Леся Українка – геніальна письменниця, інтелектуалка і ерудитка, жінка, яка підняла українську літературу до світового рівня.
Талант Лариси Косач (справжнє ім’я Лесі Українки) зблиснув в Україні, але блиск його осяяв усю Європу. Сьогодні пишуть про революційність, модернізм, неоромантизм Лесиних творів. Для когось вона лірик, для когось пророк, для когось борець, але вплив її творів на тогочасні події незаперечний. Окрім того, її світогляд, викладений у поезії, оповіданнях, драматичних поемах став основою для формування майбутнього України. Безліч поколінь зростало і виховувалося на «Лісовій пісні», «Камінному господарі», «Кассандрі», «В катакомбах».
Містицизм долі письменниці у тому, що вона лише самим словом зробила для України більше, ніж тогочасні політики сотнею своїх обіцянок і вчинків.
Талановитий психолог і майстер асоціацій, Леся подарувала світу культові образи Мавки, Лукаша, Донни Анни, Дон Жуана, вона яскраво розповіла світу про життя української інтелігенції у своєму творі «Блакитина троянда»…
Деякі фрази письменниці будуть жити вічно, бо в них мудрість народу. Чого тільки вартий вислів «Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш», а як модерно сприймається поетесине «Ту брехню, що справдиться всі правдою зовуть»!
І нарешті, наскільки геніально звучить Лесине «Як я люблю оці години праці». Остання фраза стала для багатьох справжнім одкровенням і відкриттям: виявляється лише зроблене з любов’ю переживає свого творця і залишається навіки.
