26 лютого 2014 року в Національні комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відбулося засідання у формі відкритого слухання, на якому було розглянуто питання щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню».
У заході прийняли участь керівництво НКРЕКП, народні депутати України, керівництво Комітету ВРУ України з питань паливно-енергетичної комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, представники Мінсоцполітики та інших ЦОВВ, облгазів та теплогенеруючих компаній.
Постановою передбачено підвищення тарифів в два етапи: з 1 березня по 31 серпня 2015 року, і з 1 вересня ц.р. Загальне підвищення тарифів складає 18,6-88,1%.
Під час обговорення виступила Александрова О.М., заступник керівника Департаменту бюджетної політики та соціального захисту апарату ФПУ, член Робочої групи з розробки та удосконалення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню при постійнодіючому тристоронньому дорадчому органі при НКРЕКП. Вона, зокрема, зазначила, що СПО об’єднань профспілок визнає потребу приведення цін і тарифів до рівня, що забезпечує рентабельність підприємств, не може морозити ринкові ціни, оскільки наступить ступор виробництва, але тільки за умови «розмороження» основних державних соціальних стандартів і гарантій, випереджаючого підвищення мінімальної заробітної плати не менш ніж на рівень інфляції 2014-2015 років, відновлення на належному рівні купівельної спроможності заробітної плати, ліквідації перекосу темпів зростання заробітної плати й споживчих цін та ліквідації відставання реального життя від існуючих стандартів.
Вона наголосила, що профспілки як одна з трьох сторін соціального діалогу на національному рівні вважають неприйнятним підвищення цін і тарифів для громадян та продовження перекладання усього тягаря на плечі працюючого населення. Це неприпустимо, аморально і антисоціально, оскільки призведе до зростання рівня енергетичної бідності серед населення, погіршення якості життя громадян, звуження доступу населення до життєво необхідних послуг, порушення Конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень. А також звернула увагу присутніх на те, що нині фактично відбувається катастрофічне падіння рівня життя значної частини населення країни враховуючи наступне:
З початку нинішнього сторіччя купівельна спроможність мінімальної заробітної плати та зростання споживчих цін у 2014 році досягли найвищого рівня – 24,9%. А враховуючи скориговані Урядом показники макроекономічного прогнозу на 2015 рік, до кінця цього року купівельна спроможність населення впаде ще на 26,7%.
За січень 2014-2015 років тарифи на водопостачання підвищилися на 48,9%, електроенергію на 11,3%, природний газ на 62,8%, гарячу воду та опалення на 45,4%, каналізацію на 71,4%; утримання та ремонт житла на 30,3%, послуги охорони здоров’я на 33,6%, освіти на 7,2%, відпочинку і культури на 28,9%; транспорт на 42,7%, ціни на продукти харчування підвищилися на 10-70%, а деякі на 100%; фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання на 49,2%.
Фактично мінімальна заробітна плата сьогодні в 20-30 разів нижча ніж в передових країнах Європи, а також менша ніж в Білорусі, Болгарії, Чехії (менше 50 доларів США, через значні коливання курсу долару – ще на 15 січня 2015 року це було 77,2 доларів США).
За підсумками 2014 року купівельна спроможність населення щодо придбання «борщового набору» впала на 33%, а придбання кубів гарячої води на 42,5%.
Понад 10 тисяч населених пунктів залишаються без кваліфікованої медичної допомоги, що позначається на рівні смертності, стан транспортного сполучення у значній частині віддалених сіл не дозволяє забезпечити комфортне транспортування учнів шкіл до місць навчання, понад 90% населення не можуть скористатися життєво необхідними медичними послугами чи придбати ліки через їх дорожнечу і, відповідно, відсутність коштів.
Внаслідок подорожчання вдвічі з початку лютого 2015 року у м. Києві транспортних послуг, мешканці київських околиць та приміських зон вимушені витрачати половину мінімальної зарплати тільки на проїзд.
Також маємо кризові явища на ринку праці та стрімке зростання безробіття.
