Звітно-виборна конференція Федерації профспілок Вінницької області обрала головою Миколу Колесника.
У роботі конференції взяв участь та виступив заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко. У своєму виступі він, зокрема, відзначив Федерацію профспілок Вінницької області як одну з кращих в Україні.
Але й зробив закид низовим організаціям профспілки:
- У червні ц.р. ФПУ прийняла рішення про проведення осіннього наступу. Все було розписано, кожному давалося доручення. Але до вересня із 42 центральних комітетів галузевих профспілок погодилися підтвердити наше рішення тільки шість. Ви ж господарі, ми тільки у Києві можемо організувати, забезпечити протестні акції, - зауважив він.
На його думку тільки активні дії можуть дати результат. Декларації, листи, звернення не мають такого належного впливу на владу. Їх написано десятки. Проводились робочі зустрічі з високопосадовцями, міністрами - результати самі бачите.
- Ми підтримали протестний рух шахтарів у першій половині року, нагадав він. - У грудні минулого року відбулася протестна акція під парламентом перед прийняттям бюджету. У цьому році тричі пікетували парламент, проводили масштабні мітинги за внесення змін до Держбюджету України. Маємо меморандуми про співпрацю з депутатськими фракціями БПП і Батьківщина, окремими депутатами. Активну профспілкову позицію займає народний депутат Сергій Каплін.
І ще дещо з виступу Володимира Саєнка.
- У квітні цього року профспілки вступили в колективний трудовий спір з урядом і роботодавцями, висунули Кабміну Трудовий ультиматум. Вперше в історії українських правовідносин і соціального діалогу на вимогу профспілок відбувся трудовий арбітраж на національному рівні, який зобов’язав роботодавців вжити заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати.
- Сьогодні гостро стоїть питання щодо підписання нової Генеральної угоди з діючим Урядом.
- Соціальні фонди. Нарешті об’єднали два фонди - чекаємо на активну роботу.
- Новий трудовий кодекс. Ми зобов’язані брати участь у процесі його оновлення, бо досі живемо ще за Кодексом 1972 року - єдині на пострадянському просторі. Маємо біля 112 зауважень до прийнятого в першому читанні ТК. Очікуємо результатів експертизи Міжнародної організації праці.
- Будинок профспілок у столиці. На його відновлення зібрали лише 5 відсотків потрібних на ремонт коштів. Тому залучили інвестора, віддаємо йому у власність третину площ - 5 із 17 тисяч квадратних метрів.
- Ми зараз переходимо від перемовин до активних дій, у тому числі і страйків, у разі, якщо влада не забезпечить належний рівень соціального діалогу.
- Як заступник Голови ФПУ, який відповідає за розвиток майнового комплексу профспілок, можу сказати, що на сьогодні ще жодного об’єкта не передано Фонду держмайна, - наголосив Володимир Саєнко, спростовуючи твердження делегата конференції Петра Соловія про те, що розбазарюється майно профспілок. - Ми подали шість звернень до Європейського суду з захисту прав людини. Жодного цінного об’єкта не продано.
Федерація профспілок Вінницької області має свій статут, дещо відмінний від статуту ФПУ.
Так само її членські організації, окремі первинні профспілкові організації можуть мати (і мають!) свої статути, у яких самі визначають свої права і обов’язки, наприклад, відсоток членських внесків, який вони перераховують на рахунок ФПО.
- Це ж конфедерація! - можуть сказати.
- Ні, - резонно зауважують фахівці. - Конфедерація - добровільне об’єднання, всі члени якого розробляють і приймають консенсусом один статут (чи конституцію) і дотримуються його у спільних діях, чітко визначаючи свої суверенні права. Федерація ж - це територіальне об’єднання усіх, і слабших і дужчих. Перші сподіваються на допомогу - моральну і матеріальну, другі розраховують на підтримку і взаєморозуміння для проведення спільних дій на певній території.
Напередодні звітно-виборної конференції Рада ФПО внесла зміни у свій статут. По-перше, прямо заборонила суміщати посади голові Федерації профспілок області. По-друге, чітко визначила, що голова ФПО обирається на звітно-виборній конференції, а не, як це було, на пленумах (конференціях) галузевих профспілкових організацій області (по черзі!) Такі «вибори» починалися одразу після чергової звітно-виборної конференції ФПО і могли тривати весь звітний період - 5 років!..
