Європейський Союз має змінити свою тактику щодо країн Східного партнерства та cпрямувати головні зусилля на проведення демократичних реформ в Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджані та Білорусі. При цьому процес реформ має бути спільною відповідальністю багатьох гравців, залучених до процесу формування політики в країнах Східного партнерства, в тому числі поза сферами влади та громадянського суспільства. Про це говориться у дослідженні «Розвиток Східного партнерства: 23 ідеї громадянського суспільства щодо його політики після 2020 р.», яке 19 червня представили експерти Форуму громадянського суспільства Східного партнерства на міжнародній конференції у Києві «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього». Дослідження було проведено Форумом громадянського суспільства на основі опитування експертних фокус-груп в Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджані, Білорусі та ЄС.

В аналітичній публікації зазначається, що верховенство права має бути основою для стабільних реформ в усіх сферах. Без нього прогрес може бути загальмований у будь-який час, а інвестиції в таку політику – втрачені.

Для того, аби удосконалити політики Східного партнерства, експерти сформували рекомендації, які сприятимуть проведенню демократичних реформ.

1. 1.Європейський Союз має замінити практику «батога та пряника» на користь ретельного визначення політичних цілей, встановлення збалансованих відносин з країнами-партнерами СхП та надання їм більшої відповідальності щодо реалізації політики. Це має бути ряд реальних кроків, наприклад, скасування плати за роумінг або зменшення плати за банківські перекази. Кредити мають замінити фінансові трансфери, оскільки уряди країн відносяться до них з більшою обережністю. Частина погашених кредитів може стати новою інвестицією в країни, щоб громадяни бачили прив’язку до результатів реформ і, таким чином, збільшення фінансування від ЄС.
2. 2.Необхідно продовжувати підтримувати регіон Східного партнерства за допомогою фінансування конкретних цілей. При цьому до країн Східного партнерства варто застосовувати принцип «змінної геометрії», що передбачає різноманітні формати співпраці в залежності від поставлених цілей.
3. 3.Громадянське суспільство, зокрема національні платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, мають стати рівноправними учасниками у проведенні реформ. ЄС має надавати тверду та послідовну політичну підтримку громадянському суспільству та його заявам, які засуджують порушення прав людини та верховенства права.
4. 4.Євроінтеграційна дорожня карта «20 ключових досягнень для країн Східного партнерства» діє до 2020 року. Наступні цілі Східного партнерства мають бути достатньо амбітними, а шляхи їх впровадження чіткими та зрозумілими.

«У 2018 році Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства презентувала дослідження, де експерти оцінили, наскільки успішно Україна просувається у досягненні цілей, які ЄС запропонував для країн Східного партнерства у документі «20 очікуваних досягнень Східного партнерства до 2020 р». Наш аналіз показав, що Україна активно просувалася у напрямку досягнення 17 цілей. Найактивніше –  у сферах боротьби з корупцією, реформах державного управління, безпеці, розвитку малого та середнього бізнесу, впровадженні Зони вільної торгівлі з ЄС, захисту довкілля, візовій лібералізації. Попри це, Україна демонструвала слабкий прогрес у 3 сферах – реформі судочинства, енергопостачанні та гармонізації цифрових ринків. В цілому ж цей звіт продемонстрував, що Україна готова проводити глибші реформи, ніж були попередньо запропоновані Європейським Союзом у вигляді 20 цілей Східного партнерства» – зазначив Віталій Мартинюк, член Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Тим часом в іншому дослідженні, презентованому на міжнародній конференції – «Індекс Східного партнерства, 2017» – зазначається, що Україна, Грузія та Молдова третій рік поспіль залишаються лідерами європейської інтеграції завдяки виконанню Угод про асоціацію. Україна зайняла першість за показником впровадження європейських норм та міжнародних стандартів. Індекс України склав 0,73, Вірменії – 0,66, Молдови – 0,65, Грузії – 0,64, Азербайджану – 0,56, Білорусі – 0,52.

Україна продемонструвала лідерство у наближенні законодавства у таких сферах, як свобода слова та зібрань, рівні можливості та недискримінація, безпека та справедливість, навколишнє середовище, кліматична політика та транспорт. Разом з тим, зберігаються занепокоєння щодо виконання Україною зобов’язань у боротьбі з корупцією.

Якщо оцінювати рівень зв’язків між країнами Східного партнерства та ЄС на рівні бізнесу, громадян та урядів, то Україна знаходиться на третьому місці після Молдови та Грузії. Україна лідирує у поглибленні політичного діалогу з ЄС і разом з Молдовою має міцні торговельні відносини з Євросоюзом. Однак Київ відстає від Молдови та Грузії у питаннях культурного обміну, а також співпраці у сфері науки та освіти.

У дослідженні також проаналізовано виклики, з якими Україна ймовірно зіштовхнеться у 2019 році:

• Популізм та передвиборчі обіцянки під час передвиборчої парламентської кампанії у 2019 році можуть загальмувати проведення реформ;
• У разі істотних змін у складі Верховної Ради важливо, щоб у парламенті було достатньо депутатів, які прагнуть до більш тісної інтеграції з ЄС;
• Необхідно прийняти максимальні запобіжні заходи, аби захиститися від політичної дестабілізації з боку Росії під час виборчого періоду;
• Аби вийти за рамки неефективних Мінських угод та Норманського формату переговорів, необхідно більше політичної волі та дипломатичної залученості.

Прес-центр ФПУ – за матеріалами сайту Civic Synеrgy