Чого чекати людям від нових урядових соціальних програм? Яка роль у підвищенні рівня соціально-економічного захисту трудящих Міністерства соціальної політики та профспілок? Чи завжди знаходять вони спільну мову при вирішенні актуальних проблем? На ці та інші теми ми розмовляємо з Міністром соціальної політики України Людмилою Денісовою.
Час вимагає нових підходів
- Людмило Леонтіївно, як би ви охарактеризували нинішній стан економіки України, і можливості в умовах жорсткої економії забезпечити соціальний захист людей на належному рівні?
- Економіка України сьогодні знаходиться у надзвичайній скруті. Наприклад, дефіцит Державного бюджету в травні тільки за захищеними статтями склав 23 млрд. гривень. Виходячи з цього, ми внесли до Верховної Ради України і вона підтримала законопроект, за яким ми скоротили ті витрати бюджету, які, на наш погляд, не пов'язані з прямим соціальним захистом громадян, зокрема, будувати і купувати житло нашим ветеранам, чорнобильцям, військовослужбовцям.
Потрібно також зазначити, якщо на програми Міністерства соціальної політики у держбюджеті на 2014 рік передбачено 92 мільярди гривень, то ми скоротили із них лише 3,8 мільярда. Нам пропонували знизити соціальні стандарти, піти на жорсткі заходи економії щодо зменшення рівня заробітних плат і пенсій, але нам вдалося утримати соціальні стандарти. Так, ми їх заморозили, але всі виплати індексуються на рівень інфляції. Ми вже з 1 травня проіндексували всі зарплати і пенсії, як це і належить за законом. Але, на жаль, підвищення рівня заробітних плат і пенсій, які люди, можливо, очікують, не буде. А буде проводитися лише їхня індексація.
- Зараз дуже багато критики лунає на адресу нового Уряду. Його звинувачують у тому, що він нібито призупинив або скасував всі соціальні програми. Наскільки це відповідає реальності?
- Хочу підкреслити, що всі програми, пов'язані із соціальним захистом громадян, збереглися і розвиваються. Більше того, якщо раніше ми захищали громадян від підвищення цін і тарифів лише програмою житлових субсидій, то тепер ми не тільки розширюємо цю програму з 1,5 мільйонів сімей до 3 мільйонів, але і в умовах кризи, підвищення цін і тарифів Урядом прийнято нову цільову програму, спрямовану на компенсацію цього підвищення сім’ям з невисоким рівнем доходів. Кошти на реалізацію цієї програми вже включені до держбюджету.
Зона особливої турботи
- У чому суть цієї програми?
- Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 83 передбачено, що сім'ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім'ї, матимуть право на отримання компенсації додаткових витрат на оплату послуг газопостачання, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зв'язку з підвищення цін і тарифів на послуги. Таким чином, зазначені сім'ї не будуть платити більше, ніж платили до підвищення цін і тарифів на природний газ і теплову енергію.
- А що сім’я має зробити для визначення права на компенсацію?
- Сім'я має порахувати свій середньомісячний дохід і порівняти його з величиною сумарного прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум сім'ї дорівнює сумі прожиткових мінімумів для кожного члена сім'ї відповідно до його приналежності до основних соціальних і демографічних груп населення. Для призначення компенсації до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації необхідно надати заяву, довідку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку чи квартирі) осіб, довідки про доходи кожної особи, зареєстрованої у житловому приміщенні (будинку чи квартирі). Компенсація надаватиметься у безготівковому вигляді і щомісяця перераховуватиметься підприємствам, що надають комунальні послуги. У випадку, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї за попередні шість місяців не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім'ї, рекомендуємо звертатися за призначенням компенсації до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.
- А які зміни відбулися в наданні допомоги сім'ям з дітьми?
- У зв'язку з ситуацією в економіці, ми змушені були переглянути розміри допомоги при народженні дитини. З 1 липня буде діяти інший механізм. Якщо до цього дня на першу дитину виділяється 30, на другу - 60 і на третю - 120 тисяч гривень, то з 1 липня буде 41 250 гривень на кожну дитину. Тобто ми збільшуємо розмір допомоги на першу дитину і скорочуємо виплати на другу і третю. Це вимушений захід. Але коли розглядався варіант, що на кожну дитину давати по 30 тисяч, ми порахували, що необхідно все ж стимулювати рішення молодих про народження першої дитини. До речі, в цьому плані ми внесли зміни в ще одну програму. Якщо раніше за догляд за дитиною до трьох років платили 135 гривень на місяць, то тепер буде 860 гривень. До того ж матуся у цей період буде застрахована і з цих 860 гривень будуть сплачуватися за рахунок держави єдиний соціальний внесок до фондів соціального страхування. Це дасть можливість збільшити розмір виплат за лікарняним листком і позначиться в перспективі при розрахунку пенсії.
