СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ Федерації профспілок України,
ЇЇ ЧЛЕНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
(проект)
І. Вступ
Стратегія модернізації ФПУ, її членських організацій спрямована на зміцнення профспілкового руху, посилення його ролі і місця у громадянському суспільстві.
Жорсткий наступ на права найманих працівників, зниження життєвого рівня, зростання безробіття, порушення роботодавцями трудових прав найманих працівників, утиск прав самих профспілок вимагають від них солідарності і єдності, результативності захисних функцій, вдосконалення організаційної структури й фінансового зміцнення, здійснення конкретних кроків для свого оновлення.
Однак, протягом останнього часу потенціал профспілок реалізується не повною мірою. Як наслідок, у сучасному профспілковому русі сформувалося чимало проблем, до яких можна віднести постійне скорочення профспілкового членства з різних причин, недостатнє представництво у складі вищих виборних органів молоді, голів первинних профспілкових організацій, зниження престижу роботи в профспілках у зв’язку з незахищеністю профспілкових працівників та залежністю голів профкомів від роботодавців, невідповідність фінансового забезпечення профспілкових органів обсягам їх діяльності та відповідальності.
Метою Стратегії є підвищення ефективності та результативності діяльності Федерації профспілок України, її членських організацій та їх здатності досягати цілей.
Оскільки профспілки представляють права та інтереси людини праці, їх модернізація має спрямовуватися на об’єднання зусиль для надійного захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок, боротьбу за соціальну справедливість та забезпечення загальноприйнятих цінностей: людина праці, її життя, здоров’я, рівність, недискримінація, честь, повага і гідність, недоторканість і безпека, конституційні права на працю, житло, освіту, достатній життєвий рівень, соціальний захист, свобода слова і вільне вираження своїх поглядів, переконань, право на свободу об'єднання, проведення мирних зборів, мітингів, походів та демонстрацій, право на страйк.
Федерація профспілок України, її членські організації сповідують такі принципи, як незалежність, демократичність, відкритість і прозорість у своїй діяльності.
ІІ. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
1. Формування сучасної профспілкової ідеології.
Одним з головних завдань профспілок є формування власної ідеології, спрямованої на забезпечення гідного рівня життя людини праці та поваги до неї держави та роботодавців. Профспілки як складова громадянського суспільства мають бути носіями принципів солідарності, справедливості, протиставляючи їх індивідуалізму та егоїзму, сповідуючи головний принцип: професійні спілки для людини, а не людина для профспілок.
Сучасна профспілкова ідеологія повинна базуватись на інтересах людини праці й неможлива без усвідомленого профспілкового членства. Для досягнення цієї мети необхідно спрямувати усі зусилля на зростання довіри до профспілок, формування у членів профспілок почуття власної гідності для відстоювання своїх прав та інтересів.
З метою запровадження сучасної профспілкової ідеології Федерація профспілок України, її членські організації вважають за необхідне:
2.1.1. Закріплення в статутних, або програмних документах положення, що основою профспілки є її члени, які об’єдналися для захисту своїх прав і інтересів.
2.1.2. Визначення пріоритетом організаційної діяльності профспілок – формування усвідомленого профспілкового членства.
2.1.3. Закріплення у статутах всеукраїнських профспілок принципів демократичного централізму.
2.1.4. Визначення, що першочерговим завданням профспілок є захист і реалізація прав найманих працівників у сфері праці.
2.1.5. Посилення мотивації профспілкового членства та ролі профспілок у суспільстві.
2.1.6. Формування у членів профспілок принципів єдності, солідарності, активної особистої участі у захисті своїх прав.
2.1.7. Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед учнівської молоді щодо пропаганди профспілкової діяльності.
2.1.8. Залучення до членів профспілок усіх працюючих на підприємствах, організаціях, установах.
2.1.9. Заохочення членів профспілок до активної роботи в профорганізаціях.
2.1.10. Запровадження урочистого прийняття в члени профспілки та вручення профспілкового квитка.
