Особливої гостроти набули останнім часом питання охорони праці на виробництві. У 2014 р. на підприємствах і в організаціях Дніпропетровської області сталося 723 нещасних випадки (з них 58 - із смертельними наслідками). Не краще ситуація і в першому кварталі цього року.
Про причини погіршення ситуації з безпекою праці і завдання по зниженню виробничих ризиків йшла мова на пленумі Обласного об'єднання профспілок, в якому також взяли участь представники влади, державних наглядових органів, засобів масової інформації. Він став складовою частиною заходів, що проводяться в області до Міжнародного Дня охорони праці, яка традиційно відзначатиметься 28 квітня.
У роботі пленуму взяв участь і виступив заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Українець.
Чому погіршився стан охорони праці? На думку доповідача - головного технічного інспектора праці облпрофоб’єднання Петра Довганенка, це пов'язано як з послабленням уваги до цього питання з боку власників підприємств і роботодавців (деякі з них перестали піклуватися про поліпшення технічного стану устаткування і робочих місць), так і держави, яка, зокрема, з серпня минулого року заборонила проводити перевірки на підприємствах дотримання законодавства про охорону праці (діє ця заборона і в першому півріччі 2015 р.), а також зменшила фінансування відповідних заходів. І негативні наслідки не забарилися. Зараз зношеність устаткування на підприємствах досягає 77%, близько 30% зайнятих на виробництві (а на вугільних, гірничо-металургійних підприємствах - 50-70%) працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, що є головними причинами зростання травматизму, професійної та загальної захворюваності.
Але, як не дивно, в травмуванні, роботодавцями нерідко звинувачується сам потерпілий. Зростання кількості таких фактів, виявляється, запрограмовано Порядком розслідування і обліку нещасних випадків, який введений в дію з 2012 р. Психофізіологічні причини травмування доповнені пунктом про «необережність потерпілого», який став своєрідною паличкою-виручалочкою для несумлінних роботодавців.
Залишається невирішеною і проблема професійних захворювань. На думку профспілок, причинами цього є руйнація промислової медицини: низька якість медичних оглядів, невиконання рекомендацій медиків про переведення потерпілих на роботу з нормальними умовами праці, економія на профілактичних заходах. На жаль, відзначив П. Довганенко, в цьому напрямку профспілки не отримали підтримки від держави. Свідоцтво тому - припинення фінансування за рахунок Фонду соціального страхування витрат на утримання санаторіїв-профілакторіїв, на санаторно-курортне лікування та ін.
Усе це не сприяє зниженню як професійної, так і загальної захворюваності, а скоріше ще більш загострює існуючі проблеми. Зокрема, призводить до збільшення випадків так званої природної смерті працівників на підприємствах. Оптимізація медичних пунктів на багатьох підприємствах, на жаль, призвела і до «оптимізації», тільки вже в лапках, багатьох життів. Помирають на роботі люди різного віку, але найчастіше, звичайно, передпенсійного і пенсійного. У зв'язку з цим, очевидно, назріла необхідність включити в перелік працівників, що підлягають обов'язковому щорічному медичному огляду, осіб, яким виповнилося 55 років, або навіть 50. Таку пропозицію Обласне об'єднання профспілок вже надсилало Федерації профспілок України та центральним органам влади, але, виходячи із статистики, що повторюється з року в рік, є необхідність, очевидно, ставити це питання ще раз.
Однозначно дадуть позитивні результати також своєчасна і об'єктивна атестація робочих місць, виконання заходів за результатами її проведення по зниженню захворюваності. Ці питання також повинні постійно знаходити відображення в колективних договорах на підприємствах. Профспілки усіх рівнів також повинні посилити громадський контроль за дотриманням правил безпеки, удосконалювати навчання громадських інспекторів.
Однією з найважливіших складових поняття «Охорона праці» є виробничий побут. У 80-х роках минулого століття профспілки Дніпропетровщини виступили ініціаторами руху за високу культуру виробництва і зразковий виробничий побут. Цей почин був схвалений Президією ВЦРПС і поширений для впровадження на підприємствах усієї країни. Проведена в ті роки робота дозволила не лише зменшити професійну і загальну захворюваність, але й підвищити продуктивність праці. Сьогодні працівники підприємств не в меншій мірі потребують усіх подібних умов і турботи роботодавців і профспілок.
У нашій області можна зустріти підприємства, де за ініціативою, за участі і під контролем первинних профспілкових організацій створені зразкові умови для роботи, побутового обслуговування і відпочинку. Так, у металургів - це ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», у енергетиків - Криворізька теплоелектростанція, в житлово-комунальному господарстві - Аульська хлоропереливна станція, в сільському господарстві - товариство «Агро-Еліта» Нікопольського району, серед кращих в харчовій промисловості - підприємство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олієекстракційний завод» та інші. На цих підприємствах не виведені з їх складу їдальні, функціонують пункти ремонту, прання і підгонки спецодягу, обладнані сучасні побутові приміщення і душові, є мед пункти, спортивні комплекси. Безумовно, такі приклади є і на підприємствах інших галузей. Проте є й факти байдужості до потреб працівника. Особливо там, де немає профспілок. І це також один з найголовніших напрямків роботи профспілкових організацій.
У співдоповідях на пленумі начальника теруправління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області Віктора Іванко і начальника управління виконавчої дирекції Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань Надії Братко відзначалась важливість посилення взаємодії в цій важливій роботі з профспілками у рамках угод, укладених цими структурами з облпрофоб’єднанням. Важливі питання піднімали у своїх виступах на пленумі представники галузевих профорганізацій.
У прийнятій з розглянутого питання постанові пленуму визначені конкретні заходи, спрямовані на поліпшення охорони праці на виробництві.
Учасники пленуму також підтримали нещодавнє звернення депутатів Дніпропетровської міськради до керівників держави з приводу зростання тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Дніпропетровські профспілки наполягають на призупиненні підвищення тарифів до підвищення мінімальної зарплати і пенсій.
В.Коврига,
зав. прес-центром Дніпропетровського облпрофоб’єднання
