Наразі потужним джерелом ризиків у соціально-економічній сфері є обмежувальні заходи, що впроваджуються з метою протидії поширенню пандемії коронавірусу.
Основними ризиками у цьому контексті експерти називають:
- різке гальмування або й зупинення економічної активності у низці секторів та підсекторів економіки, а саме: транспорт, роздрібна торгівля, сфера послуг (розважальні заходи, побутові послуги), сфера громадського харчування, туристичний та рекреаційний сектор, (ймовірно) експортоорієнтовані підприємства у разі ускладнення логістики постачань на зовнішній ринок;
- негативні очікування населення: посилений попит на товари повсякденного вжитку, створення умов для спекулятивного завищення цін або притримування товарних запасів, спекулятивний попит на іноземну валюту;
- негативні очікування бізнесу: зловживання монопольним становищем на ринках товарів та послуг, створення понаднормових запасів ліквідності (насамперед у вигляді іноземної валюти), завищення цін на товари/послуги в очікуванні подальшої девальвації гривні;
- зменшення фактичної зайнятості та доходів населення внаслідок: вивільнення працівників у постраждалих секторах, переведення їх безплатну відпустку, понижену оплату праці тощо, з відповідною втратою доходу, втрати доходу внаслідок самоізоляції за ознак ОРВІ (на вимогу роботодавця), вимушеного невиконання роботи через догляд за дітьми, на період карантинів у дитсадках і школах, труднощів доїзду до місця роботи через обмеження транспортного сполучення, повернення трудових мігрантів до місць постійного проживання (в т.ч. з-за кордону);
- необхідність отримання місцевими бюджетами базової дотації, зростання потреби в отриманні комунальних субсидій громадянами, що стане додатковим навантаженням для Державного бюджету;
- зниження рівня платежів за комунальні послуги як наслідок зниження доходів населення та зниження наповнюваності бюджетів;
- погіршення стану бюджетних надходжень: погіршення надходжень до місцевих бюджетів від єдиного податку підприємців з секторів, де відбулося гальмування, туристичного збору, акцизу з пального, а також ПДФО зайнятих, у яких знизився/припинений дохід; погіршення надходжень до центрального бюджету від непрямих податків через звуження продажів послуг та товарів, у тривалішій перспективі – через зменшення прибутків/збитковість бізнесу; зменшення надходжень ЄСВ внаслідок зменшення фонду оплати праці у постраждалих секторах;
- девальваційні тренди через підвищений попит на валюту;
- зниження стабільності банківської системи через: зростання частки неплатоспроможних позичальників із постраждалих секторів, падіння довіри до банків через негативні очікування – відплив депозитів;
- активізація перерозподілу власності/контролю над бізнесом: вимивання з ринків дрібніших компаній, яке не в змозі витримати період бездіяльності, придбання/захоплення збанкрутілих чи здешевлених компаній крупнішими, насамперед – вертикально організованими холдингами (ризики поширення олігархізації економіки), експансія іноземного капіталу у зв’язку з падінням вартості активів через девальвацію та депресію(в т.ч. аграрні землі);
- посилення соціальної напруженості з проявами: загального невдоволення діючою владою у разі різкого поширення вірусу чи неспроможності компенсувати негативний ефект обмежень, наростання протидії / дискредитації децентралізації, в т.ч. з свідомим підбурюванням населення, вчинення самоправних дій, з перевищенням повноважень рівнів самоврядування (громада/область/район), зокрема – щодо обмежень свободи пересування, недоторканності особи та житла, обмежень переміщення товарів між регіонами тощо, етнонаціональної нетерпимості, у разі поширення захворювань (або фейкової інформації про це) у певних етнічних групах.
Враховуючи перелік негативних наслідків для економіки та суспільства, яка ситуація спостерігається безпосередньо на ринку праці? Так, за даними Соціологічної групи «Рейтинг», під час карантину продовжують працювати в звичайному режимі 35% українців, 29% - працюють дистанційно, а 4% - втратили роботу.
Департамент з питань економічного
розвитку та ціноутворення апарату ФПУ