2.1.11. Формування позитивного корпоративного іміджу профспілок як впливової громадської організації.
2.1.12. Висвітлення в провідних засобах масової інформації, на телебаченні, радіо основної мети суспільно-корисної діяльності профспілок, подолання негативних стереотипів щодо їх іміджу.
2.1.13. Посилення уваги роботі з молоддю, гендерній та гуманітарній політиці.
2. Структурні зміни в профспілках
За роки незалежності відбулися кардинальні зміни в соціально-економічних відносинах. Створюються нові організаційні форми господарювання, влада зростається з капіталом. Профспілки повинні не тільки адекватно на це реагувати, а й змінюватися для виконання своїх завдань.
З цією метою необхідно:
2.2.1. Запровадження нового порядку формування Ради ФПУ із делегуванням голів первинних профспілкових організацій, керівників профспілкових структур різного рівня, молоді та жінок.
2.2.2. Протидія роз’єднувальним процесам у членських організаціях ФПУ, спробам створення жовтих профспілок та пошук можливостей об’єднання профспілок і зміцнення територіальних профоб’єднань.
2.2.3. Входження організаційних ланок всеукраїнських профспілок до профоб’єднань.
2.2.4. Заборона прийняття до профоб’єднань первинних профспілкових організацій всеукраїнських профспілок у разі наявності обласних організацій.
2.2.5. Надання Президії ФПУ права заслуховувати інформацію про діяльність членських організацій та, у разі необхідності, приймати рішення щодо перевірки дотримання ними вимог Статуту ФПУ.
2.2.6. Приведення структури апарату ФПУ у відповідність до визначених повноважень та завдань Федерації.
2.2.7. Передбачення можливості запровадження інституту профспілкового представника як у первинних, так і територіальних профспілкових організаціях.
2.2.8. Підвищення ролі районних і міських координаційних рад профспілок.
2.2.9. Активізація роботи з міжнародними профспілковими об’єднаннями щодо створення та діяльності профспілкових організацій у філіях транснаціональних корпорацій.
ІІІ. Визначення сфер відповідальності за
рівнем діяльності профспілок
Визначення основних сфер відповідальності базується на:
- пошуку балансів взаємодії та чіткого визначення повноважень між профспілковими організаціями усіх рівнів з метою уникнення дублювання та підвищення ефективності захисту трудових та соціально-економічних прав членів профспілок;
- забезпеченні тісної співпраці та взаємодії між всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями;
- удосконаленні та розвитку соціального діалогу.
З цією метою необхідно визначити наступні сфери відповідальності:
1. Федерація профспілок України
(на національному рівні)
3.1.1. Виражає та представляє інтереси членських організацій, членів профспілок, яких вони об’єднують, у центральних органах державної влади, Уповноваженого ВРУ з прав людини, об’єднаннях роботодавців, інших громадських об’єднаннях, сприяє роботі Національної тристоронньої соціально-економічної ради та Спільного представницького органу профспілок, зокрема з ведення переговорів щодо укладання Генеральної угоди, здійснення контролю і забезпечення її виконання.
3.1.2. Здійснює законотворчу роботу через співпрацю з суб’єктами законодавчої ініціативи, проводить експертизу законопроектів та інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-трудових відносин.
3.1.3. Формує позиції профспілок при визначенні критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення та зайнятості населення. Здійснює прогнозування соціальних наслідків рішень, дій, намірів центральних органів державної влади.
3.1.4. Організовує та координує колективні солідарні дії членських організацій, спрямовані на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок на національному рівні.
3.1.5. Бере участь в управлінні Фондами соціального страхування.
3.1.6. Надає практичну та методичну допомогу членським організаціям, здійснює нагородження їхніх представників своїми відзнаками.
3.1.7. Створює єдину систему профспілкової освіти, координує та спрямовує діяльність профспілкових навчальних закладів.
3.1.8. Здійснює інформаційне забезпечення діяльності профспілок на загальнонаціональному рівні.
