Як часто від молодих працівників ми чуємо небезпідставні нарікання про обмеженість творчого розвитку та відсутність перспектив кар’єрного росту. На жаль, відсутність робочих місць та низький рівень доходів подекуди перешкоджає талановитій молоді спрямовувати свої зусилля згідно отриманої професії.
Отримавши вищу освіту, молоді фахівці виявляються незатребуваними, тому з радістю сприймають (кажімо правду: виборюють) робочу посаду у будь-якому структурному підрозділі ПАТ «Укрнафта», де зарплата є значно вищою за середню в регіоні. Отож, уже нікого не дивує слюсар з вищою освітою менеджера або прибиральниця з дипломом аудитора.
Втім ці реалії аж ніяк не додають творчого натхнення. І маємо «картину маслом»: нераціональне використання кадрового потенціалу та втрату інтересу молодих працівників до самореалізації.
Задля пом’якшення цього негативного явища ПАТ «Укрнафта» вже шостий рік поспіль на базі Івано-Франківськ
Із 87 творчих робіт, розглянутих конференцією, більше 16% розроблено молодими працівниками НГВУ «Надвірнанафтога
Надвірнянські нафтовики успішно захистили свої творчі проекти та вибороли три призових місця: диплом І ступеню (майстер цеху №1 з видобування нафти і газу Тарас Велкий), диплом ІІ ступеню (Андрій Григорець – машиніст технологічних компресорів цього цеху), диплом ІІІ ступеню (в.о.техніка відділу технагляду Світлана Мальцева). Роботи ще чотирьох працівників (Андрія Грицика, Ярослава Томина, Андрія Костика та Олександра Павлюка) відзначено заохочувальними грамотами. Всі призери отримали грошові винагороди від 500,00 грн. до 3000,00грн. залежно від займаного місця.
Але справа цим не обмежилась. 17 липня 2014 року начальник НГВУ «Надвірнанафтога
Нарада проходила жваво, бо не була заходом для «галочки». Зокрема, керівники структурних підрозділів НГВУ визначили ряд виробничих завдань, які потребують негайного вирішення. Їх і запропонували молодим фахівцям, а підсумки цієї роботи вирішено підвести у березні 2015 року, вже на своїй виробничій конференції молодих спеціалістів.
Родзинкою наради стали повідомлення – що всі призери зараховані до кадрового резерву керівних працівників. Чим не стимул для роботи?
Окрема думка. Зарахування до керівного резерву, звичайно, бонус приємний. Чи буде він реалізований? Питання питань. На жаль, при виникненні вакансій (будь-то керівник чи рядовий) на кадровий резерв звертають мало уваги. Набагато важливіше, хто на цей час керує компанією. Бо, як показує практика, родинні зв’язки, політичні погляди важать більше, ніж знання. Чим може зарадити профспілка? Треба в колективному договорі закріпити норму про те, що вакантні місця заповнюються тільки з кадрового резерву. Цей резерв має бути офіційно затверджений та гласний. Отоді у нашої молоді дійсно з’явиться шанс!
Тетяна Сульженко,
м.Івано-Франківс