Кому б з самого початку не належала ідея підвищити в нинішній ситуації мінімальну заробітну плату, в експертних колах це рішення викликає різку критику.
Колишній міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий згадує 2016 рік, коли мінімальну зарплату підвищили на 100%. Тоді чекали, що це призведе до збільшення купівельної спроможності населення, виростуть відрахування в бюджет і пенсійний фонд. «Але в підсумку роботодавці почали скорочувати або кількість зайнятих співробітників, або кількість робочих годин.
Різке підвищення зарплати бюджетникам – це затримки виплат через брак грошової маси. Якщо, звичайно, не включати друкарський верстат, – говорить у своєму коментарі експерт. – Ось в цьому році, з вересня до Нового року, треба буде для збільшення мінімальної зарплати додатково знайти по 300 грн на місяць. А їх чотири. Де будемо брати гроші?».
Інвестбанкір Сергій Фурса: «Що такого має трапитися в кризовий рік, щоб зарплата в гривні виросла на 37%? Питання риторичне. Для цього немає ніяких економічних причин. Якщо ми, звичайно, не плануємо девальвацію гривні. З якого переляку тоді, крім як через бажання президента, економіка повинна забезпечити такий шалений приріст зарплат?».
Екс-міністр соціальної політики Андрій Рева нагадує, що в принципі підвищення мінімальної зарплати в наших умовах – це боротьба з тіньовою економікою і з зарплатами в конвертах.
«75% працівників приватних підприємств декларують мінімальну зарплату. Серед них 80 тисяч чоловік – це самі керівники підприємств! Ще при Гройсманi велися розрахунки щодо підвищення мінімалки, передбачалося, що з 1 січня 2020 року вона має становити 5,5 тис грн, а з 1 січня 2021-го - 6,4 тис грн. Але це було ще задовго до кризи, викликаної коронавірусом», – каже колишній міністр соціальної політики.
Експерти прогнозують, що вже в найближчий час до Верховної Ради буде подано урядовий законопроект про підвищення мінімальної заробітної плати. Як вважає Андрій Рева, його доля вирішена: «Не думаю, що хтось буде голосувати проти збільшення мінімальної зарплати, та ще напередодні місцевих виборів. Тут можна розраховувати на підтримку всього парламенту».
Підприємці від нової державної ініціативи, м'яко кажучи, теж не в захваті. «Майже на 40% збільшується єдиний соціальний внесок, який лягає на плечі роботодавців. З 1 січня виросте розмір єдиного податку (він завжди встановлюється з нового року) - це до 20% від мінімальної заробітної плати, конкретний відсоток встановлюють місцеві ради. Ну і звичайно, саме підвищення зарплат... В умовах карантину, кризи, спаду виробництва і купівельної спроможності – все це дуже сумно», – ділиться своїми тривогами президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що виділяти гроші з «коронавірсуного» фонду на дороги – це для чиновників крок цілком логічний: можна «розпиляти». А от викидати їх на вітер (в сенсі, віддати на підвищення мінімальної зарплати), ніхто при здоровому глузді у владі не зважиться.
«У нас державний борг – $85 млрд, тільки в цьому році треба віддати 600 млрд грн. Тут ще зарплати підвищують. При цьому зауважте, як красиво! Які круглі цифри, які добре запам'ятовуються – 1000 гривень, 500. Хороший піар, народ відразу запам'ятає. Як і те, що це запропонував Зеленський, – говорить Соскін. – Загалом, друкарський верстат точно запустять.
До речі, в березні уряд в оновленому макроекономічному прогнозі підвищив прогноз інфляції в 2020 році з затверджених раніше 5,5% до 11,6%.
Прес-центр ФПУ
за повідомленнями Інтернет-видань
