У Федерації профспілок Кіровоградської області та за її участі у форматі "круглого столу" відбулося обговорення законопроєкту «Про колективні трудові спори».
Відкрив захід голова ФПО Максим Баланенко, який зупинився на окремих аспектах. Так, в ході переговорів, коли надходили пропозиції від сторін соціального діалогу до законопроєкту, профспілкова сторона наполягала на розподілі колективних трудових спорів на спори за інтересами та правами і з визначенням особливостей процесів їх вирішення. «Наступне: максимальне спрощення вирішення спорів та скорочення можливих термінів і процедур оголошення легітимного страйку. Ні для кого не секрет, що сьогодні, аби оголосити повністю законну процедуру страйк на якомусь підприємстві, потрібно, як кажуть, пройти сім кіл пекла. Є багато таких нюансів, які потім у суді можна використати не на користь страйкуючої сторони, тому профспілки наполягали саме на спрощеній процедурі».
Пропонувалося також введення обов’язковості виконання рішень трудових арбітражів у спорах про права, запровадження можливості сторонами колективного трудового спору альтернативного його вирішення, спільно визначеного в ході переговорів, (тобто сторони самі домовляються про шляхи вирішення тих чи інших спорів). Дуже важливе питання: ліквідація заборон та обмежень права на страйк у різних сферах. (Зараз 22 галузевих закони забороняють або обмежують право на страйк). Цю дискримінацію, на думку Максима Баланенко, потрібно усувати. Наступне: підвищення рівня захисту прав страйкарів, закріплення пріоритетної ролі профспілок у процесах трудових конфліктів та страйків на підприємствах, де існує профспілкове членство. (Аби не було такого, що роботодавець почне створювати раду трудового колективу при існуванні профорганізації). Іще такий аспект - запровадження інституту попереджувального страйку, тому що конфлікт потрібно вирішувати на стадії його зародження. Частково профспілкові пропозиції були враховані.
Начальник відділення НСПП в області Оксана Крайносвіт провела презентацію проєкту Закону та зазначила, що нині діюче законодавство вимагає оновлення та актуалізації. Вона озвучила основні проблеми існуючої системи вирішення колективних трудових спорів, зокрема необхідність законодавчого закріплення та реалізації прав сторін соціального діалогу на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, відсутність законодавчого закріплення поділу на «спори про права» та «спори про інтереси», відсутність належного правового регулювання форми судового вирішення колективних трудових спорів та ін.
Оксана Крайносвіт назвала переваги проєкту Закону «Про колективні трудові спори» для роботодавців:
- посилення ролі колективних угод (договорів). Можливість правового регулювання колективних трудових спорів в колективних угодах (договорах);
- розвиток соціального діалогу шляхом збільшення ролі переговорів, як обов’язкового етапу вирішення колективних трудових спорів - cпрощення процедури вирішення колективних трудових спорів, її добровільний порядок для сторін, можливість вирішення спору у позасудовому порядку;
- можливість для сторін обирати процедуру вирішення колективних трудових спорів, залучати осіб, яким сторони довіряють;
- управління соціальними конфліктами шляхом розвитку інституту трудової медіації;
- запровадження правового регулювання локауту як права на колективні дії роботодавця (передбачене ч. 4 ст. 6 Європейської соціальної хартії (переглянутої);
- запровадження особливого порядку проведення страйку на окремих підприємствах, де необхідно забезпечити мінімальний обсяг робіт для підтримки їх життєдіяльності.
Названо переваги проєкту для працівників:
- підвищення значимості профспілок як сторони колективного трудового спору, що може представляти інтереси працівників;
- можливість для сторін обирати процедуру вирішення колективного трудового спору, залучати осіб, яким довіряють;
- спрощений порядок реєстрації колективного трудового спору;
- підвищення значення колективних угод (договорів) у зв’язку із закріпленням порядку вирішення колективних трудових спорів у колективних угодах (договорах);
- обов’язковість рішення трудового арбітражу, встановлення добровільного та примусового порядків його виконання;
- чітка регламентація юридичної відповідальності за порушення порядку вирішення колективного трудового спору;
- правове регулювання права на страйк (чітка та зрозуміла процедура оголошення страйку, його проведення; вичерпний перелік працівників на яких поширюється обмеження та заборони проведення страйку тощо);
- забезпечення дотримання національних інтересів в галузях, зупинення роботи яких загрожує життю, здоров’ю, довкіллю і т.п. шляхом запровадження механізму гарантованого мінімального обсягу робіт та послуг.
Є також переваги проєкту Закону для держави :
- застосування альтернативних способів вирішення колективних трудових спорів через їх класифікацію на «спори про права» та «спори про інтереси»;
- чітка регламентація юридичної відповідальності за порушення порядку вирішення колективних трудових спорів;
- віднесення примирних процедур та трудового арбітражу до позасудових способів вирішення спорів;
- правове регулювання права працівників і роботодавців на колективні дії, включаючи право на страйк.
Заступник голови ФПО Оксана Терлецька підкреслила, що профспілкова сторона, коли працювала робоча група, наполягала на зменшенні кількості обов’язкових етапів вирішення колективних трудових спорів. У проєкті передбачено право сторонам визначати послідовність розгляду спорів про права. Профспілкова сторона вважає своїм досягненням запровадження повідомної реєстрації колективного трудового спору, застосування трудової медіації у спорах про інтереси, закріплення механізму для примусового виконання рішень трудового арбітражу шляхом видачі виконавчого листа.
Найбільш дискусійними питаннями були і залишаються – це питання строків. Профспілки наполягають на їх зменшенні. Особливу увагу при опрацюванні проекту профспілки приділяли збереженню гарантій для працівників, які беруть участь у страйку, і для осіб, які не беруть участі. Що категорично не підтримується профспілковою стороною, це внесення змін до Закону «Про судовий збір», якими доповнюється, що потрібно буде сплачувати за розгляд колективного трудового спору судовий збір. Йдеться про досудове врегулювання спору, то про судовий збір не може бути мови.
Заступник директора департаменту економічного розвитку та торгівлі ОВА Світлана Соломаха підкреслила, що свої зауваження і пропозиції обласна влада передала до відділення НСПП: «Враховуючи, що Україна активно задіяна до євроінтеграційних процесів і працює над тим, щоб якомога швидше набути право членство у Євросоюзі, то необхідно актуалізувати наші питання в частині трудових відносин, зокрема в частині трудових спорів. Обласна влада відпрацювала цей законопроект – фахівці бачуть, що є багато питань, які потребують доопрацювання, погодження з профільними законами. Вважаємо, що такі заходи, коли до обговорення проєктів залучається багато зацікавлених сторін, є корисними і своєчасними. Це дозволить зробити цей закон якісними, дієвим та ефективним і, дійсно, європейського рівня».
В обговоренні проєкту Закону взяли також участь голова первинної профорганізації Знам’янського загону відомчої воєнізованої охорони Валерій Кучер та голова обкому профспілки працівників охорони здоров’я Лариса Колова, які на практиці знають, як роками зволікається розгляд колективних трудових спорів.
Марія Іванова
Пресцентр ФПО