3.1.9. Представляє ФПУ на міжнародному рівні, бере участь у реалізації міжнародних заходів.
3.1.10. Забезпечує реалізацію положень Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» на національному рівні.
3.1.11. Реалізує повноваження у сфері ефективного використання майна та коштів ФПУ і управління корпоративними правами. Управляє профспілковою власністю, створює Фонд солідарних дій.
3.1.12. Формує політику ФПУ щодо стратегії розвитку профспілок, організовує вивчення стану профспілкового руху в Україні та його висвітлення у наукових та науково-популярних виданнях.
2. Всеукраїнські профспілки
(на галузевому рівні)
3.2.1. Висловлюють, представляють, захищають трудові і соціально-економічні права та інтереси членів профспілок в органах державної влади, інших державних установах і організаціях, відносинах з організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, а також іншими об’єднаннями громадян на відповідному рівні.
3.2.2. Беруть участь у проведенні переговорів з укладення Генеральної угоди, укладають галузеві та інші угоди, організовують роботу та координують укладення колективних договорів, здійснюють контроль за їх виконанням.
3.2.3. Відстоюють позиції членів профспілок у колективному трудовому спорі (за дорученням трудового колективу), створюють відповідні органи для його вирішення.
3.2.4. Вносять ФПУ, профільним міністерствам пропозиції щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, беруть участь у виробленні галузевих нормативно-правових актів.
3.2.5. Забезпечують громадський контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці, роботу правових та технічних інспекцій праці.
3.2.6. Ініціюють проведення заходів щодо забезпечення соціального захисту членів профспілок, які вивільняються внаслідок реорганізації або ліквідації підприємства, установи, організації.
3.2.7. Контролюють дотримання законодавства про оплату праці, норм робочого часу та відпочинку, надання соціальних пільг та гарантій.
3.2.8. Надають профспілковим організаціям, членам профспілок практичну, методичну, правову допомогу, можуть створювати з цією метою різноманітні служби.
3.2.9. Втілюють в життя рішення власних виборних органів та ФПУ, сприяють зміцненню їх авторитету, систематично інформують членів профспілок про власну діяльність та діяльність ФПУ.
3.2.10. Пропагують мету, завдання і діяльність профспілок у засобах масової інформації, забезпечують діяльність власних засобів інформації.
3.2.11. Представляють інтереси членів профспілок при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, у тому числі до міжнародних.
3.2.12. Координують діяльність організаційних ланок щодо захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок.
3.2.13. Приймають рішення про проведення солідарних дій, спрямованих на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок, масових акцій протесту, в тому числі про проведення зборів, мітингів, пікетування та інших колективних дій відповідно до законодавства.
3.2.14. Вивчають, аналізують та розповсюджують кращий досвід роботи профспілкових організацій усіх рівнів.
3.2.15. Координують і організовують навчання, підвищення кваліфікації профспілкових працівників та активістів, здійснюють його методичне забезпечення. При необхідності створюють навчальні центри, або центри соціологічного опитування.
3.2.16. Створюють фонди солідарних дій.
3.2.17. Співпрацюють з міжнародними профспілковими об’єднаннями, підтримують зв’язки із спорідненими профспілками інших країн.
3. Профоб’єднання
(на регіональному рівні)
3.3.1. Висловлюють, представляють і захищають спільні міжгалузеві, галузеві і регіональні інтереси членських організацій в органах державної влади та місцевого самоврядування, відносинах з організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, а також іншими об’єднаннями громадян.
3.3.2. Беруть участь у розробці та реалізації державних регіональних програм.
3.3.3. Погоджують встановлення нових цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, проїзд в громадському транспорті тощо.
3.3.4. Здійснюють моніторинг рівня життя різних груп населення регіону, прогнозують соціальні наслідки рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій роботодавців та їхніх об’єднань.