- Це вже діюча норма?
- Вона набуває чинності з 1 липня. На всіх діток, які були народжені до 1 липня, будуть діяти виплати за старими нормами.
Спільними зусиллями
- Людмило Леонтіївно, болючою темою залишається проблема заборгованості із заробітної плати, соціального забезпечення громадян. Що робить Міністерство соціальної політики для її кардинального вирішення, проведення соціально - економічних реформ? Як розвивається ваша співпраця з Федерацією профспілок України в цій сфері?
- Коли я прийшла на посаду Міністра, побачила сукупно на балансі всіх фондів соціального страхування понад 7 мільярдів гривень. А на рахунку в казначействі було всього 68 мільйонів. Скажіть, що тут можна кардинально зробити, коли майже 90 мільярдів податків було сплачено наперед? Але їх же на рахунках не було. На балансі Фонду соціального страхування на випадок безробіття повинно було бути 4,5 мільярда гривень. Але їх вже хтось «з'їв». Хтось вивіз їх у вигляді готівки і зараз фінансує сепаратистів на сході України. Але ж будь-яка реформа вимагає грошей. І їх потрібно звідкілясь узяти. Говорячи про реформи, ми сьогодні, перш за все, говоримо про адресність соціальної допомоги. Наприклад, ми зробили такий крок - всі пільги, які отримані за професійні заслуги, тепер залежать від рівня доходу громадян. Але це стосується лище професійних пільг, а не тих пільг, що надаються за статусом громадянам. Що стосується заборгованості по зарплаті, то рецепт тут один - потрібно її виплачувати. Роботодавцеві має бути вигідним бути чесним перед своїми працівниками і держава має йому в цьому допомагати.
- Але яким чином, якщо говорять, що грошей немає?
- Ми нещодавно провели засідання Комісії з заборгованості по зарплаті, яку я очолюю. Визначили, що найбільший боржник - це «Укроборонпром». Заборгованість по зарплаті там була у квітні 130 мільйонів гривень. Тобто з мільярда загальної заборгованості більше, ніж 10 відсотків - це катастрофічна сума. Запросила до Міністерства генерального і фінансового директорів «Укроборонпрому». Ми спільно розбиралися з проблемою. Я виступила на засіданні Уряду з приводу цієї проблеми. До мене прислухалися і Прем'єр-міністр, і міністри. Спільно нам вдалося знайти рішення цієї ситуації. Зараз у них заборгованість залишилася близько 40 мільйонів. І то по не активним підприємствам. Таким чином ми маємо намір вирішувати ці питання і далі. Що стосується нашої співпраці в цьому плані з профспілками, особливо з Федерацією профспілок України, Міністерство проводить із ФПУ обмін інформацією щодо заборгованості з зарплати, ми разом вирішуємо поточні і стратегічні питання.
- Питання у розвиток теми. Як ви бачите поглиблення соціального діалогу, зокрема з Федерацією профспілок України? Які перспективи цього співробітництва в інтересах людини праці?
- Ми плануємо і далі розвивати соціальний діалог, взаємовигідні партнерські відносини з Федерацією профспілок України. Ми завжди відкриті для діалогу, для проведення спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня соціально-економічного захисту наших громадян. Коли я тільки прийшла на посаду Міністра, ми відразу ж зустрілися з керівниками ФПУ та її членських організацій. Ми завжди радимося з профспілками і дослухаємося до їх позиції, адже розуміємо що за ними стоять мільйони членів профспілок, а це люди праці інтереси яких ми також захищаємо. Всі проекти нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудових та економічних питань направляємо Федерації профспілок, проводимо спільні консультації. Доречі, я наполягла на тому, щоб на засіданнях Кабінету Міністрів були присутні представники профспілок та роботодавців. І їх представники сьогодні беруть участь в усіх засіданнях Уряду та урядових комітетів. Таким чином є можливість виступити і відстояти точку зору трудящих, яких представляють профспілки. Ми постійно знаходимося в режимі соціального діалогу. Так, у нас є гострі питання, по яких ми дискутуємо. Однак, як відомо, у спорі народжується істина. Головне, щоб від наших дискусій і рішень людям ставало хоч трохи легше жити і працювати.
- Як відомо, ваше Міністерство безпосередньо впливає на діяльність фондів соціального страхування. Із місць повідомляють, що виникли складнощі з виділенням коштів на оздоровлення працівників. Які перспективи вирішення цього питання?
- Це невірна інформація. Як тільки з Державного казначейства відбувається фінансування, в першу чергу кошти спрямовуються на страхові виплати - на лікарняні листки, виплати по вагітності та пологах, а також на санаторно-курортне лікування.
- Людмило Леонтіївно, що б Ви побажали нашим читачам в такий непростий для країни час?
- Насамперед, миру. Ну, і звичайно, здоров'я і щастя.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
