На цьому тижні центральною подією в Норвегії став 33-й Конгрес Норвезької конфедерації профспілок. Адже Норвезька конфедерація профспілок при чисельності населення країни трохи менше п’яти мільйонів осіб нараховує понад 865 тисяч членів, або майже 80 відсотків усіх працюючих, і є найвпливовішою організацією трудящих. Близько 50 відсотків її членів складають жінки. Не випадково Норвегія була однією з перших країн у Європі, де жінкам надали право голосувати на виборах.
Конгрес заслухав доповідь Голови Конфедерації та звіт ревкомісії, прийняв Програму дій на наступний період, низку резолюцій, вніс поправки до Статуту Конфедерації, обрав її нового голову.
У якості гостей перед Конгресом виступили Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шарон Барроу, Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок Бернадетт Сегол, Прем’єр-міністр Норвегії, лідер Норвезької робітничої партії Йенс Столтенберг, Міністр закордонних справ Норвегії Эспен Эйде, директор Бюро з питань діяльності трудящих Міжнародного бюро праці Ден Кунніа.
Генеральний секретар МКП Шарон Барроу порушила питання прав профспілок, боротьби МКП проти заходів жорсткої економії, а також поділилася враженнями від участі у першотравневих акціях у Турції. Вона назвала Норвегію країною для людей, де саме життєвий рівень її громадян є найвищим пріоритетом уряду.
Генеральний секретар ЄКП Бернадет Сегол заявила, що профспілки не можуть бути байдужими до долі людей. Вона закликала уявити вибухонебезпечну атмосферу в Греції, Іспанії, Португалії і навіть в Ірландії, відчути біль і розпач звичайних людей, які позбавленні майбутнього. “Пам'ятайте, - звернулася до делегатів Бернадет, - ми називаємо один одного братами і сестрами”. Головною причиною вражаючих успіхів Норвегії вона назвала не нафту та газ, а здатність профспілок організовуватися.
До Конгресу звернувся Прем’єр-міністр Норвегії Йенс Столтенберг, який нещодавно заявив, що ніколи не буде літати літаками Ryanair у зв’язку зі звинуваченнями компанії у тому, що вона ставиться до своїх працівників як до рабів. Лейтмотивом його виступу став заклик до зміцнення соціального діалогу. Він нагадав, що законодавство країни надає трудящим досить широкі права. А вступаючи до профспілки, працівник, крім прав, закріплених у законодавстві, отримує додаткові права, часто більш високу заробітну плату.
Через тарифну і генеральну угоди трудящі отримують також оплату за понаднормовий і так званий “незручний” робочий час, пенсію за договором (AFP), право на відпустку за сімейними обставинами, право на навчальну відпустку, дотації при страйку і локауті, безкоштовні поради та консультації профпрацівників, безкоштовні профспілкові друковані видання, страхування домашнього та рухомого майна. Голова Уряду пообіцяв більш ефективно використовувати нафтові доходи, збільшити витрати на розвиток освіти, охорони здоров’я й пенсійні виплати. „Норвегія здатна на більше, заявив Йенс Столтенберг. - У нас фантастичні можливості, і ми можемо більш ефективно використати наші ресурси”.
І це дійсно так – сьогодні Норвегія є третім за величиною постачальником нафти після Саудівської Аравії та Росії, що дозволило уряду протягом декількох років неухильно підвищувати рівень життя народу. Нещодавно у черговий раз Організація Об’єднаних Націй назвала Норвегію країною з найвищим рівнем життя. Соціальні гарантії в Норвегії – одні із найбільш щедрих на планеті, але соціалісти говорять, що межі тому, що може держава дати своїм громадянам, не існує.
Саме завдяки цьому та додаткової захищеності членів профспілок лави Норвезької конфедерації профспілок постійно зростають. За чотири роки, що минули після останнього Конгресу, кількість молодих працівників до 30 років зросла майже на вісім відсотків, і сьогодні перевищує 125 тисяч членів. Разом з тим рівень безробіття серед молоді у Норвегії все ще залишається високим, близько восьми відсотків, хоч є найнижчим у Європі; Це робить Норвегію у поєднанні з відносно високими зарплатами досить привабливою для трудових мігрантів. Так, з початку фінансової кризи внутрішня зайнятість збільшилася на 10 тисяч чоловік, тоді як кількість іноземних робітників зросла майже на 75 тисяч.
У зв’язку з виходом на пенсію колишнього Голови Норвезької конфедерації профспілок Конгрес обрав новим Головою Герду Крістіансен - віце-президента Конфедерації.
Враховуючи активну роль Норвезької конфедерації профспілок у міжнародному профспілковому русі, у роботі Конгресу взяли участь делегації з 30 країн, зокрема з України на чолі з Головою Федерації профспілок України Юрієм Куликом.
Під час Конгресу Голова ФПУ мав низку зустрічей з делегаціями та представниками національних профцентрів Австрії, Болгарії, Латвії, Литви, Німеччини, Росії, Румунії, Угорщини і Франції, на яких було обговорено шляхи зміцнення співробітництва та посилення координації зусиль щодо захисту прав профспілок на міжнародному рівні.
Відбулася зустріч Голови ФПУ з Генеральним секретарем ЄКП, Генеральним секретарем Пан’європейської регіональної ради Бернадетт Сегол. Під час зустрічі Юрій Кулик поінформував її про діяльність ФПУ, стан соціального діалогу в Україні, підготовку до чергової сесії Міжнародної організації праці, яка відбудеться у червні цього року в Женеві.
Відбулися також зустрічі з керівниками окремих галузевих профспілок, що є членськими організаціями Норвезької конфедерації профспілок. На них йшлося про налагодження співпраці між обома національними профцентрами на галузевому рівні.
Вдруге у цьому році Голова ФПУ зустрівся з директором Бюро з питань діяльності трудящих Міжнародного бюро праці Деном Кунніа, на його прохання. На зустрічі йшлося про хід реалізації Програми з гідної праці для України на 2012 – 2015 роки.
Департамент міжнародної роботи апарату ФПУ