Кандидатів на посаду голови ФПО і на цей раз висували обласні організації галузевих профспілок. Можливо, кожна профспілка хотіла бачити на цій посаді свого колегу, а, можливо, галузевий лідер спав і бачив себе з «булавою». Так чи інакше, але кандидатів виявилося п’ять. Щоправда, троє з них, тверезо оцінивши свої можливості та перспективи, самі відмовились від подальшої боротьби «за» себе, але дехто вирішив поборотися «проти». Спрацювало. Обком працівників культури висунув на вищу посаду свого голову, а працівники освіти в останній день перед конференцією замість свого лідера (з його ж ініціативи!) вирішили підтримати саме культуру.
Власне, вибори голови і стали головною інтригою конференції. Бо до цього моменту все було, як завжди.
Відкрив засідання діючий голова Микола Колесник, обраний президією Федерації на пропозицію члена президії Таїсії Гуцалюк півроку тому, коли не стало Володимира Паращука, пам’ять якого, а також пам’ять загиблих воїнів АТО, конференція вшанувала хвилиною мовчання.
Делегати отримали заздалегідь підготовлені матеріали, серед яких пропозиції щодо складу робочих органів конференції, проекти постанов резолюцій, текст нової редакції Статуту ФПО, звіт ради ФПО та ревізійної комісії за 2010-2015 роки, пропозиції щодо нового складу керівних органів Федерації, програма дій Федерації профспілок Вінницької області на 2015-2020 роки, вже схвалена радою ФПО.
Як зазначив у звітній доповіді Микола Колесник, головними напрямками роботи Федерації профспілок області, її членських організацій було збереження та розвиток виробництва, забезпечення достойного рівня заробітної плати працівників, продуктивної зайнятості, безпечних умов праці. Багато важливих та гострих питань соціального захисту працівників вирішувалося засобами соціального діалогу. На захист трудових прав спілчан працювали Регіональна, Міська угоди, 9 обласних галузевих угод та 27 міжгалузевих районних, а також угоди укладені між Федерацією профспілок області та обласним Центром зайнятості населення, Пенсійним фондом, територіальним управлінням Держгірпромнагляду, Територіальною державною інспекцією з питань праці, обласним відділенням Національної служби посередництва та примирення, а також 4220 колективних договорів, якими охоплено 92% штатних працівників. Представники профспілок брали і беруть участь у роботі колегіальних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, організацій роботодавців тощо…
Делегати конференції представляли 26 галузевих організацій, у тому числі 4 міських, 168 районних комітетів, майже 4,5 тисячі первинних профорганізацій, більше 400 тисяч членів профспілок. Це таки сила. Найчисельнішими є галузеві профспілки освіти і науки, охорони здоров’я, агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства, працівників державних установ. Робітничий клас в профспілковому русі в нашій області представлений слабше. До того ж кількість членів профспілки протягом 5 років зменшилася на 100 тисяч осіб. І все ж, як зазначалося в доповіді, «працюючи в екстремальних умовах сьогодення, ФПО ті її членські організації вдавались до різноманітних заходів, спрямовуючи їх на зміцнення єдності та посилення профспілкового руху».
Ось кілька прикладів такої роботи, власне, боротьби профспілок. Обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я попередила незаконне звільнення 180 працівників Гніванської лікарні. Обком профспілки працівників АПК з метою врегулювання складної ситуації на Бершадському спиртзаводі зініціював трудовий спір, що дало змогу запобігти скороченню 152-х працівників та зберегти трудовий колектив. Завдяки принциповій позиції освітянської профспілки не допущено незаконне звільнення 308 працівників, 94 поновлено на роботі, інтереси 103 захищено в судах. Наполеглива робота обкому профспілки працівників культури щодо судового захисту прав та інтересів членів профспілки в Могилеві-Подільському дозволила поновити на роботі 9 незаконно звільнених працівників закладів культури. Через суди поновлено на роботі не одну сотню спілчан, на користь членів профспілки стягнуто понад 450 тисяч гривень за порушення їх прав у сфері зайнятості. Загалом завдяки наполегливій роботі юристів ФПО на користь членів профспілок стягнуто понад 3,5 мільйона гривень.
Помітною є робота Федерації профспілок області у сфері оплати праці, охорони праці, соціального діалогу та колективно-договірного регулювання, духовного захисту спілчан, молодіжної політики, фізкультурно-масової та спортивної роботи, оздоровлення дітей та підлітків.
Зі звітом ревізійної комісії виступила Ольга Яновська.
В обговоренні доповідей взяли участь Володимир Слободянюк - голова обкому профспілки працівників текстильної та легкої промисловості, Петро Кузнецов - голова Федерації роботодавців області, Володимир Ковальчук - голова профкому єдиної профспілкової організації «Вінницький агрегатний завод», Алла Рафал - голова обкому профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення України, Олександр Сітар - голова обкому профспілки «Машметалбізнес», Тетяна Войнаровська - голова профкому Вінницької державної телерадіокомпанії, Петро Соловей - голова Вінницького міськкому профспілки працівників освіти і науки, Таїсія Гуцалюк - голова Немирівського райкому профспілки освітян.
