Напередодні проведення у Києві 7 жовтня 2021 року Всеукраїнської акції протесту профспілок проти просування владою законодавчих ініціатив, що погіршують права працівників та профспілок, голова Київської обласної ради профспілок Василь Хвостіков поділився думками щодо мети та очікуваних результатів цих солідарних дій.
- Насамперед, зазначу, що рішення про підтримку профспілкових вимог та участі профспілок Київщини у Всеукраїнській попереджувальній акції протесту у Всесвітній день дій за гідну працю - 7 жовтня було ухвалено керівниками членських організацій Київської обласної ради професійних спілок.
На сьогодні, на мій погляд, альтернативи виходу на вулицю немає, бо влада чітко заявила про свої наміри – лібералізувати трудове законодавство, прийнявши у першому читанні законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (реєстр. № 5388) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ефективності використання коштів соціального страхування» (реєстр. № 2743) .
Можна констатувати, що влада на сьогодні почала війну з профспілками. Втручання в діяльність профорганізацій, обшуки, накладання за рішенням судів арешту на профспілкове майно, - тривожні дзвіночки для суспільства. Але я особисто не вірю, що у нас буде зразковий соціальний діалог, тому що різна мета у роботодавця і у працівників. Ми хочемо, щоб за нашу роботу нам заплатили по максимуму, а бізнес прагне отримати більший прибуток.
Щодо прийдешньої акції, ми маємо визначитись, а що ж саме ми ставимо за мету при її проведенні? Який ми хочемо досягнути результат?
Чи ми підготувались до проведення акції? ФПУ високо і професійно відмониторила та проаналізувала згадані законопроекти, нами було відпрацьовано усі внутрішні та зовнішні комунікації, визначена стратегія дій на цей захід, але, на жаль, чи знає про це суспільство? Не зважаючи на те, що проведено прес-конференцію і ефір Голови ФПУ на телеканалі «Рада», насправді, нам буде дуже важко довести свою правоту.
Друге питання – а що ми втрачаємо з ухваленням цих законопроектів? Насамперед, - захист для найманих працівників. Тепер, якщо буде проголосований депутатами цей блок питань, людина не зможе апелювати до профспілок, наприклад, у випадку, коли вона буде звільнена за ініціативи роботодавця. Окрім цього, значно погіршуються умови для діяльності первинок. Дійсно, дерегуляція трудових відносин грає на руку роботодавцеві, але, коли почалась оця компанія щодо лібералізації трудових відносин, було чимало критики у бік профспілок. Дехто звинувачував профспілки у тому, що вони інколи займають иждивенчеську позицію. Зокрема, М.Саакашвілі заявив, що профспілки – це паразити. Але хіба це так? Звісно, ні. Тому під час акції 7 жовтня профспілки Київщини разом з молодіжною радою КОРПС плануємо влаштувати флеш-моб та звернутись до представників влади і зазначити, що профспілки – аж ніяк не паразити, а навпаки, вони борються з подібними явищами в трудових колективах, якщо десь виникає щось подібне.
Також потрібно спробувати віднайти у цих законопроектах щось прогресивне, наприклад, надомна робота, так звана удальонка, хіба це непогано? Але, дійсно, усі такі новації мають бути запроваджені з урахуванням інтересів працівника. Тому я переконаний, що прогресивні законодавчі норми, мають бути спрямовані в тому числі і на ліквідацію негативних явищ у профспілках.
Люди не повинні втратити захист, але у наш час, коли відбуваються реформи у суспільстві, можливо, потрібні також інші форми роботи профспілок, а також зміцнення кадрового потенціалу організацій. Це невідворотно, але при цьому профспілки не мають стати радикальними у свій діяльності. Можу привести приклад Грузії – там робиться ставка на усвідомлене членство і до профспілок вступають люди не тільки більш активні, але і більш радикально налаштовані до влади.
Я проти радикалізму, ми намагаємось з владою домовитись та закликати, щоб почули наші аргументи. Ні влада,ні профспілки не мають переступати червоні лінії, хоча б законодавчо. Профспілки мають тиснути на владу, але з використанням своєї аргументованої позиції. Тому на усіх майданчиках ми маємо доводити, що профспілки – це єдина громадська організація, що обстоює права працівників.
Акція, що наближається, – це яскравий показник, а чи здатні ми протистояти тим викликам, що виникають. Не знаю поки, чи переросте вона у акцію більш потужну, загальнонаціонального масштабу, але, мені так здається, що цього разу нас не почують. І тому ми маємо готуватись до подальшої боротьби.
Київська обласна рада профспілок