Через ситуацію на Сході країни маємо нове для України явище – прояви раптової бідності, зумовлене масовим переміщенням населення з Донецької та Луганської областей в інші регіони, більшість з яких втратила роботу житло, майно і певний соціальний статус.
Таке стрімке падіння реальних доходів населення невідворотно призводить до поглиблення злиденності та бідності, у т.ч. серед працюючих, та потребуватиме багатомільярдних видатків з бюджету на допомоги та субсидії вразливим верствам населення, зростання дотацій Пенсійному фонду тощо.
Вона зазначила, що ганебний розмір основного державного соціального стандарту в Україні – прожиткового мінімуму, від якого значною мірою залежать розміри соціальних виплат та допомоги найбільш уразливим верствам населення, зводить нанівець механізми державного захисту населенню, для багатьох з яких вони є основним джерелом існування.
Як наслідок, в умовах, коли мінімальна заробітна плата менше 50 доларів в місяць, що значно нижче визначеного ООН рівня злиденності (5 доларів на день), механізми соціального захисту малозабезпечених верств населення перестали виконувати свою належну ефективну функцію в умовах обвального зростання цін і тарифів, що призвело до зниження рівня життя громадян, підвищення масштабів і глибини бідності серед населення.
Вона підкреслила, що основний державний соціальний стандарт - прожитковий мінімум потребує термінового приведення у відповідність до основоположних конвенцій МОП з питань соціального захисту та європейських стандартів. І наголосила, що внаслідок підвищення тарифів на електроенергію, на першому етапі, купівельна спроможність населення щодо придбання кВт електроенергії зменшується на 30% (якщо у грудні 2014 року при середньомісячній зарплаті 4012 грн. (по Україні) працівник міг придбати 9566 кВт електроенергії (при тарифах на електроенергію 41,94 коп за обсяг спожитий понад 150 кВт до 800 кВт), то при цій же зарплаті при запропонованому на першому етапі збільшенні тарифів - 0,63 і зменшенні диференційованого обсягу, працівник зможе придбати лише 6388 кВт, що менше на 3198 кВт, а при подальшому підвищенні тарифів, зможе придбати ще менше кВт електроенергії).
Александрова О.М. звернула увагу присутніх, що підвищення енергетичної безпеки держави в умовах нерівноправних стосунків споживачів з постачальниками тепла, газу, води, електроенергії має забезпечуватися не за рахунок підвищення цін (тарифів) для зубожілих споживачів, а шляхом забезпечення відкритості, прозорості державної політики встановлення цін і тарифів на соціально важливі товари та послуги, їх економічної обґрунтованості, запровадження дієвого контролю із залученням громадськості до процесу надання цих послуг населенню монополістами, усунення зловживань у сфері паливно-енергетичного комплексу, належного ефективного упереджуючого захисту вразливих прошарків населення.
На засіданні також виступив Курілкін С.І., зав. юрвідділом ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, член Робочої групи розробки та удосконалення тарифів на електроенергію при постійнодіючому тристоронньому дорадчому органі при НКРЕКП. Він підкреслив, що Комісією не було надано профспілкам аргументованих пояснень та розрахунків підвищення тарифів, що профспілки та громадськість не були залучені до розрахунків і тому розміри підвищення тарифів викликають сумніви щодо їх прозорості та обґрунтованості.
Крім того він наголосив щодо недопустимості зменшення диференційованих обсягів споживання електроенергії, оскільки, середньостатистична сім’я споживає за місяць майже 200 кВт електроенергії, а не 100 кВт як визначає Комісія.
Довідково:
При обговоренні проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» 23 лютого на засіданні Робочої групи з розробки та удосконалення тарифів на електроенергію при постійнодіючому тристоронньому дорадчому органі при НКРЕКП, представники СПО об’єднань профспілок виступили категорично проти підвищення тарифів та зазначили, що Комісією не надано належних аргументованих розрахунків і пояснень щодо підвищення тарифів на електроенергію.
Позиція СПО об’єднань профспілок була офіційно надіслана НКРЕКП 24 лютого ц.р.
ІАЦ