Виступаючі в обговоренні звіту ФПО та ревізійної комісії здебільшого - традиційно - самі звітували про свою роботу як профспілкових лідерів. Пропонували оцінити роботу Ради ФПО за звітний період як задовільну, а також знову обрати головою ФПО Миколу Колесника.
А голова обкому профспілки «Машметалбізнес», патріарх профспілкового будівництва Олександра Сітар, навіть прямо закликав «не смішитися» з висуненням альтернативних кандидатур на посаду голови ФПО.
Але альтернативну кандидатуру таки заявили.
- Тетяна Побережна є рушійною силою в усіх починаннях, - сказала Тетяна Войнаровська. - Ініціативна, креативне, небайдужа, рішуча, готова до радикальних дій.
З цього виступу, власне, й почалося обговорення персоналій кандидатів. Але на тому й закінчилося. Наступний оратор Петро Соловей вдався до загальної критики позиції профспілок.
- Маємо терміново віднайти шляхи виходу з глибокої профспілкової кризи, - заявив він. - Основний результат нашої діяльності на сьогодні - втрата довіри наших спілчан. Це при тому, що ФПУ надзвичайно чисельна організація, але яка, на жаль, не має жодного конкретного впливу на владу і лише пристосовується до економічних відносин…
Основна робота Федерації профспілок України і області зокрема - оздоровлення і культмасова робота - мають відійти в минуле, як і радянська доба взагалі...
У запалі виступу промовець звинуватив Федерацію в тому,що освітянам не надали приміщення для проведення звітно-виборних конференцій, хоча за свідченням директора підприємства ФПО “Профспілкове” Світлани Анпольської від них навіть заявок не надходило.
Емоційну хвилю попередника підтримала Таїсія Гуцалюк.
- У Європі ледь що не так - виходять на вулицю, страйкують. А ми тільки говоримо про єдність. Хіба ми не можемо вивести людей?.. Треба обирати молодість, креатив. І - в кого більше грошей, той і повинен замовляти музику. А це охорона здоров’я, освітяни, і ще трохи є працівників культури. В єдності, людяності і порядності наша сила…
Від обговорення кандидатур на посаду голови ФПО делегати відмовилися. Не взяла слова й сама Тетяна Побережна хоча б як делегат конференції. Але обирали голову таки таємним голосуванням. Інтрига зберігалась аж до оголошення результатів голосування. Лічильна комісія підраховувала голоси під об’єктивами телекамер на виду у всіх. Більшістю у 13 голосів (92 проти 79) делегати очікувано віддали перевагу розміреній, буденній, копіткій, рутинній роботі, боротьбі, де вигравати треба за очками, а не тільки… нокаутом. На думку тих, з ким доводилося спілкуватися після конференції, саме такий стиль роботи уособлює нинішній голова Федерації профспілок області Микола Колесник.
Можна зрозуміти й емоційні пориви представників галузевих професійних об’єднань, сфера діяльності яких має опосередковане відношення до реальної економіки, як от - культура. Але все ж заклик до рішучих дій, власне, до страйку, з цього боку виглядає дещо театрально: ефектно, але який ефект?
Сам Микола Павлович програму своєї діяльності у профспілках готовий сформулювати одним словом: єднання. Саме це слово - і дія - перетворює профспілку у реальну силу. Сьогодні це розуміє профспілковий актив області, що й підтвердила звітно-виборна конференція Федерації. Зокрема - вибори голови, які чи не вперше за багато років відбулися абсолютно відкрито, демократично, прозоро, на альтернативній основі, що дає керівникові справжній мандат довіри.
- Якби отак в Україні проходили вибори до всіх структур влади, ми давно вже були б у Європі, принаймні, у колі тих демократичних країн, де конфлікт інтересів уміють вирішувати на основі соціального партнерства, - резюмує Володимир Ковальчук - голова профкому єдиної профспілкової організації «Вінницький агрегатний завод», голова лічильної комісії VI (XXXVI) конференції Федерації профспілок Вінницької області.
Втім, чи була альтернатива? Так чи інакше профспілки зі «школи комунізму» закономірно перетворилися на «школу конформізму» - пошуку компромісу між роботодавцем і трудовим колективом, між владою і народом. Світовий досвід доводить, що такий компроміс можливий, саме він дає результат - і нашим, і вашим.
Петро Гордійчук,
м.Вінниця
