Як зазначає Міжнародна організація праці, починаючи з 80-х років минулого століття у багатьох країнах відбувається поглиблення нерівності у рівні доходів, що призводить до несприятливих соціально-економічних наслідків. Пандемія COVID-19 різко висвітлила проблему нерівності, наслідками якої є не тільки більш високі ризики для окремих груп населення щодо зараження вірусом, а також проблеми щодо наявності достатніх ресурсів для подолання захворювання та здатності впоратися з серйозними економічними наслідками хвороби в подальшому.
Деякі групи, такі як трудові мігранти і працівники неформальної економіки, особливо сильно страждають від економічних наслідків, викликаних поширенням вірусу. Найбільших негативних наслідків зазнають жінки, зокрема що переважають серед працівників охорони здоров'я.
Крім того, високий рівень бідності, неформальні трудові відносини і незахищеність робочих місць ускладнюють боротьбу з поширенням вірусу.
На жаль, для тих, хто зайнятий у неформальній економіці, пов'язане з пандемією скорочення робочого часу означає втрату доходів без можливості отримати допомогу по безробіттю.
Нерівність, також, негативно впливає на людей, які заразилися вірусом, через втрату доходів внаслідок оформлення відпусток у зв’язку з хворобою та зростання витрат на оплату лікування. При цьому, для категорій працівників, які отримували найнижчі доходи, зараження може означати катастрофу, оскільки вони стануть ще біднішими. Так, за інформацією МОП, щорічно через значні витрати на лікування кількість бідних зростає на близько 100 мільйонів чоловік.
Урядами і центральними банками країн приймаються масштабні заходи для збереження робочих місць, а також для підтримки рівня доходів працівників.
При прийнятті короткострокових антикризових заходів МОП рекомендує приділяти увагу захисту домогосподарств з низькими доходами.
Наприклад, в Італії підтримка доходу (в розмірі 80% заробітної плати) поширюється на працівників підприємств, що зазнають фінансові труднощі, на всі галузі економіки, а також на підприємства з чисельністю працівників менше 15 чоловік, які в звичайних умовах права на таку підтримку не мають. Самозайнятим і позаштатним працівникам надається одноразова компенсація втраченого доходу.
В Іспанії підтримка доходу надається самозайнятим, членам кооперативів, а також працівникам, трудові відносини з якими були припинені. Крім того, Уряд Іспанії в рамках заходів щодо пом'якшення соціально-економічних наслідків пандемії коронавірусу має намір найближчим часом ввести безумовний базовий дохід, який отримує від уряду кожен громадянин країни.
У попередніх рекомендаціях, підготовлених Міжнародною організацією праці та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), роботодавцям пропонується враховувати при прийнятті рішень, як останні позначаться на положенні сімей працівників, та забезпечувати їм максимальний соціальний захист. Додаткова підтримка, особливо людям з низькими доходами, грає найважливішу роль для мінімізації негативних наслідків пандемії для працівників, роботодавців, їх рідних і дітей.
Крім того, МОП та ЮНІСЕФ звернулися до урядів країн світу із закликом надати підтримку роботодавцям і посилити соціальний захист, насамперед вразливих категорій населення, передбачивши забезпечення зайнятості та доходів, застосування гнучких режимів роботи, надання оплачуваних відпусток по догляду за членами сім'ї, забезпечення якісного догляду за дітьми в надзвичайних умовах.
Рекомендації для роботодавців передбачають наступні заходи:
• Переглянути діючі на підприємстві правила з метою забезпечення необхідної підтримки працівників та їх сімей.
• Заходи підтримки працівників мають бути в рівній мірі доступні всім без будь-якої дискримінації, і щоб всі працівники знали про них, розуміли їх суть і були з ними згодні.
• Ввести орієнтований на інтереси сім'ї режим роботи з тим, щоб працівники при виконанні своїх обов'язків користувалися більшою свободою і гнучким графіком. Якщо використання гнучкого графіка неможливе, розглянути інші можливості підтримки працюючих батьків - наприклад, організувати допомогу в догляді за дітьми.
• Надавати працюючим батькам підтримку у виборі відповідних варіантів догляду за дітьми та забезпечити, щоб догляд за дітьми здійснювався в гідних умовах.
• Посилити заходи охорони праці, в тому числі шляхом організації методичної та навчальної роботи з тематики безпеки і гігієни праці.
• Стимулювати звернення працівників за необхідною медичною допомогою та підтримувати працівників, яким доводиться долати стрес.
• Підтримувати заходи соціального захисту відповідно до Конвенції МОП 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення (№ 102) та Рекомендації 2012 року про мінімальні рівні соціального захисту (№ 202), зокрема щодо субсидування медичного страхування працівників та страхування від втрати роботи або працездатності, охорони материнства тощо.
Докладніше за посиланнями:
Департамент з питань бюджету та оплати праці
