Спеціально для газети "Профспілкові вісті".
"ПВ": – Нині широко обговорюється питання невідповідності офіційно визначеного прожиткового мінімуму існуючим економічним реаліям в Україні. Юрію Миколайовичу, могли б Ви пояснити, чому виникла необхідність оновлення цього державного стандарту?
– Розмір прожиткового мінімуму, який залежить від величини споживчого кошика, значно занижений, оскільки норми його розрахунку застаріли. Протягом 13 років прожитковий мінімум продовжує обчислюватись без урахування соціально-економічної ситуації в Україні, змін, які виникли у потребах населення з розвитком національного споживчого ринку товарів та послуг і економічної відкритості. І це незважаючи на те, що згідно із законодавством набори продуктів харчування непродовольчих товарів і послуг, які входять до споживчого кошика, мають переглядатися не рідше одного разу на п’ять років. Як наслідок, склад споживчого кошика не задовольняє мінімальні потреби людини. Зокрема, діючий розрахунок прожиткового мінімуму побудовано лише з урахуванням потреб елементарного виживання людини. Величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат, а саме: на будівництво чи придбання житла або його оренду, на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, на платні медичні послуги тощо. Крім того, у структурі цього показника для працездатних осіб не закладено податок на доходи з фізичних осіб, який є доволі суттєвим для заробітної плати людини.
"ПВ": – Для чого використовується прожитковий мінімум?
– Прожитковий мінімум – це основний державний соціальний стандарт, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії, зокрема розмір мінімальної зарплати і пенсії за віком, розмір соціальної допомоги та стипендій, визначення права на призначення соціальної допомоги і субсидії, гарантій та стандартів обслуговування, забезпечення у сферах охорони здоров’я, освіти тощо. На сьогодні показник прожиткового мінімуму залишається одним із ключових при характеристиці рівня життя населення, визначення критеріїв бідності, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм. Нині норми, закладені у прожитковому мінімумі українців, суттєво нижчі за фізіологічні, а набір непродовольчих товарів узагалі не забезпечує багатьох потреб людини. У частині набору продовольчих товарів спостерігається невідповідність медичним нормам споживання продуктів харчування, що рекомендовані Українським НДІ гігієни харчування МОЗ. За всіма основними категоріями продовольчих товарів, окрім хлібних продуктів, маємо значне заниження норм споживання: до 61% для молока та молочних продуктів, до 36,1% для м’яса та м’ясопродуктів. Що ж стосується непродовольчих товарів, то, наприклад, для дитини віком до одного року одяг та харчування взагалі не передбачені. Для дитини віком до шести років передбачена одна шуба або зимове пальто на два роки тощо. Для дорослої людини – чоловіча куртка на синтепоні – одна на чотири роки; жіноче пальто зимове – одне на вісім років. Нині необхідно оновити споживчий кошик з урахуванням сучасних споживчих потреб населення. На жаль, наші соціальні партнери вважають, що прожитковий мінімум має задовольняти елементарні потреби, а не середній суспільний стандарт споживання.
"ПВ": – Юрію Миколайовичу, яким шляхом треба йти, щоб досягти консенсусу щодо оновлення прожиткового мінімуму?
– За ініціативою ФПУ починаючи з 2012 року проводиться системна робота сторін соцдіалогу щодо напрацювання пропозицій з удосконалення методики розрахунку прожиткового мінімуму. Першим результатом цієї роботи стала узгоджена позиція щодо зміни методології визначення прожиткового мінімуму з нормативного на комбінований метод. Тобто необхідно розраховувати набір продуктів харчування нормативним методом, а набір непродовольчих товарів і послуг визначати у відсотковому співвідношенні. Перехід до ринкових засад кардинально змінив ситуацію на споживчому ринку. На сучасному етапі пропозиція товарів та послуг включає широкий асортимент зі значним діапазоном цін та якісних характеристик для однакових за призначенням одиниць товарів і послуг, який упродовж незначного проміжку часу може змінитися. У такій ситуації є недоцільним встановити нормативи та терміни споживання за кожним товаром непродовольчої групи та кожним видом послуг для населення. Варто звернути увагу на досвід наших сусідів з цього питання. Наприклад, у Росії у 2012 році прийнято Федеральний Закон «О потребительской корзине в целом по Российской Федерации», згідно з яким споживчий кошик росіянина тепер виглядає так: 50% – продукти харчування, 25% – непродовольчі товари, 25% – послуги. На сьогодні ж в Україні продукти харчування становлять майже 55%. До Верховної Ради України було подано проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум», яким пропонується змінити існуючий порядок формування прожиткового мінімуму. Згідно з поданим законопроектом у структурі прожиткового мінімуму витрати на продукти харчування мають становити 60%. ФПУ не згодна з такою позицією, адже це фактично «консервація» бідності в Україні.
"ПВ": – Розкажіть докладніше про конкретні дії профспілок. Що вже зроблено на шляху до оновлення прожиткового мінімуму?
– З метою пошуку шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із заниженням розміру прожиткового мінімуму, 15 лютого 2013 року ФПУ, за сприяння Представництва Фонду імені Ф. Еберта в Україні, проведено експертний семінар «Гідне життя для всіх! Соціально справедливий прожитковий мінімум». На початку квітня ц. р. за ініціативою профспілок відбулась експертна нарада за участю представників законодавчої та виконавчої влади, роботодавців і науковців щодо реформування методології визначення розміру прожиткового мінімуму, співвідношення таких понять, як мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум тощо. Зокрема, пропозиції щодо актуалізації та удосконалення прожиткового мінімуму були надіслані Прем’єр-міністру України Миколі Азарову в пакеті профспілкових пропозицій до Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2013 рік, Раді національної безпеки і оборони України – в рамках підготовки до розгляду на засіданні РНБО питання «Про ситуацію в сфері оплати праці та соціального забезпечення громадян», Національному інституту стратегічних досліджень – у рамках участі у підготовці Щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2013 році, Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці – в рамках підготовки до комітетських слухань «Про стан виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої), міністру соціальної політики України Наталії Королевській – у рамках Переліку проблемних питань, які містять ознаки соціальної несправедливості й потребують урегулювання.
19 червня ц. р. у Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та праці відбувся семінар на тему «Прожитковий мінімум: методика визначення та напрями використання у якості інструменту державної соціальної політики», на якому були схвалені відповідні рекомендації. Представники профспілок входили до складу робочої групи з напрацювання цих рекомендацій. Відтак, ФПУ надіслала до Комітету профспілкові пропозиції, зокрема щодо термінового забезпечення затвердження оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг з урахуванням реальної структури споживання населення. Ми також запропонували внести зміни до відповідних законів щодо вилучення показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», удосконалити методологію визначення прожиткового мінімуму, провести у Верховній Раді України парламентські слухання на тему «Україна на шляху до європейських соціальних стандартів».
3 липня ц. р. на засіданні Президії ФПУ була прийнята Постанова «Про позицію ФПУ стосовно шляхів удосконалення методики розрахунку прожиткового мінімуму», згідно з якою принциповою профспілковою позицією є перехід до нового порядку формування прожиткового мінімуму з використанням структурного підходу, виходячи з того, що в структурі прожиткового мінімуму витрати на продукти харчування мають становити не більше 50% з поетапним доведенням до 40–45%. Нині ж ми маємо намір звернутися до МОП із проханням надати технічну допомогу у розробленні рекомендацій щодо шляхів і підходів до вдосконалення методики розрахунку прожиткового мінімуму в Україні, досягнення науково обґрунтованого розміру, який відповідає реаліям життя.
