26 серпня Уряд на своєму засіданні ухвалив рішення щодо підвищення з 1 вересня 2020 року посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у зв'язку з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати з 4 723 до 5 000 гривень.
Рішення влади про підвищення мінімальної зарплати Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий назвав соціально відповідальним та зазначив, що профспілки постійно на цьому наполягали.
- Але зроблено це не з доброї волі, – зауважив профспілковий лідер, - згідно з законодавством, обов’язком держави є забезпечення гідного рівня життя громадян. Тому профспілками таке рішення підтримується.
Коментуючи історію розвитку цього питання Григорій Осовий зазначив: законом встановлено, що мінімальна зарплата не може бути нижчою за прожитковий мінімум. На жаль, коли формувався Держбюджет на поточний рік, цього не дотримано, не зважаючи на те, що профспілки постійно на цьому наполягали. Отже, з 1 січня 2020 року мінімальна зарплата була встановленою на рівні 4 723 грн., що не відповідало фактичному прожитковому мінімуму.
Через це профспілки, спираючись на положення Генеральної угоди, за допомогою консультацій та перемовин вимагали від влади виконання своїх зобов’язань. І хоча затверджений з 1 вересня ц.р. розмір мінімальної зарплати є трохи меншим за розрахований фахівцями Мінсоцполітики прожитковий мінімум, який станом на червень ц.р. становть 5149 грн., все ж таки він майже наблизився до цієї цифри.
Слід зазначити, що це – не разове підвищення.
Запропоновані Урядом і Главою держави рішення одразу закладають алгоритм подальшого зростання мінімалки з 1 січня 2021 року і всередині наступного року: відповідно - до 6 та 6, 5 тис.грн. Це свідчить, що зазначені показники вже будуть враховуватись при прийнятті Держбюджету на 2021 р. А оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму згідно із законом про прожитковий мінімум розраховується і оприлюднюється Мінсоцполітики щомісячно, то реальні показники ми отримуємо лише безпосередньо перед прийняттям Державного бюджету-2021 і вони можуть бути скореговані, зокрема, в залежності від прогнозованого рівня інфляції. І все ж таки запроваджений Урядом підхід означає, що бюджет країни проектується під вже визначені цифри, що дозволить робити довгостроковий економічний прогноз, а бізнесу планувати свої витрати.
Потрібно також зазначити: бізнесу треба чітко зрозуміти: платити працівникові зарплату за повну норму робочого часу меншу, ніж прожитковий мінімум, нікому не буде дозволено.
Виходячи із цього, роботодавцям треба налагоджувати виробничу і фінансову діяльність таким чином, щоб завчасно готуватися до подальших підвищень зарплат і потім не казати, що бізнес не потягне підвищення мінімалки, і що нібито для цього немає можливості. Підвищення соціальних стандартів - є нормою та жорстким правилом для бізнесу, якщо він виходить з розуміння, що люди у нас повинні отримувати гідну зарплату і залишатися працювати в Україні, а не прагнути їхати за кордон як трудові мігранти у пошуках більших заробітків.
І ще одне: профспілки вважають, що підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня, яке «підтягне» за собою і ставку 1-го тарифного розряду і розміри посадових окладів, це – лише мінімум, встановлений згідно з нормами вітчизняного законодавства.
А якщо виходити з європейського підходу до розрахунку прожиткового мінімуму та необхідності включення до нього усіх необхідних складових, таких як утримання непрацездатних членів родини, або витрати на житло, то слід усвідомлювати, що з урахуванням європейських стандартів життя мінімальна зарплата в Україні вже має бути принаймні 7.500 – 7.700 грн. та поступово зростати.
Тому профспілки як і раніше будуть наполягати на реалізації Урядом курсу на підвищення соціальних гарантій і стандартів.
Прес-центр ФПУ
