Післяріздво у Львові цьогоріч запам'ятається громадськості відкриттям пам'ятної дошки, присв'яченої 195 річчю створення першої на теренах України і колишнього СНД профспілкової організації в приватній друкарні поліграфіста австро-німецького походження Корнелія Піллера. Організація мала промовисту назву «Стоваришування Взаємної допомоги Членів Друкарської справи» і мала на меті, як довели дослідники історії профспілкового руху, захист та допомогу в справах професійних та соціальних. Автори пам'ятної дошки – львівські скульптори Василь та Микола Гурмаки, архітектори Олег Микита, Андрій Лисенко, які при активній допомозі і всілякому сприянні генерального директора підприємства «Аргентум», директора кераміко-скульптурної фабрики Петра Червіня дали волю своїй творчій фантазії і професійній майстерності.
Бронзова рельєфна дошка, яку було доручено відкрити доктору історичних наук Романа Бересту та митцю Василю Гурмаці, оригінально вписалася у фронтон одного зі старовинних будинків у центрі міста на вулиці Винниченка, 8, де й була тоді друкарня. Дошка стала окрасою цього куточка міста Лева. Профлідери з Закарпаття, Тернопільщини, Волині і Рівного, Голова ФПУ Юрій Кулик, Почесний Консул Австрії у Львові п. Ярослав Наконечний та Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд, делегація профспілковцівсусідньої країни, яку очолив голова Всепольського об'єднання профспілок Ян Гуз, своєю присутністю підтвердили відзначили непересічність цієї події. Впадає у вічі високий мистецький рівень твору львівських митців, який передав дух, настрій, цілеспрямованість передових людей свого часу, відданих громадській справі.
Голова ФПУ Юрій Кулик підкреслив у своєму виступі: «Ця пам'ятна дошка свідчить про те, що на цих теренах жили люди, які знали собі ціну, були мужні і горді, ми маємо бути гідними продовжувачами їх справи». Ян Гуз наголосив: «...де б ми не були - в Брюсселі, Варшаві, Львові, нас майже 200 століть об'єднує обороніа людей праці, не важливо чи вони з лопатою, за верстатом, письмовим столом, ми є разом, і ця таблиця є тому символом та історичним підтвердженням».
На урочистостях виступив з привітанням голова Федерації профспілок Черкащини Петро Шевченко, зазначивши, що без активності громадських організацій, серед яких одна з найчисельніших – профспілка, не відбудеться утвердження демократії і громадянського суспільства в молодій державі.
Першу профспілку майже 2 століття тому створили працівники друкарні, яких налічувалось понад 2645 осіб, 45 з яких утворили свою професійну громадську організацію, сказав голова Об'єднання профчпілок Львівщини Роман Дацько.
Це була сфера, яка і тоді, і сьогодні є на перехресті культури, виробництва й просвіти. Їх зачин став поштовхом та добрим прикладом освітянам, які на початку 80-х позаминулого століття теж у числі перших на цих теренах, створили «Руське педагогічне товариство». Невдовзі мали свій Статут і переросли в численну «Взаємну поміч галицьких і буковинських учителів і учительок».
Матеріали про перші українські профспілки ввійшли у фундаментальне дослідження доктора історичних наук, професора Львівського інституту економіки і туризму Романа Береста.
Історія вчительської профспілки Львівщини за участі її голови Марії Яцейко та заступника Галини Долішньої знайшла своє відображення в нарисах збірника про галузевий освітянський профрух «Обличчям до людей», виданої у Києві.
Сьогодні створені і працюють дві наукові школи дослідження ролі та історичних витоків профспілкового руху: в Києві - під керівництвом доктора історичних наук професора, члена-кореспондента НАН України О. П. Реєнта, та у Львові - під керівництвом доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії Львівського національного університету ім. Івана Франка К.К. Кондратюка. Вони продовжують активні дослідження цього руху на Україні. Одним з його новітніх етапів стала Всеукраїнська науково - практична конференція « Профспілки України: історія, сьогодення, майбутнє» у Львові чотири роки тому, яка була своєрідним науковим підтвердженням до сьогоднішньої події та до відкриття цієї Пам'ятної дошки.
Ольга Лобарчук,
ОПЛ
