Мабуть ніхто не стане заперечувати, що утворення об’єднаних територіальних громад – явище нове, до кінця ще не усвідомлене більшістю населення, але якщо така владна установка надана – її потрібно виконувати.
Із вісімнадцяти утворених об’єднаних громад мені довелося побувати у шістнадцяти. Це були зустрічі з керівниками громад та працівниками культури, які ввійшли в мережу обслуговування даних об’єднаних територій. Сфера впливу клубних, бібліотечних працівників не звузилась, а навпаки розширилась, тому, що тепер виникла потреба охопити культурними послугами все населення об’єднаної громади. А це, в свою чергу, додає відповідальності і необхідності формування нових відносин в складних економічних умовах.
Утворення громади, як окремої адміністративно-територіальної одиниці, завдання яке потребує комплексного вирішення. Тут мають об’єднатись зусилля всіх інституцій, які є на даній території: освіти, культури, медицини, громадських об’єднань влади тощо. І роль профспілок тут особлива, а саме – налагодження дієвого соціального діалогу з обраними керівниками громад в інтересах людини праці.
Отже, перший і головний урок – соціальний діалог. Саме досягнення успіху в соціальному партнерстві забезпечить позитивний розвиток взаємовідносин між владою і суспільством. Приємно усвідомити, що ми, профспілковці Рівненщини, обрали саме цей, єдиний і вірний, на наш погляд, шлях – спілкування з органами влади на місцях. Це дає нам можливість уникнути небезпечних і гострих кутів, яких на шляху децентралізації не бракує. Відкритий і щирий діалог сприяє позитивному вирішенню питань оплати праці, збереження робочих місць, поліпшення матеріального стану працівників і інше. До цієї роботи залучається широкий актив – від голови Федерації профспілок області, його заступників до голів галузевих профоб’єднань.
Чи всюди нам вдається досягти необхідного успіху? На жаль, ні. Але, принаймні, двері завжди залишаються відкритими для подальших дій в інтересах людини праці.
Зміна адміністративних територій призвела до зміни структури профспілкових добровільних формувань. Особливо це відчутно в культурі де, практично, доводиться будувати з нуля нову профспілкову структуру. Полегшує цю справу – дотримання галузевого принципу між учасниками і сторонами цього процесу. І це другий урок.
На президії Федерації профспілок області ми домовилися про дотримання цього важливого принципу сприяння один одному в розбудові галузевої структури. Це значно полегшує атмосферу спілкування на місцях, допомагає уникненню конфліктних ситуацій і, навпаки, створює доброзичливу обстановку у взаємовідносинах між галузевими об’єднаннями. Дуже важливо довести цю інформацію, я маю на увазі галузевий принцип розбудови профспілкових організацій, до голів об’єднаних територіальних громад. І не менш важливо інформувати про це самих профспілковців. Ми пам’ятаємо про те, як по Україні прокотилась хвиля створення змішаних профспілкових організацій, що суперечить Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Створення відповідних організацій нанесло б невиправну шкоду профспілковому руху, знівелювало би їх сферу діяльності до каси взаємодопомоги і тільки.
Звідси випливає третій і важливий урок – доведення до членів профспілки ролі і значення профспілок в умовах децентралізації влади.
Аналізуючи зустрічі з профспілковцями культури в об’єднаних територіальних громадах зробив висновок, що далеко не всі розуміють роль профспілки в нових умовах. Далеко не всі знають, чим саме опікується профспілка і які її досягнення останнім часом.
В окремих людей спотворена уява про роль і місце профспілок у сучасному світі. Продовжує побутувати думка, що профспілка займається лише наданням матеріальної допомоги, цукерок і ще щось на зразок цього. Соціальний і економічний захист працюючої людини, забезпечення її прав і свобод, піднесення її добробуту – ось те важливе надзавдання, на досягнення якого і зорієнтовані профспілки. Від соціального діалогу до акцій протесту вдаються нині профспілки аби досягти поставленої мети.
Розуміючи колосальну відповідальність перед суспільством лідери наших організацій проявляють наполегливість і рішучість у своїх діях, позбавляються старих стереотипів, ще з часів радянщини, проявляють ініціативу і послідовність у відстоюванні інтересів людей.
Тому, запам’ятаймо ще один четвертий урок – роль лідера. На пошуках такої людини ми зосереджуємо особливу увагу. Потрібні зважені, сміливі і авторитетні особи, які зможуть запропонувати і відстояти перед головою об’єднаної громади, виконкомами відповідних рад свою точку зору, інтереси і побажання трудового колективу. Мені сподобалось, що працівники культури обрали до профспілкового активу в громадах саме таких людей. Серед них є не тільки шановані громадою люди, але й депутати місцевих рад, члени виконкому і інші. Це люди, на яких орієнтуються місцеві жителі, молоді і сучасні активісти.
Не помилюсь, якщо скажу, що в розбудові профспілкової структури в кожній конкретній громаді важливу роль відіграє солідарність дій всіх членських організацій Федерації профспілок. Це п’ятий урок, який заслуговує на увагу. Не перешкоджати, а сприяти один одному – золоте правило нинішніх перетворень. Мені приємно подати руку кожному голові обласної чи районної організації профспілки освіти, медицини, держустанов, соціальної сфери, культури, голові Федерації профспілок тому, що ми єдині, ми солідарні і це головна запорука успіху.
Петро Давидюк,
Голова Рівненської обласної організації
профспілки працівників культури
