які захищали Україну в зоні АТО- ООС. У цьому році настав й мій час. Коли Росія підступно вдарила по нашій країні, я добровольцем пішов на фронт. В юності, після закінчення університету, я служив у армії. Тож досвід став у нагоді.
Зі мною на службу зголосилося ще 10 наших співробітників. Це працівники державної лісової охорони, водії, механіки тощо. Ми давно товаришуємо. Хлопці досвідчені. Вміють зброю в руках тримати, у лісі вогнище у дощ та сніг розвести, у будь-якій глушині раду собі дати, упевнено керувати машиною й трактором... Є молоді працівники, є більш старшого віку. Разом пішли до районного центру комплектування.
Наше лісівниче відділення у повному складі направили на службу до єгерської бригади. Служимо всі разом. Лише у різних підрозділах. Але намагаємось завжди зустрітись, поговорити хоча б хвильку, згадати рідний дім та родини, колег та друзів.
Чесно скажу, що спершу на фронті навіть нам, лісівникам, було трошки важкувато. Бо ми ж працюємо у лісі, а тут у зоні відповідальності — в основному — степ. Лише поодинокі посадки й «острівки» масивів. Але скоро звикли і до цього.
У моїй роті 99,9% бійців — лісівники, єгері, мисливці, спортсмени-туристи та стрільці. Хлопці родом із Волині, Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Буковини. Вдома охороняли наші рідні ліси, «полювали» на браконьєрів, «чорних лісорубів», запобігали незаконним вирубкам, промислам...
А на «нулі» ми стали вправними мисливцями вже на російську нечисть. Успішно полюємо на окупантів та їхні танки, бронетранспортери, літаки, гвинтокрили. Наше рівненське братство тримається серед лідерів цього «полювання». Недаремно наші хлопці-лісівники вже нагороджені різноманітними відзнаками, зокрема, й відпустками додому.
А ще Віктор Іщик із побратимами стали вправними військовими пожежниками. До речі, чоловік має солідний досвід служби вогнеборцем. Бо ще юнаком служив строкову службу саме командиром пожежного відділення. А вже на фронті у наш час головний сержант-лісівник й став начальником добровільної пожежної дружини всієї єгерської військової частини.
— Займань після обстрілів буває дуже багато. Палають і ліси і лісопосадки. Це ж суцільний легкозаймистий сосняк. От ми й працюємо. Допомагаємо й мирному населенню. Боремося з ворогом з автоматом в одній руці та з пожежним рукавом в іншій, — каже Віктор Іщик. – М ашина у нас надійна, перевірена часом, вогнем та війною — «ЗІЛ-130»
Завдяки командирам та волонтерам маємо все необхідне обладнання та протипожежне й захисне спорядження. Так й воюватимемо –з ворогом та з вогнем до перемоги.
Віктор Іщик та Рівненське відділення лісівників-єгерів щиро вдячні за всебічну допомогу та підтримку начальнику Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталію Суховичу, колективу управління, директору ДП «Рафалівське лісове господарство» Максиму Гурі, всім своїм колегам, друзям, рідним й близьким.
Передають найщиріші вітання та побажання й обіцяють повернутися з перемогою.
Підготував Володимир РОМАНЕНКО
На фото:
Віктор Іщик з позивним «Профком» з колегами – військовими пожежниками
Джерело:
