В українській «Платформі громадянського суспільства», створеній згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом, повинні бути потужно представлені організації профспілок і роботодавців. Про це говорили учасники "круглого столу", що відбувся 21 листопада в редакції газети «Профспілкові вісті».
В заході взяли участь Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, керівники структурних підрозділів Федерації, експерти - секретар Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Центра перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики і НАН України, виконавчий директор Бюро соціальних і політичних розробок Ігор Камінник, директор Центру громадської експертизи Любомир Чорний, журналісти. Модератором заходу виступив керівник Інформаційного-аналітичного центру ФПУ Юрій Робота.
«Для створення в Україні соціально справедливої, демократичної, правової держави, безумовно, необхідно підвищувати ефективність соціального діалогу, - сказав Голова ФПУ Григорій Осовий. - Профспілки у визначенні соціального діалогу дотримуються формули, яка вироблена Міжнародною організацією праці. Виходячи з цієї формули, там є три учасника соціального діалогу – профспілки, роботодавці і Уряд. Всі інші, хто бере участь у процесі, за цією кваліфікацією, є учасниками громадського діалогу. Ми вважаємо, що вони або включаються у соціальний діалог по формулі 3 плюс, або це громадський діалог, коли будь-які громадські організації створюють пул неформальних структур чи рухів і ведуть діалог з будь-якої конкретної теми. Профспілки, безумовно, можуть бути учасниками такого громадського діалогу, тому що вони діють у сфері праці – починаючи від навчання та професійної підготовки до пенсійного забезпечення працівника. Так виписані всі національні законодавства, так вимагають норми МОП, Тому, коли ми говоримо про реформування соціального діалогу, ми маємо пояснити, чого цим намагаємося досягти – розширити сферу його учасників чи «докапіталізувати» учасників інструментами роботи, щоб був не тільки процес, але й результат».
Григорій Осовий зазначив, що зараз учасники соціального діалогу мають вже класичний майданчик для вирішення спільних питань – Національну тристоронню соціально-економічну раду. У сфері зайнятості маємо Український координаційний комітет з питань зайнятості, що також працює на тристоронній основі. На такій же основі працюють фонди соцстрахування, які забезпечують соціальний захист. Це все – приклади соціального діалогу за участю трьох його сторін. Де у сучасних умовах може бути громадський діалог? Попередній Уряд створював таку програму, як «Партнерство: відкритий Уряд». Там теж створювався пул громадських організацій, які комунікують з Урядом. Зараз з’являється ще один інститут – «Громадська платформа в рамках реалізації Угоди Україна - ЄС».
«Цільове її призначення – патронат з боку громадськості реалізації цієї Угоди, - підкреслив профспілковий лідер. - Ми знаємо, що на 85% ця Угода про зону вільної торгівлі. На жаль, про соціальні питання та соціальний діалог там дуже мало. Так, як і в коаліційній угоді, де людину праці взагалі не бачать. Зокрема, коаліціантів зовсім не цікавить така сфера, як зайнятість населення. Це при тому, що у нас 11,6 мільйонів працівників сплачують внесок на соціальне страхування при наявності 13,5 мільйонів пенсіонерів. Це свідчить про те, що політики вирішують зовсім не ті проблеми, які турбують суспільство. А громадянське суспільство не впливає на їх діяльність і рішення».
Всі ці проблеми треба вирішувати, наголосив Григорій Осовий. Кому? «У профспілок є технологія цієї роботи, механізми її реалізації, - зазначив він. – Ми ефективно використаємо такий інструмент як переговорний процес. Укладаються Генеральна, галузеві і регіональні угоди, де влада і роботодавці беруть на себе відповідні забов’язання. І, якщо сторони домовилися, вони використають механізм реалізації своїх домовленостей. Це прописано в національному законодавстві, у тому числі, законі про соціальний діалог. Профспілки також є членами колегій міністерств та відомств, регіональних органів влади. Повноважний представник профспілок регулярно бере участь у засіданнях вищого органу виконавчої влади – Кабінету міністрів. Всі проекти законів, а також рішень та розпоряджень Уряду обов’язково надсилаються для узгодження сторонам роботодавців і профспілок. Є ще один дійовий механізм впливу профспілок щодо питання соціально-економічного захисту прав працівників – страйки. Але це крайня міра впливу. Ми – прибічники вирішувати все спірні питання шляхом діалогу, переговорів».
Григорій Осовий підкреслив: підписання Угоди про асоціацію Україна – ЄС дає імпульс для того, щоб для вирішення актуальних проблем сучасного українського суспільства з’єднати зусилля профспілок та інших громадських організацій, враховуючи при цьому, що профспілки представляють більш третини населення країни і мають перевірені часом та діями механізми впливу та вирішення соціально значимих питань. «Тому ми не можемо погодитися на те, щоб нас, як і інші громадські організації, представляли не наші представники, а експертні групи. Вони, безумовно, дуже важливі, але не можуть замінити нас. Треба зрозуміти, що люди вимагають відповідальності і підзвітності тих, кого вони делегували», - підкреслив він.
«Позиція профспілок у тому, що в епіцентрі всіх реформ має бути людина, а в коаліційній угоді знову в центрі – бізнес, - зазначив заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк. – Думаю, що настав час нам дуже жорстко заявити: реформа – це не руйнація, це розбудова. Тут ми маємо визначити, якою ціною і – головне - заради чого будуть проводитися реформи. На мою думку, профспілки мають здійснити 4 конкретні кроки. Ми маємо максимально публічно і чесно показати суспільству ті хвороби, які існують на сьогоднішній день, і чого буде варте, якщо їх не лікувати чи лікувати в антисоціальний спосіб. По-друге, маємо максимально широко інформувати суспільство про наші альтернативи. Для цього треба проводити регулярні та ефективні презентації наших доробків, перш за все, нашим партнерам і союзникам, а також широкому колу представників суспільства. Треба вбивати в голови політиків думку, що існує альтернатива їх «реформам». Ми маємо проводити брифінги, презентації цих альтернатив. Третя позиція – це, безперечно, консолідація. Профспілки мають певні механізми та інструменти, але нам треба розширювати коло союзників. Консолідація і солідаризація максимальної кількості суспільних інституцій для профспілок сьогодні є однією з ключових задач. Ми також маємо відновити конституційне право звертатися до суду при вирішенні соціальних, правових і трудових спорів, де відстоюємо права та інтереси людини праці. А коли і це не буде працювати, механізм страйків має стати дійовим методом профспілкової діяльності щодо соціального захисту працівників».
«На мій погляд, у нас обмаль часу для того, щоб сформувати спільне бачення тих проблем, що стоять перед державою і суспільством, виробити алгоритм спільних дій, - наголосив експерт Ігор Камінник. – Зокрема, можемо сформувати пакет пропозицій для донорів, які будуть фінансувати програми, у тому числі й соціальні, які передбачені Угодою Україна – ЄС. Вважаю, що профспілки взагалі можуть відігравати більш значну й активну роль у проведенні соціальних реформ. Кому, як не їм, знати ці проблеми і, завдяки своєму потенціалу і представництву в органах центральної і виконавчої владі, зробити саме те, що потрібно людям».
«Настав той час, коли треба переглянути соціальні закони, соціальні норми та стандарти, які вже застаріли, - сказав експерт Любомир Чорний. - Більш того, необхідно подумати, який же набір соціальних стандартів і нормативів має у нас існувати, і який має бути спосіб їх застосування. Без активної участі в цьому процесі громадських організацій, перш за все, профспілок зробити це буде важко, якщо не сказати, просто неможливо. Наприклад, коли обговорювалось питання змін до Конституції, ми звертались до Адміністрації Президента з тим, щоб в цьому процесі передбачити зміни соціальних стандартів в бік їх зростання, як основу для підготовки Держбюджету. Тут я бачу широке поле для ініціатив, пропозицій та дій для профспілок».
На завершення дискусії Григорій Осовий підкреслив: підписання Угоди про асоціацію Україна – ЄС дає імпульс для того, щоб для вирішення актуальних проблем сучасного українського суспільства з’єднати зусилля профспілок та інших громадських організацій, враховуючи при цьому, що профспілки представляють більш третини населення країни і мають перевірені часом та діями механізми впливу та вирішення соціально значимих питань. «Тому ми не можемо погодитися на те, щоб нас, як і інші громадські організації, представляли не наші представники, а експертні групи. Вони, безумовно, дуже важливі, але не можуть замінити нас. Треба зрозуміти, що люди вимагають відповідальності і підзвітності тих, кого вони делегували. Головне, що всі разом ми маємо впевнити політиків, владу, що без громадянського суспільства вони не мають права поводити реформи. У зв’язку з цим, ми вважаємо: профспілки мають стати локомотивом соціальних реформ», - підкреслив він.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
