Лідія Раєвська ,ветеран профспілкового руху, пенсіонерка: – «Живемо як на «газовій бочці»
Взятися за перо мене примусило саме життя і ті висновки, до яких мимоволі воно призводить – не любить наша держава свій народ, а особливо пенсіонерів. Бо інакше не експериментувала б вона на нашому терпінні і не збиткувалася, доводячи до абсурду ціни на все найнеобхідніше , в тому числі ціни на газ. Якщо жовтневі платіжки за блакитне паливо ще якось можна оплатити ,то те що нас очікує в листопаді не вкладається в рамки розумного – при всій економії, я пенсіонерка, неспроможна буду заплатити за тепло в квартирі більше половини своєї мінімальної зарплати. І ніяка субсидія не допоможе. Ось і виходить, якщо вбережемося від коронарірусу, то доконають всі ті, хто наживається на пенсіонерах, сидячі на газовій трубі. Ось така реальність – живемо як на пороховій, бодай, як на газовій бочці. Але ж вона і зірватися може, як лусне терпіння доведених до відчаю людей!"
