В Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці було проведено семінар на тему: «Нові підходи в політиці подолання бідності в Україні».
Захід відбувся за сприянням Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. У роботі взяли участь народні депутати України, представники депутатських фракцій Верховної Ради України, органів центральної виконавчої влади, провідних наукових установ, Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України, спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, міжнародних організацій.
Метою дискусії було визначено формулювання нових ініціатив та підходів у політиці подолання бідності, пропозицій щодо внесення змін до програми подолання бідності, яка затверджена КМУ, а також внесення змін до законодавства з метою підвищення ефективність цієї роботи.
Від профспілок у семінарі взяв участь і виступив заступник керівника СПО об’єднань профспілок, в.о. Першого заступника Голови ФПУ Г.В.Осовий.
У своєму змістовному виступі він акцентував увагу на тому, що, на жаль, у світі немає жожної країни, де було б відсутнє таке явище як бідність. Однак воно відрізняється причинами виникнення, масштабами та методами боротьби з ним.
Як представник профспілок виступаючий привернув увагу до таких найбільш важливих, з його точки зору, аспектах проблеми подолання бідності в Україні:
1-й аспект - незабезпечення на достатньому матеріальному рівні тих державних соціальних стандартів і гарантій, які визначені Конституцією.
Низький рівень вартості праці, а саме: мінімальний розмір зарплати гарантований державою, недостатній рівень середньої заробітної плати він назвав одними з основних причин виникнення та існування досить високого рівня бідності в Україні. (За статистикою, в Україні рівень бідності складає 25%, тобто фактично кожен 4-й громадянин є бідним і 20% бідних – нараховується серед працюючих).
- Неодноразові спроби профспілок через систему соціального діалогу встановити об’єктивний прожитковий мінімум, економічно і соціально виважений та обґрунтований розмір мінімальної зарплати, а також її ставок, на жаль, ні під час переговорів з Урядом і роботодавцями, ні в плані законотворчої роботи профспілок, допоки бажаних результатів не принесли, - повідомив Г.В.Осовий.
2-й аспект – потрібно реалізувати права громадян на повну і продуктивну зайнятість, як важливу передумову убезпечення людей від бідності. (За статистичними даними, в Україні з 21 млн. економічно активного населення – повну зайнятість мають лише близько 10 млн. осіб, з яких лише половина зайнята на об’єктах з продуктивною зайнятістю).
Однією з причин такого становища було названо те, що 75% основних фондів на виробництві мають критичну ступінь зношеності, тоді як в країнах Європи цей параметр у середньому становить 25%.
- На жаль, шанс модернізувати підприємства та створити високопродуктивні і сучасні робочі місця владою було не використано під час проведення масштабної приватизації, коли майже 80% підприємств перейшли у приватні руки, але новим власникам не було виставлено жорстких умов щодо модернізації виробництва. Відтак й досі на багатьох вітчизняних підприємствах виробництво продукції є високовартісним і енергоємним, - зазначив профспілковий керівник.
3-й аспект - у системі загальнообов’язкового соціального страхування, до якої причетні майже 15 млн. застрахованих осіб, встановлено занадто низькі розміри соціальних виплат. Насамперед йдеться про рівень пенсій, виплат по безробіттю, лікарняних, допомоги від нещасних випадків на виробництві тощо.
- Наприклад, молода мама, яка народила дитину та наглядає за нею до 3-х років отримує від держави фінансову допомогу у розмірі всього на всього 130 грн. Ця мінімальна гарантія не змінювалася вже багато років поспіль, тому молоді матері, народив дитину, автоматично переходять до категорії бідних, - зазначив Г.В.Осовий.
На завершення було наголошено на тому, що в державі допоки що в цілому не вироблений ефективно діючий механізм реалізації конституційного права громадян на гідний рівень життя.
Таким чином, як вважають профспілки, не вирішивши питання зайнятості, забезпечення робочими місцями, гідної оплати праці та належного рівня захисту у системі соціального страхування, неможливо вирішити проблему бідності в Україні.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
