У Полтавській облпрофраді, оновленій нещодавньою ХХVII конференцією, відбулося перше засідання президії. Вела його новообрана голова ради Ірина Богуш.
Крім планових питань, зокрема, схвалення заходів з виконання критичних зауважень і пропозицій учасників звітів і виборів у профспілках області, до порядку денного засідання життя внесло вимогу знайти відповідь на очевидний і непростий виклик – якщо бути, то якими? І з відповіддю міжспілковому об'єднанню бажано не зашпортатися – не дзвоник дзеленчить, дзвін калатає: у необхідності існування облпрофради висловила сумнів одна з найчисельніших членських організацій. Делегати конференції 11 березня почули й погрозу – «виходимо».
Відтак дискусія на засіданні президії зачепила і осіб, і проблеми, і перспективи. Колег-«новаторів» звинувачували у меркантилізмі. Адже світові успішні тред-юніони давним-давно перехворіли на «синдром каси взаємодопомоги», а Полтавщина оце лише зараз підступилася до засадничого – чи не краще було б 200 тисяч гривень річного внеску на статутну діяльність облпрофради роздати спілчанам галузі, які потерпають від ковіду?
Гостра розмова не могла бути безсторонньою, вона заторкнула цілу низку прогресуючих хвороб – від мотивації профчленства, яка сьогодні суттєво послаблена ще й реформою самоврядування, протистояння з владою, коли виникла загроза для профспілок загинути в обіймах соціального партнера, до втрати власного приміщення через апетити рейдерів-правоохоронців і недолугість законодавства. Чимало надій очільники профспілок області покладають на наступний з'їзд Федерації профспілок України, який має розставити крапки над багатьма «і».
Тривалим і напруженим виявилося обговорення президією поля діяльності уведеного до виконавчої ради заступника голови на громадських засадах. Знову руба постало специфічне для Полтавщини питання – профспілкам політизуватися чи таки залишатися у стандартних параметрах позапартійної структури? Адже й по сьогодні все ще невідомо, наскільки позитивним був досвід Всеукраїнської партії трудящих. Тож і наразі надто амбітні плани політичного лідера докорінно змінити ситуацію в профспілках області у декого з членів президії викликали логічне занепокоєння.
Все ж президія вийшла на конструктив – гуртуватися, шукати шляхи реального діалогу з соціальними партнерами, відстоювати свої пріоритети.
Полтавська облпрофрада