3.3.5. Проводять з органами державної влади, місцевого самоврядування, об’єднаннями роботодавцями переговори і укладають регіональну, інші угоди щодо захисту соціальних-економічних і духовних прав та інтересів членів профспілок.
3.3.6. Відстоюють позиції членів профспілок у колективному трудовому спорі (за дорученням трудового колективу), створюють відповідні органи для його вирішення.
3.3.7. Здійснюють громадський контроль за дотриманням державних соціальних стандартів, законодавства про працю і зайнятість, охорону праці та здоров’я на підприємствах регіону тощо.
3.3.8. Приймають рішення про проведення масових акцій протесту, в тому числі про проведення зборів, мітингів, пікетування та інших колективних дій відповідно до законодавства.
3.3.9. Координують та консолідують колективні дії профспілок та організацій профспілок, що входять до складу об’єднання щодо захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок. Надають практичну допомогу членським організаціям у їхній діяльності. Можуть створювати служби правової допомоги, технічні та інші інспекції.
3.3.10. Надають членам профспілок безкоштовну правову допомогу, забезпечують при потребі (за рахунок коштів профспілкового бюджету) кваліфікованими юристами.
3.3.11. Координують і організовують навчання, підвищення кваліфікації профспілкових працівників та активістів. При необхідності створюють навчальні, правові центри, або центри соціологічного опитування.
3.3.12. Вивчають та узагальнюють досвід роботи профспілкових організацій регіону з питань, пов’язаних із захистом трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок.
3.3.13. Втілюють в життя рішення своїх виборних органів та ФПУ, сприяють зміцненню їх авторитету, систематично інформують членів профспілок про діяльність ФПУ та профоб’єднання.
3.3.14. Здійснюють управління належним їм майном.
3.3.15. Координують оздоровлення дітей та підлітків.
3.3.16. Проводять культурно-просвітницькі заходи, спортивні змагання, огляди-конкурси та фестивалі самодіяльного мистецтва.
3.3.17. Беруть участь в управління обласних відділень фондів державного соціального страхування.
3.3.18. Забезпечують діяльність районних та міських координаційних рад профспілок.
ІV. Трансформація функцій профспілок:
представницька, законотворча, захисна, координуюча
Реалії сьогодення об’єктивно вимагають від профспілок не тільки солідарності та єдності дій, а й посилення таких необхідних та взаємопов’язаних функцій як представницька, законотворча, захисна і координуюча.
1. Представницька функція
4.1.1. Законодавче закріплення представництва ФПУ в профільних комітетах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з питань соціально-економічної політики.
4.1.2. Збереження участі представника ФПУ у засіданнях Кабінету Міністрів України, всеукраїнських профспілок – у засіданнях колегій міністерств та відомств.
4.1.3. Розбудова інституцій соціального діалогу за участю профспілок на дво- та тристоронній основі включно до районного (міського) рівнів.
4.1.4. Забезпечення ефективності діяльності представників ФПУ в сфері захисту трудових та соціально-економічних інтересів членів профспілок у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
4.1.5. Законодавче визначення управління соціальними фондами на двосторонній основі (профспілки - роботодавці).
4.1.6. Обов’язковість участі профспілок в органах управління суб’єктами господарювання.
4.1.7. Вироблення перспективних моделей подальшого розвитку соціального діалогу в країні з урахуванням світового досвіду та процесів інтеграції України до Європейського союзу.
4.1.8. Надання районним та міським координаційним радам профспілок права ведення соціального діалогу для укладення регіональних угод відповідного рівня та узгодження їх з профоб’єднанням.
2. Законотворча функція
4.2.1. Боротьба за надання ФПУ права законодавчої ініціативи.
4.2.2. Внесення змін до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з урахування позицій профспілок.
4.2.3. Розроблення та ухвалення Соціального кодексу України як комплексу правових засад розбудови соціальної держави.
4.2.4. Внесення змін до законодавства, що регулює порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) з метою підвищення їх результативності (скорочення процедури та обов’язковість виконання прийнятих рішень).
4.2.5. Запровадження на законодавчому рівні соціального аудиту законопроектів, державних програм, рішень державних органів та органів місцевого самоврядування.
4.2.6. Повернення права профспілкам вносити приписи у разі порушення питань оплати і охорони праці та зупиняти ведення робіт.
4.2.7. Розширення обмеження запозиченої праці як на законодавчому рівні, так і на договірному.
4.2.8. Внесення до Трудового кодексу окремого розділу щодо діяльності профспілок.
3. Захисна функція
4.3.1. Розроблення і запровадження державних соціально-економічних стандартів рівня і якості життя відповідно до вимог міжнародних норм, механізмів контролю суспільства за їх дотриманням.
4.3.2. Підвищення мінімальних соціальних стандартів.
4.3.3. Законодавче визначення та закріплення статусу Генеральної, галузевих, територіальних угод та колективних договорів, їх безстрокове укладення та поширення дії на усі підприємства, незалежно від форм власності та галузевої приналежності.
4.3.4. Запровадження в межах повноважень механізмів підвищення відповідальності профспілкових організацій на всіх рівнях за ефективність впливу на управління соціальними та трудовими відносинами в інтересах трудящих.
4.3.5. Здійснення громадського контролю за економікою, у т.ч. за тіньовими зарплатами та їх заборгованістю.
4.3.6. Відродження правової та технічної інспекції праці на підприємствах.
4.3.7. Надання права профспілковим органам звертатися до судів від імені членів профспілок без довіреності.
4.3.8. Запровадження інституту громадської адвокатури з метою представлення інтересів членів профспілок у судах та інших органах під час вирішення трудових спорів.
4.3.9. Створення в Україні трудових судів у системі судової влади.
4.3.10. Запровадження попередньої експертизи колективного договору вищим за рівнем виборним профспілковим органом.
4.3.11. Поширення колективного договору лише на членів профспілок.
4. Координуюча функція ФПУ
4.4.1. Запровадження системи солідарних дій профспілок у боротьбі за свої трудові та соціально-економічні права.
4.4.2. Активна участь профспілок у розбудові громадянського суспільства.
4.4.3. Визначення та відстоювання узгодженої позиції членських організацій щодо соціально-економічної ситуації й суспільно-політичних подій.
4.4.4. Прогнозування соціальних наслідків намірів, рішень і дій органів державної влади й органів місцевого самоврядування, організацій роботодавців та їх об’єднань, відповідно до цього визначення стратегії й тактики своїх дій.
4.4.5. Участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також розмірів основних державних соціальних гарантій, політиці ціноутворення, розробці соціальних програм.
4.4.6. Співпраця з профспілками та їх об’єднаннями, які не є членськими організаціями ФПУ, з громадськими організаціями, укладення з ними договорів, угод, меморандумів тощо.
V. Потенціал профспілок
Ефективність діяльності Федерації профспілок України, її членських організацій залежить від наявності їх організаційного, кадрового, фінансового потенціалу. У контексті удосконалення діяльності профспілок організаційна, кадрова політика розглядаються як система дій, спрямованих на досягнення профспілками цілей шляхом визначення форм і методів організаційної та кадрової роботи. На забезпечення результативності профспілок значною мірою впливають фінанси. Недосконалий діючий розподіл членських внесків послаблюють як ФПУ, так і членські організації. Профспілкові організації, де акумулюються членські внески, передають значну частину своїх повноважень із розв’язання конкретних проблем до вищих органів профспілок та ФПУ, але не підкріплюють їх фінансово. Крім того, в умовах недостатнього фінансування вкрай необхідно раціонально використовувати фінансові ресурси, ефективно управляти майновим комплексом, удосконалювати інформаційну діяльність.
Дії профспілок усіх ланок повинні спрямовуватися на використання можливостей Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо закріплення права профспілок на незалежну фінансову діяльність, обов’язкове відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірі не нижчому від передбаченого чинним законодавством, зменшення навантаження на профспілкові бюджети, фінансування окремих заходів за рахунок коштів роботодавців на основі передбачення відповідними колективними договорами та угодами.
Найголовнішими є організаційний, кадровий, фінансовий, майновий та інформаційний потенціали. З метою належного забезпечення зазначених складових потенціалу профспілок необхідно:
1. Організаційний потенціал
5.1.1. Удосконалення форм та методів профспілкової роботи.
5.1.2. Проведення Днів ФПУ та виборних органів всеукраїнських профспілок в регіонах.
5.1.3. Здійснення заходів всеукраїнськими профспілками, спрямованими на збільшення чисельності членів профспілок, шляхом використання мотиваційних можливостей, введення додаткових пільг, гарантій членам профспілок тощо.
5.1.4. Створення первинних профспілкових організацій на підприємствах різних форм власності, у т.ч. на підприємствах малого і середнього бізнесу, в транснаціональних корпораціях, переведення їх офісного забезпечення до вищих за рівнем профспілкових органів.
5.1.5. Передбачення обов’язкового представництва у виборних органах молоді, жінок, пропорційно їх кількості, керівників профспілкових структур усіх рівнів.
5.1.6. Розроблення системи соціального захисту профспілкових працівників з метою підняття престижу роботи в профспілках.
5.1.7. Запровадження обов’язковості підвищення кваліфікації профспілкових працівників та активістів, забезпечення фінансування профспілкового навчання профспілковими організаціями усіх рівнів в обсязі 5 відсотків профбюджетів.
5.1.8. Створення при ФПУ цільового Фонду профспілкового навчання.
5.1.9. Проведення консультацій для членів профспілок із залученням відповідних спеціалістів.
5.1.10. Запровадження інституту радників (консультантів, помічників) із складу колишніх керівників профспілкових органів з метою використання їхнього досвіду роботи.
5.1.11. Забезпечення підвищення виконавської дисципліни та відповідальності за виконання рішень виборних органів ФПУ та членських організацій.
5.1.12. Відновлення регулярності проведення профспілкових зборів та конференцій у первинних організаціях.
5.1.13. Створення при виборних органах профспілок усіх рівнів комісій та рад з найактуальніших завдань.
5.1.14. Вивчення та поширення позитивного досвіду роботи членських організацій з основних напрямів діяльності профспілок.
5.1.15. Запровадження практики регулярних зустрічей керівників виборних органів вищого рівня у первинних профспілкових організаціях.
5.1.16. Визначення базових профспілкових організацій за напрямами діяльності з метою запровадження кращого досвіду.
5.1.17. Посилення рівня підготовки профспілкових працівників та активістів завдяки залученню до викладацької діяльності кваліфікованих фахівців, науковців і викладачів навчальних закладів, представників центральних органів державного управління та місцевого самоврядування.
5.1.18. Включення до програм вищих навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл лекцій, дискусій, тренінгів щодо діяльності профспілок.
2. Кадровий потенціал
5.2.1. Створення сучасної системи формування та розвитку кадрового потенціалу, що передбачає організацію та підвищення кваліфікації профспілкових лідерів усіх рівнів та розвиток системи цільової підготовки в профспілкових навчальних закладах.
5.2.2. Запровадження системи навчання керівників членських організацій ФПУ.
5.2.3. Створення резервів на посади керівників профспілкових організацій усіх рівнів.
5.2.4. Запровадження оплати праці голів первинних профспілкових організацій за рахунок коштів підприємства згідно з колективним договором.
5.2.5. Розроблення та запровадження кваліфікаційних вимог до керівників профорганів.
5.2.6. Запровадження системи підготовки переговірників з укладення колективних договорів і угод на національному, галузевому, регіональному та локальному рівнях.
5.2.7. Передбачення у статутах ФПУ та членських організацій норм щодо посилення персональної відповідальності керівників усіх рівнів за невиконання статутів.
5.2.8. Можливість уведення обмежень перебування на посадах керівників ФПУ, профоб’єднань, всеукраїнських профспілок та їх територіальних організацій відповідно до статутів.
