До Федерації профспілок України надійшла відповідь від Секретаріату Конституційного Суду України, в які повідомляється про розгляд листа ФПУ від 22 липня ц.р. стосовно несправедливого встановлення Мінсоцполітики розміру прожиткового мінімуму (копія листа додається).
Через це порушуються права працівників на достатній життєвий рівень, - наголошується у листі ФПУ, - і звертається у вага на те, що аналіз проведених міністерством розрахунків щомісячного фактично розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, свідчить про те, що розрахунок здійснюється без урахування розміру ставки податку доходів фізичних осіб. Таким чином, як вважають в ФПУ, міністерство більше 6 років ігнорує виконання рішення Конституційного Суду України (КС) від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 щодо справедливого встановлення розміру прожиткового мінімуму.
ФПУ запропонувала Голові КС виступити з офіційною заявою від імені Конституційного Суду України щодо стану виконання Міністерством соціальної політики України згаданого Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Ситуацію прокоментував в.о. Голови ФПУ С.М.Кондрюк:
- Ми задаємося питанням, чи має право Міністерство соціальної політики нехтувати рішенням Конституційного суду, який чітко і однозначно заявив у своєму рішенні про необхідність врахувати ставку податку доходів фізичних осіб при розрахунку прожиткового мінімуму. Чому це потрібно? Тому що, коли людина отримує будь-який дохід у вигляді зарплати, або чогось іншого, то держава вже утримує з цих сум відповідні податки. І, якщо дохід людини становить на рівні прожиткового мінімуму, то сплата податку є недоречною, тому що це обмежує працівника в праві отримати мінімальний розмір доходу.
За Конституцією України наша держава є правовою і соціальною. На моє переконання, ці ознаки мають проявлятися передусім у тому, що права людини є найвищою цінністю в нашій державі і це захищається законом.
А найвищим штабелем права є Конституція. В Україні Конституція – це вищий закон прямої дії.
Однак, за всі роки, починаючи з дня її прийняття, ставлення влади і владних інституцій до Конституції було зверхнім. Можновладці дозволяли собі трактувати закон, як «дишло» – куди повернеш, туди й вийшло.
Наслідком такого ставлення до права і зневажливого відношення до основоположних людських цінностей стало те, що українці не витримали такого паплюження. Тому вибух, який відбувся наприкінці минулого року і перетворився у всеукраїнський майдан, отримав назву Революції гідності, бо паплюження гідності і невизнання загальнолюдських прав (при тому, що це відбувалося на тлі надмірного використання цих прав окремими особами в державі) безперечно, не могло тривати вічно.
Сьогодні в нашій країні відношення до людини праці, пенсіонерів, неповнолітніх і людей з обмеженими можливостями ґрунтується саме на основі визначення їх потреб з урахуванням розміру прожиткового мінімуму. На жаль, всі попередні роки відбувалося порушення Конституції України при визначенні розміру цього основного стандарту.
Відбувалось це шляхом заниження реальної вартості товарів і послуг, які визначені законом про прожитковий мінімум. Нагадаю, що ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати людині рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На жаль, вимушений зазначити, що на сьогоднішній день вже нове Міністерство соціальної політики, не зважаючи на багаторазові звернення до нього стосовно виконання рішень Конституційного суду щодо врахування при розрахунку прожиткового мінімуму податку з доходів фізичних осіб відповідало нам, що економічні реалії не дозволяють цього зробити, - підкреслив С.М.Кондрюк.
Абсурдність цих відповідей полягає в тому, що міністерством пропонується неправильно розраховувати розмір прожиткового мінімуму, іншими словами - посадовці вважають, що на період кризи потрібно встановити, що у 1 метрі не 100 см, а лише 68 через те, що для цього начебто склалися якісь "об’єктивні" економічні обставини.
ФПУ, будучи переконаною, що ідеали Майдану мали проникнути в усі гілки влади, звернулася до Конституційного суду із запитом стосовно виконання його ж рішень, як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, що гарантує верховенство Конституції.
Ми були впевнені, що цей запит відкриє можливість подальшого виправлення ситуації та об’єктивного визначення Мінсоцполітики базових соціальних стандартів, що може стати першим кроком наближення України до європейських стандартів життя.
Безперечно, цей шлях буде тривалим, але перший крок потрібно робити вже зараз: чесно, вголос, публічно заявити, яким саме має бути розмір прожиткового мінімуму в Україні, а відтак визначити нові реалії, намітити поетапні кроки наближення до наших внутрішніх стандартів, а також етапи скорочення катастрофічного розриву між українськими стандартами і тими, що сьогодні існують у країнах Євросоюзу.
Для мене стала певним шоком відповідь секретаріату КС, в які зазначається, що КС має право зажадати від відповідних державних органів, на яких розповсюджується його рішення, письмового підтвердження виконання такого рішення, або додержання висновку КС, але через те, що у рішенні КС (конкретно по зверненню ФПУ від 22 липня ц.р.) такого не вказано, то виходить, що його можна й не виконувати.
У листі Секретаріату КС дослівно зазначено таке: «обов'язок виконання рішень Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150). Однак при цьому ні Конституція, ні Закон України „Про Конституційний Суд України" не наділяють Конституційний Суд України повноваженнями здійснювати контроль за виконанням його рішень органами державної влади».
На цій основі можна зробити висновок про те, що КС існує як віртуальна інституція, яка виносить рішення, але вони не підлягають контролю ні з боку самого КС, і не є обов’язковим для виконання.
Я вважаю, що лист Секретаріату КС - це формальна відповідь, яка свідчить про небажання виконувати свої обов’язки, а, на моє переконання, рішення КС мають виконуватись.
Ми сподіваємось, що керівництво КС перегляне своє ставлення до прийнятих самим же КС рішень, і віднайде можливість забезпечення їх виконання. В іншому випадку сенс від діяльності КС втрачається, - підкреслив профспілковий керівник.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