5.2.9. Обрання до складу виборних профспілкових органів представників з резерву з урахуванням молодіжної та гендерної складової.
5.2.10. Формування можливостей для реалізації профспілковим працівником своїх потреб у кар’єрному зростанні та необхідному соціальному забезпеченні.
5.2.11. Розробка пропозицій щодо посилення захисту профспілкових працівників від роботодавців.
5.2.12. Запровадження періодичної атестації невиборних профспілкових працівників (працівників апаратів ФПУ та членських організацій).
5.2.13. Організація роботи звільнених спеціалістів з охорони праці за рахунок консолідованих коштів.
5.2.14. Забезпечення діяльності Інституту профспілкового руху та створення на його основі учбово-методичної бази для безперервного профспілкового навчання.
5.2.15. Перетворення навчально-методичних центрів профспілок на регіональні навчальні заклади ФПУ з охопленням усіх регіонів країни.
5.2.16. Наближення профспілкового навчання до члена профспілки, розширення мережі шкіл профспілкового активу.
3. Фінансовий потенціал
5.3.1. Фінансове зміцнення профспілок.
5.3.2. Запровадження системи сплати та розподілу профспілкових внесків на всіх рівнях відповідно до основних захисних функцій членів профспілок.
5.3.3. Створення фондів солідарних дій.
5.3.4. За рішенням виборних органів ФПУ створення системи акумулювання фінансових ресурсів профспілок з метою ефективнішого їх використання.
5.3.5. Підвищення ролі контрольно-ревізійних комісій ФПУ, її членських організацій.
5.3.6. Запровадження єдиних принципів в оплаті праці профспілкових працівників на галузевому рівні.
5.3.7. Передбачення в бюджетах профспілкових організацій усіх рівнів коштів на роботу з молоддю.
5.3.8. Запровадження додаткових пільг для членів профспілок відповідно до колективних договорів і угод.
4. Майновий потенціал
5.4.1. Підвищення ефективності управління майном.
5.4.2. Запровадження системи пільг для членів профспілок за рахунок коштів від використання майна.
5.4.3. Вивчити питання щодо розміру пільг членам профспілок від профспілкового майна (пільги при оздоровленні, навчанні для членів профспілок, розміщенні у профспілкових готелях тощо).
5.4.4. Запровадження системи спрямування дивідендів від діяльності господарюючих суб’єктів ФПУ на заходи щодо діяльності профспілок.
5. Інформаційний потенціал
5.5.1. Здійснення заходів щодо зміцнення авторитету та іміджу профспілок шляхом інтенсивної, системної інформаційної роботи.
5.5.2. Здійснення «інформаційного прориву» (власний телеканал, тематичні передачі, соціальні мережі, радіо, студія для відео-селекторних нарад, реклама тощо).
5.5.3. Вдосконалення механізму оперативного інформування членів профспілок та широкий профспілковий актив про поточну діяльність вищих виборних органів, використовуючи сучасні інформації технології, газети та журнали, видання ФПУ.
5.5.4. Надання профспілкам квот на державних телеканалах та пільг для видання друкованих періодичних видань відповідно до угод.
5.5.5. Створення аудіо-, відеоматеріалів, що пропагують діяльність профспілок, забезпечення ними профспілкових організацій.
5.5.6. Постійне висвітлення у ЗМІ роботи первинних ланок профспілок.
5.5.7. Створення власного сайту в кожній членській організації ФПУ.
5.5.8. Виготовлення сучасної рекламної продукції, відкриття профспілкових кабінетів та куточків у кожній організації.
VІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
Реалізація Стратегії забезпечить посилення ролі профспілок у громадянському суспільстві, сприятиме розвитку соціального діалогу, підвищить захисні функції профспілок та рівень життя людини праці. Головним наслідком має стати формування у найманих працівників свідомого профспілкового членства, підвищення авторитету та іміджу профспілок.
